Справа № 124/1273/13-ц
14.03.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Боровікової І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
18.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи позов наступним.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.08.2012 року стягнено з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 850 грн. щомісячно. Позивач зазначає, що на теперішній час він проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 та виховують з нею двох спільних малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. З 15.08.2012 року він працює ПП «Воскресение» на посаді підсобного працівника з фіксованою заробітною платою у розмірі 1105 грн. Вважає, що загальний розмір аліментів, який стягується з нього на теперішній час, перевищує половину його заробітної плати, що ставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки виховує ще двох малолітніх дітей, у зв'язку з чим просить зменшити розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 850 грн. до 400 грн. щомісячно.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що дитина дуже хвора і потребує постійного приймання медичних препаратів, посиленого харчування. В свою чергу відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, в зв'язку з чим склалася заборгованість з виплати аліментів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні відносини регулюються Главою 15 Сімейного кодексу України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 17.12.2008 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 грн. щомісячно. У подальшому за заявою ОСОБА_2 рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.04.2011 року розмір аліментів збільшено до 700 грн. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.08.2012 року за заявою ОСОБА_2 розмір аліментів збільшено до 850 грн у зв'язку з тим, що дитина постійно хворіє, має діагнози: епілепсія ідіоматична, неврозоподібний стан, плоскостопість, тромбоцитопатія вторична медикаментозно-індуцірована. ОСОБА_2 має ще двох неповнолітніх дітей. Позивач проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 та виховує спільних малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6,7). З 15.08.2012 року він працює ПП «Воскресение» на посаді підсобного робітника з фіксованою заробітною платою у розмірі 1105 грн. (а.с.9).
Інших стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
Статтею 180 СК України, передбачений обов'язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
Статтею 180 СК України, передбачений обов'язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
В зв'язку з таким, судом при вирішенні питання про зміну розміру аліментів враховуються відповідні зміни юридичних обставин щодо стану, який існував на момент призначення аліментів.
У позові, а також при розгляді справи у судовому засіданні, позивач як на обставини, що змінилися після ухвалення судами рішення про стягнення аліментів, посилався на те, що він на даний час отримує фіксовану заробітну плату, має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей. Проте судом не можуть бути враховані ці обставини як такі, що не існували на час призначення судом аліментів і настали вже у подальшому, оскільки останнє рішення про збільшення розміру аліментів на утримання доньки ухвалено 20.08.2012 року, і зазначені позивачем обставини вже існували. Із матеріалів цивільної справи № 2/122/2233/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про розгляд справи у суді, проте судовий розгляд ним проігнорований. У подальшому рішення суду про збільшення аліментів оскаржено не було і набрало законної сили.
З урахуванням викладеного, зазначені позивачем обставини, які, на його думку, свідчать про необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини, не можуть вважатися як зміни юридичних обставин щодо стану, який існував на момент призначення аліментів.
Приймаючи до уваги, що позивач працездатний, в свою чергу донька тяжко хвора і потребує постійного лікування, що набагато збільшує розмір її утримання, враховуючи ту обставину, що утримувати дитину повинні як мати, так і батько, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів на дитину.
Інше призведе до того, що тягар утримування дитини фактично буде покладено лише на матір, оскільки запропонований позивачем розмір аліментів (400 грн), є недостатнім.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст. 80, ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, статтями ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м.Сімферополя АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СУДДЯ Н.В.Двірник