Постанова від 22.11.2006 по справі 9/41

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.11.06 Справа № 9/41

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Гастроном Центральний»

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.09.2006р.

у справі № 9/41

за заявою ТзОВ «Гастроном Центральний», м.Рівне

про визнання себе банкрутом,

з участю представників :

від скаржника -Шиліна Л.М.; Калашнік О.М.

від ДПІ в м.Рівне -Буковська Н.М.

В ході судового засідання сторонам права і обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України роз»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.09.2006р. у справі № 9/41 (суддя Демидюк О.О.) про банкрутство ТзОВ «Гастроном Центральний», м.Рівне визнано ДПІ у м.Рівне кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 142 342,82 грн., ТзОВ «Рівнемедпрепарат»кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 32 691,91 грн., зобов»язано ліквідатора включити до ліквідаційного балансу банкрута визнані судом вимоги та призначено засідання суду по розгляду звіту ліквідатора тощо.

Не погоджуючись з даною ухвалою боржник -ТзОВ «Гастроном Центральний»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що ТзОВ «Рівнемедпрепарат»втратило право подати свої вимоги на суму 32691,82 грн., оскільки такі вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а тому не розглядаються і вважаються погашеними. Щодо вимог ДПІ в м.Рівне в сумі 142392,82 грн. скаржник вважає, що немає законодавчих підстав розглядати заяву ДПІ у м.Рівне про збільшення кредиторських вимог, оскільки така подана вже після призначення до розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Рівненськгої області знаходиться справа про банкрутство ТзОВ «Гастроном Центральний», м.Рівне, порушена в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою суду від 23.12.2004р. боржник визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора Шиліну Л.М.

Як з»ясовано судом апеляційної інстанції, ліквідатор подав до господарського суду для затвердження звіт про роботу та ліквідаційний баланс ТзОВ «Гастроном Центральний»станом на 01.12.2005р., при розгляді якого було встановлено, що грошові вимоги ДПІ в м.Рівне на суму 142 392,82 грн. та ТзОВ «Рівнемедпрепарат»на суму 32 694,91 грн. до боржника ліквідатором до ліквідаційного балансу не включені з підстав пропуску кредиторами строку встановленого для їх подання.

Частиною третьою статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено право кредиторів заявляти свої претензії до боржника, який ліквідовується, в місячний строк з дня опублікування оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Зазначений термін не є граничним.

Заборгованість ТзОВ «Гастроном Центральний» по платежах до бюджету на суму 142 392,82 грн. станом на 08.04.2005р. підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2005р., прийнятими на підставі акту перевірки. Слід також зазначити, що дані вимоги є поточними, а у відповідності до ст.23 Закону вимоги за зобов»язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред»являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Заборгованість боржника перед ТзОВ «Рівнемедпрепарат»в сумі 32691,91 грн. підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області № 5р/54-М-01 від 21.04.2004р. та іншими належними доказами.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.09.2006р. у справі № 9/41 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.