14 березня 2013 року Справа № 5002-17/3647-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Антонової І.В.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
позивач, Мельничний сількомунгосп - Османов О.Р., керівник за розпорядженням № 37-р від 5.07.12,
Остапенко О.М., довіреність № 27 від 5.11.12,
відповідач, приватне сільськогосподарське підприємство "За мир" - Біда В.А., довіреність б/н від 26.06.12,
розглянувши апеляційну скаргу Мельничного сількомунгоспу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 17 грудня 2012 року у справі № 5002-17/3647-2012
за позовом Мельничного сількомунгоспу (вул. Підгірна, 13, Мельничне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97622)
до приватного сільськогосподарського підприємства "За мир" (вул. Підгірна, 17, Мельничне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97622)
про стягнення 101436,63 грн.,
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові про стягнення шкоди за без облікове споживання води (а.с. 114-116).
Судове рішення мотивовано тим, що не доведений факт користування відповідачем водопостачанням після припинення дії договору, відповідач після закінчення строку дії договору про водопостачання не зобов'язаний здійснювати будь-які дії з опломбування водопроводу, наданий позивачем акт не підписаний усіма учасниками, акта про відмову підписати цей акт не має.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати тому, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с. 120-122).
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що відповідач не згідний з апеляційною скаргою тому, що акт перевірки складений з порушенням встановлених законодавством вимог, факт безоблікового користування відповідачем водою не підтверджений належними доказами (а.с. 129-130).
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач - відзиву.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові письмові докази (а.с. 132, 139-141, 151) та заслухав в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України пояснення депутата Мельничної сільської ради Усеінова М.С.-А., та встановив наступне.
Позивач є зареєстрованою юридичною особою з 10 липня 2000 року, яка має право на вид діяльності за КВЕД-2005 збирання, очищення та розподілення води (41.00.00) і на спеціальне водокористування водними об'єктами: підземною водою 60 АЗО Салгир ПО; р. Бурульча 20 АЗО Салгир ТН, на 4 свердловинах №№304-306, 308, строком з 25 серпня 2010 року по 01 вересня 2013 року, що підтверджують реєстраційні документи позивача та дозвіл на спеціальне водокористування (а.с. 6-11).
Відповідач є зареєстрованою юридичною особою з 13 червня 2000 року, яка знаходиться в с. Мельничне Білогірського району, та який до 31 грудня 2011 році, як споживач, мав договірні відносини з позивачем (постачальником) з подачі води (а.с. 19-20, 63-67).
20 квітня 2012 року представниками позивача та відповідача складений акт про відключення постачання води до гаража відповідача (а.с. 62). З пояснень представника позивача Османова О.Р. слідує, що 20 квітня 2012 року з метою припинення водопостачання до гаражу відповідача в колодязі по вул. Подгорна була закрита засувка. Ці обставини відповідач не оспорює та надав пояснення і докази про те, що до нової лінії водопроводу по вул. Партизанська він підключений не був. Це підтверджено схемою ліній водопроводів в с. Мельнічне (а.с. 99), довідкою від 07 листопада 2012 року фахівця техніка-гідротехніка Гришкіної (а.с. 68), актом (а.с. 84).
08 серпня 2012 року представниками позивача (директора Османова О.Р., слюсаря Дук А.Р.) та представника громадськості (Чаушева Р.Д.), депутата Мельничної сільської ради Усеінова М.С.-А. машинописним засобом складений акт обстеження водопровідної системи автогаража відповідача, в результаті якого встановлено, що відповідач без обліку та без оплати з початку 2012 року викачував примусовим засобом через насос (виробництвом 10 куб.м. в час, вихід труби 32 мм) воду з центральної системи водопостачання для хімічної обробки площ земельних паїв. В акті вказано на те, що акт складений в присутності представників відповідача Асанова Р.Д., Ничипорук А., Османова М. Однак ці особи акт не підписали, запису про відмову вказаних осіб від підпису акт не містить (а.с. 12).
З пояснень представників позивача та депутата Мельничної сільської ради Усеінова М.С.-А. слідує, що вказаний акт був складений не в місці перевірки та не в присутності представників відповідача, він був складений в приміщенні позивача та в присутності його представників та депутата Мельничної сільської ради Усеінова М.С.-А. тому, що під час перевірки між представниками позивача та відповідача виникла конфліктна ситуація.
Після вказаної перевірки позивач зняв засувку в колодязі водопроводу по вул. Подгорна, про що складений 10 серпня 2012 року акт про відключення відповідача від центрального водопостачання (а.с. 100).
Відповідач заперечує проти факту безоблікового використання водою з водних об'єктів позивача та наполягає на тому, що використовував весною 2012 року для хімічної обробки площ земельних паїв в с. Мельничне воду, яку отримував з інших джерел, в тому числі з Русановського водоймища, що підтверджує довідка Русанівської сільської ради (а.с. 61), акт про вибір води з р. Бурульча у березні - квітні 2012 року, документи бухгалтерського обліку по формі 67-б за березень-серпень 2012 (а.с. 30-60), довідки про наявність на балансі відповідача артезіанських свердловин води (а.с. 86), постанова про залучення до адміністративної відповідальності посадовця відповідача за забір води з свердловини без дозволу на спеціальне водокористування (а.с. 151).
Згідно з частиною 1 статті 46 Закону України "Про питну воду і питне водопостачання" № 2918-III від 10 січня 2002 року (з змінами на час виникнення спірних правовідносин) особи, винні у самовільному підключенні споживачів до об'єктів та систем питного водопостачання і водовідведення, притягаються до відповідальності згідно із законами України.
Частина 1 статті 47 цього Закону передбачає, що підприємствам питного водопостачання (яким згідно з статтею 1 цього Закону є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу, застосування установок (пристроїв) підготовки питної води), яким заподіяна шкода юридичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання збитки відшкодовуються відповідно до законів України.
Стаття 4 того ж Закону встановлює, що суб'єкти відносин у сфері питної води та питного водопостачання це підприємства питного водопостачання та споживачі питної води.
Згідно з розділом ІІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства по питаннях житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за N 936/15627, розрахунки за спожиту питну воду здійснюються на основі показів засобів обліку (пункт 3.1); забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання (пункт 4.3.); водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2); у разі, коли Водоканал відключив абонента від водопровідної мережі згідно з п. 13.3 цих Правил, а абонент самовільно включив подачу води, Водоканал розраховує витрати води абонента згідно з п. 9.6 цих Правил з дня відключення Водоканалом до дня припинення самовільного водокористування абонента (пункт 13.4).
Відповідно до пункту 12.15 вказаних Правил представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень; у разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення; акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується; якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову; оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п. 9.6 цих Правил.
Апеляційний господарський суд вважає, що порушення позивачем вказаних вимог по складенню акта перевірки (а саме, складення акту не в місці перевірки, не в присутності представників відповідача, відсутність запису про відмову представників відповідача підписати такий акт), а також той факт, що до перевірки відповідачу було припинено постачання води, його заперечення проти факту безоблікового споживання води та надання доказів про отримання води з інших джерел, в своїй сукупності не надають зробити суду висновок про наявність з боку відповідача правопорушення - самовільного приєднання до об'єкту водоспоживання, а тому не має підстав для задоволення позову про відшкодування позивачу шкоди.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Мельничного сількомунгоспу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2012 року у справі № 5002-17/3647-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді І.В. Антонова
Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. Мельничний сількомунгосп (вул. Підгірна, 13, Мельничне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97622)
2. приватне сільськогосподарське підприємство "За мир" (вул. Підгірна, 17, Мельничне, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97622)