ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
23.11.06 Справа № 10/647н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/647н-ад за позовом
Товариства з обмеженою відповідальності "Тітан ЛТД", м. Лисичанськ
до Державної податкової інспекції у м. Лисичанськ
про скасування рішення
Представники сторін:
від позивача - Мельникова А.Ф. (дов. № 75 від 01.02.06.);
від відповідача - Леонова З.Є. (дов. № 9223/10 від 10.08.06.)
Суть спору: позивачем заявлена вимога про скасування рішення ДПІ у м. Лисичанську від 03.10.2006р. № 0003923400/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 340 грн. 00 коп.
Відповідач відзив на позов заперечує проти позову.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд
18.09.2006. працівниками Державної податкової адміністрації в Київському районі м. донецька на підставі посвідчення № 752 від 15.09.2006. проведено перевірку господарської одиниці -зал гральних автоматів, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 246/248, що належить ТОВ «Тітан ЛТД» (позивачу у справі), про що складено акт № 05640394/23-2.
Місцезнаходженням позивача є м. Лисичанськ, він обліковується як платник податків в ДПІ в м. Лисичанську.
В акті перевірки зазначено, що використовуються купюрно -монетні гральні автомати. Книгу обліку розрахункових операцій не надано, розрахункові книжки не надано, журнал використання комп'ютерної системи не передбачено.
Висновок перевірки: порушено п. 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі Закон про РРО).
На підставі даного акту ДПІ в м. Лисичанську прийнято рішення від 03.10.2006. № 0003923400/0, яким відповідно до ст. 17 п. 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ТОВ «Титан ЛТД» застосовано штрафну санкцію в сумі 340 грн. 00 коп.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що податковий орган необґрунтовано вважає, що на гральні автомати з монетоприймачами застосовуються розрахункової книжки або книги обліку розрахункових операцій. Фінансова санкція в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовується при невикористанні при здійсненні розрахункових операцій у випадках визначених законом розрахункової книжки або книги обліку розрахункових операцій.
При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Випадки використання розрахункових книжок визначені в ст. 5 Закону про РРО. Згідно п. 5 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Статтею 8 Закону про РРО встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно статті 2 Закону про РРО реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Фіскальні функції за змістом цієї статті - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Розрахункова операція Законом про РРО визначена як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. У відповідності зі статтею 2 Закону про РРО автомат з продажу товарів (послуг) -це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Таким чином гральні автомати з монетоприймачами за своїм призначенням є реєстраторами розрахункових операцій, проте моделі, що використовувались позивачем не мали фіскальних функцій.
Згідно статті 2 Закону про РРО розрахунковий документ -це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Розрахункова книжка -це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Книга обліку розрахункових операцій -це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Тобто КОРО складається на підставі відповідних розрахункових документів. Закон про РРО не визначає вичерпного переліку цих документів. За змістом Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.02.2001р. за № 105/5936 до розрахункових документів відносяться фіскальний касовий чек на товари (послуги), фіскальний касовий чек видачі коштів, розрахункова квитанція, квитки на приміські і міські автомаршрути, багажний квиток на приміські автомаршрути, квиток на міські маршрути електротранспорту.
При грі на автоматі з монетоприймачем ніякі розрахункові документи не видаються і таке не передбачено чинним законодавством.
За змістом статей 7, 8 Закону про РРО на ДПА України покладений обов'язок встановлення форми змісту розрахункових документів, порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. Податковими органами не надано нормативного обґрунтування порядку фіксування розрахункових операцій суб'єктами грального бізнесу, зокрема при використанні гральних автоматів з монетоприймачами. Їх вимоги щодо щоденного відображення в КОРО руху готівкових коштів не відповідає Порядку № 106, оскільки будь-які КОРО ведуться на підставі розрахункових документів. Відповідач Таким чином надання послуг грального бізнесу має свої особливості. Гральні автомати є автоматами з продажу товарів (послуг), однак моделі, що використовуються позивачем, не забезпечують реалізації фіскальних функцій і не включені до Державного реєстру РРО. Згідно ст. 11 Закону про РРО терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 "Про терміни проведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" визначено термін переведення суб'єктів підприємництва на облік розрахункових операцій з використанням гральних автоматів з 1 липня 2005 року.
Відповідач не довів, які саме розрахункові документи повинні видаватись в разі гри на автоматі з монетоприймачем.
Податковими органами не доведено, що позивач повинний був щоденно здійснювати інкасацію гральних автоматів і фіксувати такі відомості в КОРО, а відтак штрафна санкція відповідно до п. 3 ст. 17 Закону про РРО застосована необґрунтовано.
Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 23.11.2006. і постановив задовольнити позов.
Відповідно до ст. 94 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.11.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити .
2. Скасувати Рішення ДПІ у м. Лисичанську від 03.10.2006р. № 0003923400/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 340 грн. 00 коп.
3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк -Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 3 грн. 40 коп. на користь ТОВ «Титан ЛТД», м. Лисичанськ, вул. Чекістів, 3/17, ідентифікаційний код 21784342.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 28.11.2006.
Суддя Т.М.Мінська