донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.02.2009 р. справа №10/80
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Калитвянська С.О. за довіреністю,
від відповідача:
Ушаков Г.М. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
19.11.2008 року
по справі
№10/80
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк
до
Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії,м.Донецьк
про
стягнення вартості електричної енергії спожитої понад договірну величину у розмірі 22 830,97грн.
У липні 2007 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк (позивач) із позовом до Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк (відповідач) про стягнення вартості електричної енергії спожитої понад договірну величину у розмірі 22 830,97грн.
В процесі розгляду справи позивач уточнив період заявлених вимог, зазначивши, що перевищення договірних величин мало місце у червні, жовтні, листопаді 2007р. та лютому 2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.08р. у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено за мотивами знаходження відповідача у процедурі банкрутства.
Позивач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що суд порушив норми матеріального права.
Позивач в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір на користування електричною енергією № 618 від 14.11.2000р. (далі-Договір), за умовами якого позивач зобов»язався постачати на адресу відповідача електричну енергію, а останній -своєчасно сплачувати отриману електричну енергію.
Також сторонами було укладено угоду про доповнення Договору від 12.01.06р., якою сторони змінили редакцію п. 4.2.2. Договору та виклали ії наступним чином: за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Додатком №13 та Додатком від 23.11.07р. до Договору встановлені договірні величини постачання електричної енергії споживачу на 2007-2008 роки, із помісячною розбивкою відповідно.
На виконання умов Договору позивачем відповідачу було поставлено електроенергію, про що були складені відповідні акти приймання-передачі.
Судом першої інстанції вірно встановлено, та сторонами не оспорюється, що в період червня, жовтня, листопада 2007 р. та лютого 2008 р. відповідачем здійснено фактичне споживання електричної енергії з перевищенням договірної величини, різниця між якими складає 11 175кВт/г, 7 822 кВт/г, 35 244 кВт/г, 10 968 кВт/г відповідно.
Позивачем відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури для сплати за перевищення договірних величин на загальну суму 22830,97грн, що складає додаткову вартість різниці вартості договірної та фактично спожитого обсягу електроенергії з урахуванням тарифів у відповідний період та податку на додану вартість.
Відповідачем виставлені рахунки оплачені не були, у зв»язку з чим позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача спірної суми.
Сам факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії у відповідний період та наданий позивачем розрахунок спірної суми відповідачем не оспорюється.
Останній посилається на неможливість стягнення штрафних санкцій через знаходження в процедурі банкрутства відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також свої заперечення обґрунтовує відсутністю своєї вини у надмірному споживанні електричної енергії через передання частини свого приміщення на баланс інших осіб, які в спірний період проводили ремонтні роботи, що і призвело до більшого споживання електричної енергії, ніж передбачено умовами Договору. Також відповідач вважає, що він звертався до позивача з вимогами про перегляд договірних величин споживання електричної енергії.
Судова колегія вважає вищенаведені доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не засновані на законі за наступних підстав.
За приписами ч.1 ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до ч.5 ст. 26 вищезазначеного Закону, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Судом першої інстанції вірно визначено правову природу стягуваної суми, як вид штрафних санкцій, що прямо передбачені законом. При цьому вказана норма Закону не пов»язує настання обов»язку по оплаті в двократному розмірі спожитого за межами Договору обсягу електроенергії із наявності або відсутності вини споживача.
Факт оплати відповідачем отриманого понад договірного обсягу електроенергії в однократному розмірі сторонами не оспорюється.
Вимогами Правил користування електроенергією (п.6.18) урегульовано порядок дій сторін у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією ( в тому числі-частини приміщення), дотримання якого веде до розірвання або внесення відповідних змін у Договір, що звільняє споживача від оплати фактично спожитої іншою особою електричної енергії у відповідному приміщенні.
Доказів того, що перевищений обсяг споживання електричної енергії мав місце поза межами передбаченими Договором електроустановок відповідача, останнім не надано.
Докази внесення змін до діючого Договору з цього приводу у передбаченому законом порядку також в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в п.2 Угоди про доповнення Договору від 12.01.2006 року, якою внесені зміни до п.5.5 Договору, сторонами передбачений порядок коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
За приписами п. 4.4.Правил, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття
постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Доказів такого коригування обсягу споживання електричної енергії на спірні періоди в матеріалах справи відсутні.
Питання щодо коригування обсягу електричної потужності не є предметом розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні строки звернення до позивача з вимогою про корегування договірних величин дотриманні не були, у зв»язку з чим позивачем обґрунтовано було відмовлено у коригуванні величин на спірний період.
Вимоги пункту 4.2.2 Договору (з урахуванням Угоди) стосуються визначення договірних величин споживання електричної енергії на рік, а не на розрахунковий період. Докази встановлення таких величин сторонами на 2007-2008 роки наявні в матеріалах справи, доказів їх змінення сторонами не надано.
Надані відповідачем копії листування до 2007р. з приводу відсутності його вини у перевищенні договірних величин (а.с.118-129) не стосується спірного періоду та не приймаються колегією до уваги у якості доказів по справі на підставі ст. 34 ГПК України.
Отже належних доказів відсутності вини відповідача у перевищенні договірних величин споживання електричної енергії у спірний період останнім не надано.
Також судом першої інстанції встановлено, що відносно відповідача порушено справу про банкрутство, ухвалою господарського суду Донецької області по справі №42/74б від 25.04.06р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимогами якої суд першої інстанції обґрунтував відмову в задоволенні позовних вимог, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже з вищенаведеної норми закону вбачається, що дія мораторію розповсюджується лише на санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Оскільки предметом розгляду в даній справі є стягнення суми за порушення відповідачем не грошового зобов»язання (за перевищення обсягу споживання електричної енергії), суд першої інстанції помилково застосував вимоги цієї норми до спірних правовідносин та безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог, порушивши вимоги ст.26 Закону України «Про електроенергетику».
Отже позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, факт споживання електричної енергії понад встановлену договором величину у період червня, жовтня, листопада 2007р. та лютого 2008р. підтверджено двохсторонніми актами прийняття -передачи електроенергії, законних підстав до звільнення відповідача від цієї відповідальності протягом розгляду справи не встановлено, тому спірна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вищенаведених підстав.
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 19.11.08 року у справі №10/80 підлягає скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права.
По справі слід прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення 22830,97грн за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у період червня, жовтня, листопада 2007р. та лютого 2008р.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги по справі слід покласти на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача 460,46грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.11.08 року у справі №10/80 скасувати.
Стягнути з Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк 22830,97грн.
Стягнути з Донецького Державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких електричних мереж, м.Донецьк судові витрати у розмірі 460,46грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС