Справа № 346/61/13- ц
19 березня 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області в складі : головуючого - судді П'ятковського В.І.
секретаря Нисімук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, про визнання права власності на майно за набувальною давністю,
Представник позивачки, звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що на батька позивачки, як працівника житлово-експлуатаційної контори № 3, та його сім»ю було оформлено службовий ордер на квартиру АДРЕСА_1, пізніше назву вулиці та номер будинку змінено на АДРЕСА_1. Після цього батьки позивачки та позивачка вселились і зареєструвалися у даному житлі, а після смерті батька позивачки у лютому 1994 року, її мати знялася із реєстрації у вищезазначеній квартирі, а позивачка залишилася та проживає там з 1986 року по даний час.
Просить суд, у зв'язку із виниклими обставинами, визнати за позивачкою право власності на вищезазначене майно за набувальною давністю.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Коломийської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечила.
Заслухавши пояснення сторін, які брали участь у розгляді справи та показання свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 211 від 09 липня 1986 року квартира АДРЕСА_1 була закріплена за міським житловим управлінням для службового користування і на неї було оформлено та видано службовий ордер батькові позивачки - ОСОБА_2, як працівнику житлово- експлуатаційної контори № 3, та членам його сім'ї в кількості трьох чоловік. Після цього позивачка та її батьки вселились і зареєструвались в зазначеній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть 19 лютого 1994 року зроблено відповідний запис за № 99. Після його смерті мати позивачки, ОСОБА_3, знялася з реєстрації у зазначеній квартирі, а у спірному житлі залишилась проживати позивачка, яка і проживає там по даний час з сином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вищенаведене підтверджується довідкою Комунального підприємства житлово-експлуатаційна дільниця від 14 лютого 2012 року № 59, довідкою № 1424 від 07 лютого 2012 року, довідкою № 0 КП «Коломияводоканал» від 25 січня 2012 року, квитанціями про сплату комунальних послуг за квартиру, а також показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні вказав, що проживає по сусідству від позивачки з 1988 року, а на момент вселення його до свого житла позивачка там уже проживала.
Згідно довідки КПЕЖ від 11 червня 2007 року вулицю «Калініна» перейменовано на вулицю «Лисенка», адреса житлового будинку № «НОМЕР_1» змінена на № «НОМЕР_2».
У відповідності до даних висновку експерта № 02/13 від 28 лютого 2013 року ринкова вартість вищезазначеної квартири станом на 28 лютого 2013 року становить 93 327 грн. без ПДВ.
У силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
В силу ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно.
У пунктах 4, 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України зазначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Цивільний кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року, а значить перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати з 01 січня 2001 року.
Виходячи із того, що позивачка спільно із своїми батьками, як член сім»ї вселилася у спірну квартиру законно, на підставі рішення виконкому Коломийської міської ради та відкрито, добросовісно володіє нею більше десяти років, що є очевидним для всіх осіб, у тому числі для відповідача, якому було відомо про фактичне володіння позивачкою квартирою, то суд вважає за можливе визнати за нею право власності на спірну квартиру за набувальною давністю шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 213, 215, 223, 294 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_3.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили 30 березня 2013 року.
Суддя: П'ятковський В. І.