12.03.13р. Справа № 904/945/13-г
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа",
м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14",
м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про зобов'язання укласти договір
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.
Представники:
Від позивача - представник не з'явився;
Від відповідача - НімецьЮ.С., представник, дов. від 11.03.2013р.,
- Балкова Т.С. представник, дов. від 11.03.2013р.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 14", в якому просить суд вважати договір №7714 від 7.12.212р. між КПТМ "Криворіжтепломережа" та КП "ЖЕО № 14" прийнятим (узгодженим) в цілому та судові витрати стягнути з відповідача.
Позивач уповноваженого представника в судові засідання, які було призначено на 18.02.13р., 27.02.13р. та 12.03.13р не направив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50, 57), вимоги суду, викладені в ухвалах cуду, не виконав.
Відповідач подав письмові пояснення по справі про зобов'язання укласти договір, в якому зазначив, що Позивачем не доведено факт наявності обов'язку Відповідача укласти з ним запропонований договір, оскільки сторони не є учасниками відносин державного замовлення, відсутня пряма вказівка Закону, яка б зобов'язувала Відповідача до укладення подібного договору так само як і відсутня типова/примірна форма договору, положень якого Відповідач мав би дотримуватись. Так, згідно пункту 2 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 226 "Державне замовлення формується Мінекономрозвитку разом з міністерствами, іншими органами державної влади, установи, організаціями за певними пріоритетними напрямами", серед яких відсутньою є сфера житлово-комунального обслуговування. В свою чергу, Позивач не є державним підприємством, представником державної влади - розпорядником бюджетних коштів, а відтак, не є державним замовником, Відповідач в свою чергу не може бути виконавцем державного замовлення, оскільки не надає послуги з категорії "приоритетних державних потреб" згідно постанови Кабінету Міністрів України та не визначався на конкурсних засадах таким виконавцем. У зв'язку з цим, сторони не є учасниками відносин, заснованих на державному замовленні. Крім того, в позовній заяві Позивач вказує на те, що Наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 27.08.2003р. № 141 затверджено Типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень, з якого, на думку Позивача, випливає обов'язок Відповідача надавати послуги з теплопостачання. Дане твердження є безпідставним, оскільки норми вищевказаного Наказу та Типового договору не поширюють свою дію на житлово-експлуатаційні організації, так як згідно преамбули даного Наказу, який носить назву "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя", його прийнято на виконання Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що не має жодного відношення до діяльності КП "ЖЕО № 14". Таким чином, типового договору між теплопостачальною та житлово-експлуатаційною організацією з приводу постачання теплоносія, який би зобов'язував сторони неухильно дотримуватися конкретних його умов, чинним законодавством не затверджено. Також, слід звернути увагу на те, що в п. 3.1.1 проекту Договору Позивач визначає право виконавця (КП "ЖЕО № 14") на вибір теплопостачальної організації, а також право виконавця відмовитися від отримання теплової енергії. Тим самим Позивач суперечить власним вимогам, оскільки отримання послуг та укладення договору на їх отримання, визначено постачальником як диспозитивне право КП "ЖЕО № 14". Таким чином, Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Неодноразова неявка Позивача в судові засідання та ненадання заперечень на письмові пояснення Відповідача перешкоджають вирішенню спору по суті.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Судові витрати по справі в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд -
Залишити позов без розгляду.
Суддя Н.Б. Кеся