Рішення від 13.03.2013 по справі 2-1/11

Справа № 2-1/11

(2/401/2/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконком Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод у праві користування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у праві користування сараєм №10, який закріплений за квартирою АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на праві власності, згідно з договором купівлі-продажу від 10.11.1998 року, реєстровий №352, належить квартира АДРЕСА_1.

На підставі рішення Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради №239 від 19.02.2002 року за квартирами будинку АДРЕСА_1 були закріплені сараї, які розташовані на придомовій території будинку, зокрема за квартирою №2 був закріплений сарай №10, площею 7,2 м.кв.

Ще до придбання позивачкою квартири АДРЕСА_1, наданий у користування сарай №10 був самовільно зайнятий відповідачем ОСОБА_2.

У жовтні 2001 року, скориставшись відсутністю позивачки, ОСОБА_2 зацементував вхід у сарай №10, демонтував стіну між сараєм №9 та №10 та зайняв приміщення обох сараїв.

На неодноразові звернення до відповідача з вимогою не перешкоджати користуванню сараєм, він відповідає відмовою в образливій формі, та заявляє, що він придбав цей сарай у колишнього власника квартири №2 ОСОБА_3, а позивачка отримала у користування спірний сарай на підставі підроблених Виконкомом та КЖЕП №19 документів.

Згідно з довідкою ВРЖЕП АНД району від 28.05.2005 року №222, сараї, які розташовані у дворі будинку АДРЕСА_1, знаходяться на балансі ПРЖЕП АНД району з 28.12.1970 року.

Посилаючись на дані обставини позивачка просила суд усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 у праві користування сараєм №10, площею 7,2 м.кв., який закріплений за квартирою № АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 відновити стіну між сараєм №9 та №10, відновити вхід у сарай №10, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_1.

Також позивачка вважає, що протиправними діями з боку відповідача їй завдана й моральна шкода, у відшкодування якої просила стягнути 10000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 03.12.2012 року не з'явилася, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи сповіщався належним чином. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись, на те, що він як директор АТ «Агровиробничий комплекс «Україна» придбав спірний сарай у колишнього власника ОСОБА_3 за 500 грн., то він правомірно займає зазначений сарай.

Представник третьої особи - Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності, згідно з договором купівлі-продажу від 10.11.1998 року, реєстровий №352, який був укладений між позивачкою та ОСОБА_4, належить квартира АДРЕСА_1.

На підставі рішення Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради №239 від 19.02.2002 року за квартирами будинку АДРЕСА_1 були закріплені сараї, які розташовані на придомовій території будинку, зокрема за квартирою №2 був закріплений сарай №10, площею 7,2 м.кв.

Згідно з довідкою ВРЖЕП АНД району від 28.05.2005 року №222, сараї, які розташовані у дворі будинку АДРЕСА_1, знаходяться на балансі ПРЖЕП АНД району з 28.12.1970 року.

Сарай №10 на придомовій території будинку АДРЕСА_1 був самовільно зайнятий відповідачем ОСОБА_2.

У жовтні 2001 року ОСОБА_2 зацементував вхід у сарай №10, демонтував стіну між сараєм №9 та №10 та зайняв приміщення обох сараїв.

Суд вважає, що ОСОБА_2 неправомірно було зайнято сарай №10, право користування на який закріплено за квартирою АДРЕСА_1 на підставі рішення Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради №239 від 19.02.2002 року. Вказане рішення є дійсним та не скасовано, та враховуючи, що спірний сарай знаходиться у комунальній власності та перебуває на балансі ВРЖЕП АНД району, тому суд вважає усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у праві користування сараєм №10, площею 7,2 м.кв., який закріплений за квартирою АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 відновити стіну між сараєм №9 та №10, відновити вхід у сарай №10, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_1.

До заперечень відповідача суд ставиться критично, у зв'язку з тим, що наданий ним договір купівлі-продажу сараю від 17.05.1997 року не відповідає вимогам норм цивільного законодавства, зазначений у договору продавець ОСОБА_3, не був власником сараю, тому не мав права розпоряджатися майном, що перебуває у комунальній власності. Інших допустимих доказів правомірного володіння сараєм №10 у дворі будинку №35 по прос. Воронцова відповідач ОСОБА_2 не надав.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд вважає відмовити, оскільки позивачкою не надані докази завдання такої моральної шкоди.

Також суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 17 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконком Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод у праві користування, - задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у праві користування сараєм №10, площею 7,2 м.кв., який закріплений за квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити стіну між сараєм №9 та №10, відновити вхід у сарай №10, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 грн. судових витрат.

В іншій частині позову, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: