ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
21.11.06 Справа № 10/18пд-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. розглянувши матеріали справи № 10/18пд-ад за позовом
Прокурора Артемівського району в інтересах Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Облтранссервіс",
м. Луганськ
2. Приватного підприємства "Лугпром", м. Луганськ
про визнання договору недійсним
Представники сторін:
Прокурор - Дядіна Ю.В.;
від позивача - Зіньков Д.О. (дов. № 1 від 10.01.06.);
від І відповідача -не прибув
від ІІ відповідача - Медик О.С. (дов. № 7 від 23.10.2006.); Рогозіна Н.В. (дов. № 37 від 16.11.2006.)
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.11.2006. до 20.11.2006., з 20.11.2006. до 21.11.2006.
Суть спору: прокурором заявлена вимога про визнання договору купівлі -продажу від 26.12.2001р. № б/н про продаж недобудованої будівлі у м. Луганську, вул. Руднєва, 125 укладений між ТОВ "АТП Облтранссервіс" та ПП "Лугпром" недійсним. Застосувати правові наслідки передбачені ст. 49 ЦК України (в редакції від 18.07.1963р.), а саме: стягнути з ТОВ "АТП Облтранссервіс" на користь ПП "Лугпром" вартість нерухомого майна отриманого за угодою, яка за договором купівлі -продажу від 26.12.2001р. б/н складає 58300 грн. 00 коп., а з ПП "Лугпром" в доход держави будівлю з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: м. Луганську, вул. Руднєва, 125 одержану від ТОВ "АТП Облтранссервіс" по договору купівлі -продажу від 26.12.2001р. № б/н.
В поясненнях від 15.11.2006. прокурор обгрунтовує застосування наслідків визнання угоди недійсною положеннями ст. 208 Господарського Кодексу України.
І відповідач відзив на позов не надав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.
ІІ відповідач заперечує проти позову.
Позивачем було заявлено клопотання про виклик в якості свідків посадових осіб І -ого відповідача, дане клопотання усною ухвалою судом відхилено з огляду на положення ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України,
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача , суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП Облтранссервіс» зареєстровано у виконавчому комітеті Луганської міської ради 01.04.1997., взято на податковий облік в ДПІ в Артемівському районі.
26.12.2001р. між ТОВ «АТП Облтранссервіс»(Продавцем) і ПП «Лугпром» (Покупцем) укладено договір б/н про продаж недобудованої будівлі у м. Луганську, вул. Руднєва, 125. Вказаний договір посвідчений нотаріусом.
ІІ -им відповідачем надано виписку банк про перерахування на рахунок І - ого відповідача грошових коштів, в тому числі згідно пояснення ІІ -ого відповідача, 58300 грн. 00 коп. - за оспорюваною угодою.
Заявник на обґрунтування своїх вимог вказує, що на момент укладення вищезазначеної угоди все майно і майнові права ТОВ «АТП Облтранссервіс» знаходились в податковій заставі, але договір купівлі - продажу укладений без письмового узгодження з податковим органом в порушення підпункту 8.6.1. пункту 8.6. статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі -Закон 2181).
Зокрема, заявник зазначає, що згідно витягу про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна № 91926 16.03.2000. у Державному реєстрі застав рухомого майна внесено запис про заставу № 512-73, відповідно до якого все рухоме майно і майнові права ТОВ «АТП Облтранссервіс» знаходяться в податковій заставі.
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11.03.2005. продовжено строк податкової застави всього рухомого майна і майнових прав ТОВ «АТП Облтранссервіс» до 10.03.2010.
Також заявник зазначає, що станом на 26.12.2001. ТОВ «АТП Облтранссервіс» мало податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 39798 грн. 56 коп. Після реалізації будівлі податковий борг повністю не погашено. Станом на 05.10.2006. ТОВ «АТП Облтранссервіс» має податковий борг в сумі 26204 грн. 75 коп.
Заявник вважає, що вищевказані обставини свідчать про наявність у ТОВ «АТП Облтранссервіс» уклало договір від 26.12.2001р. № б/н про продаж недобудованої будівлі у м. Луганську, вул. Руднєва, 125, з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
ІІ -ий відповідач заперечує проти позову, зазначає, що при укладення оспорюваного договору була надана довідка БТІ про те, що дане майно не обтяжено, це ж підтверджує і запис про заставу № 512-73, відповідно до якого лише рухоме майно ТОВ «АТП Облтранссервіс» знаходяться в податковій заставі. Відтак ІІ -ий відповідач не знав і не міг знати, що майно перебуває в податковій заставі, і просить визнати його добросовісним покупцем і відмовити заявнику в задоволенні позову.
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення угоди мало податковий борг перед бюджетом у вигляді пені в сумі 129 грн. 56 коп., а також на той момент була розстрочена сума податкового боргу - 39 669 грн. згідно рішення № 8 від 18.06.2001. про розстрочення податкового боргу і договору № 8 від 20.06.2001. про розстрочення. Згідно вищевказаного рішення і договору розстрочено податковий борг з податку на додану вартість і податку на землю, а перший строк сплати розстроченого боргу - 20.02.2002. Припинення податкової застави даним договором не передбачено.
Таким чином, на момент укладення оспорюваного договору наступив строк сплати пені в сумі 129 грн. 56 коп., строк сплати розстроченої суми податкового боргу - 39 669 грн. не наступив.
Згідно виписок з карток особових рахунків ТОВ «АТП Облтранссервіс» на кінець 2002 року недоїмка з податку на землю відсутня, залишок несплачених розстрочених платежів з податку на землю - 6845 грн. 68 коп., недоїмка з податку на додану вартість відсутня, залишок несплачених розстрочених платежів з податку на землю - 6377 грн. 32 коп. Протягом 2002 року сплачено 7971 грн. 65 коп. податку на додану вартість, 7782 грн. 42 -податку на землю, 8041 грн. 53 коп. - податку з власників транспортних засобів.
Як вбачається з першої податкової вимоги ДПІ в Артемівському районі від 10.01.2002. загальна сума податкового боргу ТОВ «АТП Облтранссервіс» станом на 10.01.2002. становила 1076 грн. 17 коп., а згідно другої податкової вимоги від 01.07.2002. загальна сума податкового боргу ТОВ «АТП Облтранссервіс» станом на 01.07.2002. становила 14 грн. 14 коп.
При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:
Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» однією із функцій Державних податкових інспекцій зазначає подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР, що діяла на момент укладення оспорюваної угоди, необхідними умовами визнання угод недійсними на підставі вищевикладеної статті є укладення угоди з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства та наявності умислу хоча б у однієї з сторін угоди.
В п.11 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. № 02-5/ІІІ із змінами і доповненнями внесеними Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 26.04.2002р. № 04-5/491 вказано, що до угод, які мають метою порушення інтересів держави відносяться і угоди, спрямовані на ухилення від оподаткування.
Таким чином, на момент укладення оспорюваного договору наступив строк сплати пені в сумі 129 грн. 56 коп., строк сплати розстроченої суми податкового боргу - 39 669 грн. не наступив.
З виписок з карток особового рахунку ТОВ «АТП Облтранссервіс» за податкови на додану вартість, податку на землю, податку з власників транспортних засобів вбачається, що саме після укладення оспорюваного договору ТОВ «АТП Облтранссервіс» самостійно протягом 2002 року в установлені договором про розстрочення строки сплачувало розстрочені і знов нараховані суми податків.
Таким чином, аналізуючи обставини справи, суд не вбачає умислу ТОВ «АТП Облтранссервіс», направленого при укладенні оспорюваної угоди саме на ухилення від оподаткування.
Оцінюючи дії ТОВ «АТП Облтранссервіс», при укладенні оспорюваної угоди, судом також враховуються положення Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005, яким визнано неконституційними окремі положення Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), в тому числі підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
В своєму Рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначив, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таким чином, на момент укладення оспорюваного договору наступив строк сплати пені в сумі 129 грн. 56 коп., строк сплати розстроченої суми податкового боргу - 39 669 грн. не наступив.
«Умисел», направлений на укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, є суб'єктивною категорією, але його наявність встанолюється судом в результаті оцінки конкретних дій учасників цивільних правовідносин, в даному випадку сторін оспорюваного договору.
Відповідно до 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному, об'єктивному дослідженні.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що заявник і позивач не довели наявність мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства при наявності умислу І -ого відповідача при укладенні договору купівлі -продажу від 26.12.2001р. № б/н, укладеного між ТОВ "АТП Облтранссервіс" та ПП "Лугпром".
Суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 21.11.2006. і постановив в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 27.11.2006.
Суддя Т.М. Мінська