Ухвала
Іменем України
04 грудня 2006 року
Справа № 2-7/9360-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Волкова К.В.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 05.09.2006 по справі № 2-7/9360-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Кримський тютюн" (вул. Більшовистська, 24, оф. 45, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
(вул.Балаклавська, 68, місто Сімферополь, 95048)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Кримський тютюн»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі про визнання нечинними податкових повідомленнь - рішень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки № 1991/23-4\32481769 від 17.03.2006 висновки про неправомірність зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ у сумі 17591 грн., а також донарахування ПДВ в сумі 37562 грн. і застосування штрафу в сумі 18781 грн. які були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи і не грунтуються на нормах податкового законодавства України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 05.09.2006 року у справі № 2-7/9360-2006А позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Кримський тютюн" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задоволено.
Судом визнані нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Сімферополі №0003222301/0 від 30.03.2006 про донарахування суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість і їх стягнення з позивача у розмірі 37562 грн. і штрафу за несвоєчасну оплату податку в сумі 18781 грн.та № 0003232301/0 від 30.03.2006 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 17591 грн.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловая компанія «Кримський тютюн»3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити, оскільки вищезгадана постанова є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, з підстав висловлених в апеляційній скарзі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в постанові, суд встановивши, що угода є правомірною, оскільки ії недійсність не визнана судом, та посилаючись на рішення Господарського суду АР Крим від 27.04.2006, яким угода купівлі-продажу об'єкта нерухомості (бази) від 23.06.05р. за № 01/34/06, визнана дійсною, дійшов висновку про неправомірність виключення зі складу податкового кредиту позивача за вересень 2005 року суми податку, сплаченої, як складової ціни бази, розташованої по вул. Маяковського, 3, у м. Бахчисарай (абз. 5-6 стр. 2 Постанови).
Такий висновок зроблений судом з порушенням п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану варість", відповідно до якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як випливає із змісту п. 1.31. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"', п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", основною і визначальною ознакою придбання товару є набуття права власності покупцем такого товару.
Згідно п. 4 ст. 334 Цівільного кодексу України, якщо договір про відчуження майна підлягає цержавної реєстрації, право власності у придбавача виникає з момента такої реєстрації.
Віповідно до ст. 126 Цівільного кодексу України право власності та інші речні права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення, підлягають державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість та угод відносно нерухомісті є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстрованих правах у порядку, встановленому законом.
За данними Сімферопольського МБРТІ, викладеними у листі від 28.04.2006 за вих. № 134 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Кримський табак" у числі зареєстрованих власників об'єктів нерухомого майна м. Бахчисарая не значиться.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Кримський табак" безпідставно віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2005 року суму податку, сплачену у складі ціни товару - об'єкту нерухомого майна (бази) по вул. Маяковського, 3, у м. Бахчисарай, оскільки придбання, як завершеної сукупності передбачених законом правових дій, у зазначеному податковому періоді не відбулось.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає, що підпунктом 1.31 п. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», продаж товарів - будь-які операції, які здійснюються згідно договорів купівлі-продажу, міни, поставки і інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції по безкоштовному наданню товарів.
Підпунктом 1.4 п. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - будь-які операції, які здійснюються згідно договорів купівлі-продажу, міни, поставки і інших цивільно-правових договорів, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її наданні.
Укладений між ТОВ «Тютюновий комплекс»і позивачем договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, є консенсусним і направлений на передачу права власності на нього, тобто передбачає перехід права власності. В частині розрахунків Договір виконаний і саме відповідно до цього договору була проведена оплата ціни цього об'єкту, передбачена Договором.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Сторони не скористувались своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін, що не з'явились.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 склад судової колегії змінено, суддю Черткову І.В. замінено на суддю Дугаренко О.В.
Ухвалою від 13.11.2006 справа була відкладена на 27.11.2006.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі була проведена документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2005 року., про що 17.03.2006 було складено акт за №1991/23-4/32481769 (а.с.8-25).
На підставі вказаного акту 30.03.2006 були направлені податкові повідомлення -рішення №0003232301/0, яким сума бюджетного відшкодування, задекларована позивачем, була визнана завишеною на 17591 грн. (а.с.6) і податкове повідомлення-рішення №0003222301/0, яким позивачу донарахований податок на додану вартість в сумі 37562 грн. і застосовані штрафні санкції в сумі 18791 грн. (а.с.7).
Підставою для прийняття оспорюваних повідомлень-рішень з'явилися наступні обставини.
23.06.2005 позивач згідно договору купівлі-продажу №01/34/06 придбав об'єкт нерухомості (базу) вартістю 338897 грн., в тому числі ПДВ 56482,83 грн., що знаходиться за адресою: місто Бахчисарай, вул. Маяковського,3. Майновий комплекс було передано Покупцю 27.09.2004, що підтверджується актом прийому-передачі. Оплата вироблена в повному об'ємі, відповідно до умов договору, а саме 85600 грн. було перераховано на розрахунковий рахунок (платіжне доручення №393 від 28.09.2005).Сума яка залишилась погашена шляхом заліку стрічних однорідних вимог від 25.09.2005.
ДПІ вважає, що у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу №01/34/06 від 23.06.2005 не був нотаріально завірений (у зв'язку з тим, що не урегульоване питання з землекористуванням), то передача прав власності на даний об'єкт не відбулась.
Таким чином на підставі висловленого відповідач вважає, що позивач завищив податковий кредит у вересні 2005 року.
Згідно пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №335/94-ВР від 28.12.1994, продажем (покупкою) товарів слід вважати будь-якую операцію цивільно-правового характеру, яка передбачає передачу прав власності у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Матеріалами справи, а також матеріалами якими додатково затребувались, підтверджується факт придбання права власності на спірний майновий комплекс. Майновий комплекс сплачений в повному об'ємі і переданий позивачу. Крим того, є рішення в яких встановлено, що позивач є власником спірного майна, а саме рішення господарського суду Автономної Республіки Крим №2-7/8034-2006 від 27.04.2006, рішення Бахчисарайського районного суду в АР Крим №2-1370/2006 від 14.11.2006.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову на підставі нижчевикладеного і вважає необхідним відзначити наступне.
Виникнення права на податковий кредит регулюється пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання засобів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписування відповідного рахунку (товарного чека) -у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно нормам Закону України «Про ПДВ» платник податків, що сплатив у складі попередньої оплати за товари (роботи, послуги) суму ПДВ і має податкову накладну зі всіма необхідними реквізитами, вичерпний перелік яких закріплений в пп. 7.2.1 ст. 7 Закону «Про ПДВ», підтверджуючу сплату цього ПДВ, має повне право включити цей сплачений ПДВ до складу податкового кредиту.
У зв'язку із сплатою податку на додану вартість у складі ціни купленого об'єкту, позивач відніс в податковий кредит суму 17591 грн. на вказану суму було зменшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, у зв'язку з чим негативне значення податкового зобов'язання по податку на додану вартість склало 37562 грн.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункти 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в податковий кредит відносяться суми податків, сплачених платником податку у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат і основних фондів, що підлягають амортизації.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом Автономної Республіки Крим всебічно досліджені матеріали справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2006 року у справі № 2-7/9360-2006А залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді К.В. Волков
О.В. Дугаренко