Справа № 627/232/13-к
22.03.2013 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - Вовк Л.В
з участю секретаря - Голубової О.С.
прокурора - Яковець К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, неодруженої, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
ОСОБА_1, відповідно до рішення Краснокутського районного суду від 26 лютого 2012 року, зобов»язана сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка перебуває під піклуванням КЗ «Богодухівський СНВК» в розмірі ? частини всіх видів свого заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з 12 січня 2012 року.
Однак, ОСОБА_1, діючи умисно, в період часу з січня 2012 року по грудень 2012 року, працюючи на тимчасових роботах та отримуючи певні кошти, не сплачувала аліменти та не надавала жодної матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, тобто злісно ухилялася від сплати встановлених рішенням суду аліментів, в результаті чого утворилась заборгованість, яка за вказаний період складає 5169,83 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні вказаного правопорушення визнала повністю. Не заперечувала факту вчинення злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і її дії кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Визначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Вивченням особи ОСОБА_1 судом встановлено, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, та була судима, однак на даний час судимість погашена в установленому законом порядку, на обліку у лікаря психіатра Краснокутської ЦРЛ не перебуває, однак перебуває на наркологічному обліку Краснокутської ЦРЛ, не працює, на обліку в Краснокутському РЦЗН не перебуває, неодружена, за місцем проживання характеризується негативно.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що у відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст. 164 КК України, у виді громадських робіт. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, а також є достатнім для виправлення засудженої та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Речові докази по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався. Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_3