Кіровоградської області
"06" грудня 2006 р.
Справа № 17/337
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/337
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", м. Кіровоград
про стягнення 10204,88 грн.
від позивача - Пилипенко О.І., довіреність № 04-04/1655 від 30.06.06 р., представник;
від відповідача - Бондаренко М.О., довіреність б/н від 20.11.2006 р., представник.
В судовому засіданні 21.11.2006 р. оголошувалась перерва до 12 год. 06.12.2006 р.
Кіровоградським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів подано позов до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" про стягнення 10204,88 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що роботи, які виконуються на його підприємстві, відносяться до небезпечних, є шкідливими, а тому на існуючих робочих місцях ВАТ "Кіровоградський кар'єр" неможливо використовувати працю інвалідів (а.с. 18).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 05.07.01р. всім підприємствам (об'єднанням), установам і організаціям незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.
Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 01.11.02р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.
Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 (зі змінами та доповненнями), підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним.
Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.
Згідно Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95р. №314 (зі змінами та доповненнями), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда .
Відповідач своєчасно подав звіт, але самостійно не сплатив штрафні санкції в указаний термін, тому станом на 01.10.2006 р. за ним рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій до відділення на загальну суму 10204,88 грн.
Згідно даних звіту "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" у 2005 році, наданого відповідачем до відділення, на підприємстві повинні були працювати 2 інваліда, але фактично на підприємстві не працювало жодного.
Сума штрафних санкцій визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно звіту відповідача фонд оплати праці штатних працівників становить 209200,00 грн. (код рядка 04), при цьому на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 41 особу (код рядка 01), тому середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнює 5102,44 грн.
З огляду на те, що на підприємстві відповідача середньорічна заробітна плата штатного працівника дорівнює 5102,44 грн., а кількість робочих місць на яких не працевлаштовані інваліди - 2 робочих місця, тому розмір штрафних санкцій становить: 5102,44 х 2 = 10204,88 грн.
Будь-яких доказів, які свідчили б про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році, до суду відповідачем не надано.
ВАТ "Кіровоградський кар"єр" не надало суду доказів про те, що у 2005 році ним проводилась робота зі створення робочих місць.
Відповідач фактично не створив робочі місця для інвалідів і повинен нести відповідальність, передбачену ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21.03.91р. (зі змінами та доповненнями), оскільки робоче місце інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі-Положення) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.05 р. №314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року №19, - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору. Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.
Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Відповідач вказані вимоги закону не виконав, будь-яких документів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів суду не надав. Із відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач державну службу зайнятості не інформував про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому інваліди на роботу до ВАТ "Кіровоградський кар'єр" не направлялись.
Не подано відповідачем господарському суду також наступні матеріали: визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; чи створені за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах визначеного законом нормативу; чи розроблена і затверджена інструкція про робоче місце інваліда.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують сплату штрафних санкцій в сумі 10204,88 грн., позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на неможливість працевлаштування інвалідів на його підприємстві з огляду на шкідливі умови праці спростовуються наступним.
Згідно Законів України "Про електроенергетику", "Про автомобільний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про поштовий зв'язок" при розрахуванні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві поділяється на виробничу та невиробничу сферу, норматив працевлаштування інвалідів в такому разі розраховується тільки по невиробничій сфері.
Між тим жоден із вищевказаних законів не дає підстав для того, щоб і у відповідача по цьому принципу розраховувався чотирьохвідсотковий норматив, тому що згідно довідки головного управління статистики №15-5437 від 19.10.2006 р. (вх.№02-05/32381 від 26.10.2006 р.), наданої останнім на вимогу суду (а.с.15) основним видом діяльності відповідача за КВЕД є добування піску та гравію (14.21.0), а відтак ВАТ "Кіровоградський кар'єр" не підпадає під дію зазначених вище законів.
Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" (25028, м.Кіровоград, вул.Автолюбителів, 5 р/р №26001301330042 в Промінвестбанку м.Кіровограда, МФО 323301, код ЄДРПОУ 00292155) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (25009, м.Кіровоград, вул.50 років Жовтня, 7а, р/р №31218230600002 в ВДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24145329) - 10204,88 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
С.В. Таран