"11" березня 2013 р. Справа № 916/135/13-г
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ "СОНЯЧНА ДОЛИНА ПЛЮС"
до відповідача: приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА-ПІВНІЧ"
про стягнення 5351,65 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ "СОНЯЧНА ДОЛИНА ПЛЮС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА-ПІВНІЧ" 5351,65 грн., де 5129,57 грн. - основний борг, 185,07 грн. - пеня, 37,01 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/135/13-г та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2013р. в усному порядку заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
24 листопада 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ "СОНЯЧНА ДОЛИНА ПЛЮС" (Постачальник) та приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА-ПІВНІЧ" (Покупець) було укладено договір поставки товару № 901371-11, згідно умов п.1.1. якого, Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару окремими партіями, а Покупець прийняти та сплатити даний товар на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, товаром є майонезна продукція, олія соняшникова, маргаринова продукція та інші продукти харчування.
Із змісту п.п. 2.3., 2.5. Договору, вбачається, що якість та асортимент товару, що поставляється визначається в попередній заявці Покупця за цінами Постачальника, діючим на момент відвантаження. Загальним об'єм та вартість товару, що поставляється за цим Договором, складається з вартісних та кількісних показників накладних по кожній окремій партії. Загальна сума Договору приблизно складає 2 500 000,00 гривень.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що датою фактичної передачі товару, є дата фактичного отримання товару, яка зазначається посвідчується підписом уповноваженої особою представника Покупця на товарно-транспортній накладній, що свідчить про прийняття партії товару.
Умовами п. 4.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки з Постачальником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. Договору, Постачальник зобов'язаний передати товар Покупцю в кількості та асортименті у відповідності з його заявками. Завчасно узгоджувати з Покупцем дату передачі кожної партії товару. Одночасно з поставкою товару передавати Покупцю документи, що підтверджують походження, якість та кількість відвантаженого товару. Належним чином оформити вантажні та супровідні документи на товар, передбачені діючим законодавством України.
Як визначено у п.п. 6.2., 6.2.1., 6.2.3., 6.2.5. Договору, Покупець зобов'язується належним чином забезпечити прийняття товару. Підписати уповноваженою особою, згідно довіреності, вантажні та супровідні документи на товар в строк до 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару. Сплачувати вартість товару на умовах та в порядку, передбаченому п. 4 цього Договору.
У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у відповідності із діючим законодавством України. Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату поставленої партії товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен календарний день затримання оплати, що передбачена п. 4.1. цього Договору. (п.п.8.1., 8.2. Договору).
Згідно п. 11.2. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Як свідчать матеріали справи на виконання вимог договору поставки № 901371-11 позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 35190,58 грн. Зазначений товар відповідачем був прийнятий, однак був оплачений лише частково в сумі 30061,01 грн.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки № 901371-11 від 24.11.2011р. позивач надав суду товарно-транспортну накладну № СД062620 від 07.09.2012р. на суму 11459,18 грн., довідку з особового рахунку за період з 24.11.2011р. по 25.12.2012р., що підтверджує часткову сплату відповідачем отриманого товару, акти звірки взаєморозрахунків від 30.09.2012р. від 30.11.2012р., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
27.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 558 про сплату суми боргу в розмірі 5129,57 грн., нарахованої пені в сумі 124,08 грн., трьох процентів річних в сумі 24,82 грн., яка відповідачем залишена без відповіді.
Неналежне виконання приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА-ПІВНІЧ" зобов'язань за договором поставки № 901371-11 від 24.11.2011р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 35190,58 грн. грн., виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі - 5129,57 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 901971-11 від 24.11.2011р., встановлена судом в розмірі 5129,57 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки позивачем було нараховано відповідачу 185,07 грн. - пені, 37,01 грн. - трьох відсотків річних.
Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 29.09.2012р. по 25.12.2012р. та визначено її розмір в сумі 185,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 185,00 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,07 грн. суд відмовляє.
Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 37,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 % річних, встановлена судом в розмірі 37,00 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 0,01 грн. суд відмовляє.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ "СОНЯЧНА ДОЛИНА ПЛЮС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу в розмірі 5129,57 грн., пеня встановлена судом в розмірі 185,00 грн. та 3 % річних в розмірі 37,00 грн. В решті заявлених позовних вимог позивача суд відмовляє.
Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1720,32 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА-ПІВНІЧ" (65012, м. Одеса, вул. Канатна, б. 72, код ЄДРЮОФОП 37223357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ "СОНЯЧНА ДОЛИНА ПЛЮС" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, б. 16, код ЄДРЮОФОП 37874219) 5129 (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 57 коп. основного боргу, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 00 коп. трьох процентів річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 32 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 15.03.2013р.
Суддя Цісельський О.В.