Справа № 122/8554/2012
18.03.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Гулевича Ю.Г.
при секретарі Іващенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення порядку користування домоволодінням
Позивач ОСОБА_1 просить визначити порядок користування домоволодінням по АДРЕСА_1, а саме позивачу передати в користування приміщення під літ А1-1, А1-3, А11-4, А1-5, А1-6, відповідачу ОСОБА_2 передати в користування приміщення літ А1-7, А1-2, сарай Н, В, гараж Г, відповідачу ОСОБА_3 передати в користування приміщення літ Б1-1, Б1-2, Б1-3, Б1-4, Б1-5, Б1-6,Б1-7, Б1-8, Б1-9, Б1-10, Л,М, згідно данних технічного паспорту на домоволодіння.
Вимоги мотивовані тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, в порядку спадкування за законом належить14/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 42/100 часток вказаного домоволодіння.
Ще одним власником зазначеного домоволодіння є ОСОБА_3, у якого у власності перебувають 44/100 часток зазначеного домоволодіння та у відповідності до ст. 356 ЦК України між позивачем та відповідачами виникло право спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак, у даний час провести виділ частки в натурі не є можливості і тому позивач вимогає встановлення порядку користування приміщеннями домоволодіння.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав.
Відповідач ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши сторни, суд вважає позов необгрунтованим і не підлягаючим задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Позивач ОСОБА_1 просить визначити порядок користування домоволодінням по АДРЕСА_1, а саме позивачу передати в користування приміщення під літ А1-1, А1-3, А11-4, А1-5, А1-6, відповідачу ОСОБА_2 передати в користування приміщення літ А1-7, А1-2, сарай Н, В, гараж Г, відповідачу ОСОБА_3 передати в користування приміщення літ Б1-1, Б1-2, Б1-3, Б1-4, Б1-5, Б1-6,Б1-7, Б1-8, Б1-9, Б1-10, Л,М, згідно данних технічного паспорту на домоволодіння.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, належить14/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 42/100 часток вказаного домоволодіння, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, реєстр № 3-2142 та реєстр № 3-2145.
Разом з тим ні позивачем ні відповідачем ОСОБА_3, не надано правовстановлюючих документів на підтвердження належності йому 44/100 часток зазначеного домоволодіння.
Судом було запропоновано призначити судову будівельно-технічну експертизу для з'ясування можливості нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо, та врахування вимог санітарних правил і правил протипожежної безпеки, однак сторони від проведення експертизи відмовилися.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» суди вирішують спори, пов'язані з правом приватної власності на жилі будинки, зокрема залежно від заявлених вимог: про виділ частки з будинку (поділ будинку); або про визначення порядку користування жилим будинком.
Правовідносини з приводу порядку користування жилим будинком регулюються нормою статті 358 ЦК України, яка передбачає можливість залишення окремих підсобних приміщень (кухня, інші підсобні приміщення) в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
У спорах про поділ жилого будинку в натурі суди повинні враховувати роз'яснення, викладені в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду від 25 травня 1998 року № 15 «Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах» зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, і постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 25 травня 1998 року № 15.
У представленому суду документі, що встановлює право, - свідоцтві про право на спадок згідно із законом (а.с.7) не вказані гараж «Г» і сарай «Н», які позивальниця просить виділити відповідачеві ОСОБА_2
При таких обставинах, суд вважає, що встановлення порядку користування спірним домоволодіння згідно запропонованого суду варіанту, без надання відповідних погоджень та обгрунтувань відповідності приміщень, що виділяються в користування, санітарно-технічним нормам і правилам порушує права сторін, та не є можливим, у зв'язку з чим вимоги щодо встановлення порядку користування спірним домоволодінням задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 358, 364, 367 ЦК України , ст.ст. 5-11,61,209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення порядку користування домоволодінням залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Ю. Г. Гулевич