29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"29" листопада 2006 р. Справа №21/5977-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці
до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 170 грн.
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники сторін:
Від позивача -Риба Н.О. -за довіреністю від 06.01.2006 року № 77/06.
Від відповідача -не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 170,00 грн. заборгованості по фінансових санкціях до Пенсійного фонду України. Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просить позов задовольнити.
Відповідач заперечення проти позову не надав, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості в добровільному порядку не надав. У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця і відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача станом на 25.09.2006 року, склалась заборгованість в сумі 170,00 грн. по фінансових санкцій відповідно до прийнятого рішення НОМЕР_1 за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.
На момент подання позову заборгованість по фінансових санкціях склала 170,00 грн.
У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, позивачем подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п. 6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п. 13, п. 14 ст. 106 зазначеного Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 170,00 грн. заборгованості по фінансових санкціях обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6, 7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
Позов Управління Пенсійного фонду України у Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення 170,00 грн. задоволити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ярмолинецькому районі (смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 2, код 14148120) заборгованість в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Помічник судді О.С. Гуменюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.