79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.11.06 Справа № 16/253
28 листопада 2006 р. cправа № 16/253
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянув апеляційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» за № 255від 22.09.06 р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 15.09.2006 р.
у справі № 16/253
за позовом Міжгірського районного центру зайнятості, смт. Міжгіря
до відповідача: підприємства з іноземною інвестицією у формі ТзОВ «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», м. Київ
про звільнення орендованого приміщення та сплату боргу по орендній платі
та за зустрічним позовом: підприємства з іноземною інвестицією у формі ТзОВ «Гедеон Ріхтер-Укрфарм», м. Київ;
до відповідача: Міжгірського районного центру зайнятості, смт. Міжгір'я
про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (в редакції від 31.01.03 р.)
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Ухвалою від 09.10.06 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 28.11.06 р. і витребувано від сторін додаткові докази.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив і ксерокопію довідки № 02-27/412 від 16.11.06 р. виконкому Міжгірської селищної ради про знаходження відповідача за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Ольбрахта, 7, інших доказів не надав.
Відповідач надав суду клопотання від 27.11.06 р. про відкладення розгляду апеляційної скарги до завершення розгляду справи № 2/252 про спонукання до укладення договору оренди, надав ксерокопію ухвали від 16.11.06 р. у справі № 2/252.
Явку представників в судове засідання сторони не забезпечили.
Порадившись на місці, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відхилила клопотання апелянта як безпідставне, оскільки апеляційна скарга у справі № 2/252 не пов'язана і не впливає на рішення суду від 15.09.06 р. у справі № 16/253.
Оскільки сторони не виконали вимог суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі від 09.10.06 р., причин невиконання, або інших клопотань щодо неможливості виконання вимог викладених в ухвалі, суду не надали, тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглядає апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.06 р. (суддя Васьковський О.В.) первісний позов Міжгірського райцентру зайнятості про звільнення орендованого приміщення та сплати боргу з орендної плати, задоволено частково і зобов'язано відповідача звільнити орендовані приміщення за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Ольбрахта, 7, в частині стягнення орендної плати (в позовній заяві сума не вказана) провадження припинено.
У зустрічному позові про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 31.01.03 р. відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 26 і ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-ХІІ договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його укладено, а у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.
В частині стягнення заборгованості з орендної плати провадження припинено в зв'язку з відсутністю заборгованості.
Відмова в задоволення зустрічної позовної вимоги щодо визнання договору оренди укладеного між сторонами від 31.01.03 р. недійсним мотивовано тим, що доводи позивача за зустрічним позовом про непогодження договору спростовується матеріалами справи, а саме листом РУ ФДМ України, від 16.05.03 р. № 09-10/1468, а правовий аналіз договірних відносин дає підстави для висновку, що нова редакція договору оренди від 31.01.03 р. по суті є змінами до договору оренди від 01.09.98 р. що несуперечило діючому на той час ЦК УРСР, а твердження позивача за зустрічним позовом про продовження строку дії договору оренди, у початковій редакції, до 30.04.07 р. спростовується тим, що протягом шість місяців після 31.12.03 р. у сторін були відсутні заяви про припинення договору.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що03.12.02 р., позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду та продовжити термін дії договору від 01.09.98 р. ще на п'ять років до 31.12.07 р.; відповідач не заперечував проти продовження орендних відносин, але додаткову угоду укласти відмовився, а натомість було запропоновано підписати договір від 31.01.03 р.; оскільки відповідач відмовився підписати додаткову угоду, то відповідно до п. 9.1 договору від 01.09.98 р. його термін дії сплив 31.12.02 р., а 31.01.03 р. між сторонами укладено новий договір і відповідно до п. 2.1 якого право користуватися майном у орендаря виникає з моменту підписання договору та акту прийому-передачі майна, оскільки акту прийому0передачі майна не було то орендар у право користування майном вступити не міг; відповідно до ст. 11 ЗУ № 2269 -укладенню договору оренди має передувати оцінка майна, однак така оцінка як зазначено в п. 1.1 договору від 31.01.03 р. проводилася в 1998 р.; відповідно до ст.. 10 ЗУ № 2269 істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації); оскільки договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов, а ця вимога не була дотримана то договір від 31.01.03 р. є недійсним (ст. 48 ЦК УРСР); просить рішення господарського суду першої інстанції від 15.09.06 р. скасувати, постановити нове рішення -визнати договір оренди від 31.01.03 р. недійсним.
Позивач у відзиві № 1154-07 від 16.11.06 р. відхилив твердження апелянта і вважає, що: між сторонами існує єдиний договір від 01.09.98 р., який прийняти в новій редакції від 31.01.03 р.; листом від 29.10.02 р. № 522-01 позивач за первісним позовом повідомив апелянта про закінчення строку дії договору та повноважень позивача на його переукладення або пролонгацію і що Закарпатським обласним центром зайнятості 30.01.03 р. литом № 175-17 надано дозвіл на продовження терміну дії договору до 31.12.05 р., тому листом № 78-01 позивач запропонував апелянту продовжити строк дії договору до 31.12.05 р.; у зв'язку з численними змінами до договору переукладено договір в новій редакції від 31.01.03 р.; нова редакція та розрахунок орендної плати погоджені з ВР ФДМУ (лист від 16.05.03 р. № 09-10/10/1468); ст.. 764 ЦК України передбачено, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму лише в разі відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця; такі заперечення направлені апелянту листом від 14.12.05 р. № 946-01; викладене скаржником трактування ЦК УРСР та ЦК України стосовно нескінченності договору не є суттєвим, оскільки скаржник погодився переукласти договір в новій редакції від 31.01.03 р., підписав його і завірив печаткою, нова редакція погоджена з РВ ФДМ України; позовні вимоги в частині заборгованості з орендної плати, зняті позивачем ще у судді першої інстанції; вважає що у суду є всі підстави залишити рішення від 15.09.06 р. в силі; участь в апеляційному розгляді справи вважає обов'язковою.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області і постановити нове рішення по суті позовних вимог за зустрічним позовом визнавши договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.03 р. недійсним, виходячи з такого:
Як видно з матеріалів справи між сторонами укладено договір оренди державного майна від 01.09.98 р., а саме: нежитлових приміщень площею 95.3 кв.м. в смт. Міжгір'ї, вул. Ольбрахта, 7, які знаходяться на балансі позивача за первісним позовом (а.с. 5).
Орендоване майно передане орендарю згідно акту прийому-передачі майна від 01.09.98 р. (а.с.8).
П. 9.1 договору оренди від 01.09.98 р. передбачено строк дії договору до 31.12.02 р.
Листом № 522-01 від 29.10.02 р. позивач попередив орендаря про закінчення строку дії договору і дозволу РВ ФДМ України в Закарпатській області (а.с. 9).
Запропонований проект угоди від 03.12.02 р. орендарем про пролонгацію договору від 01.09.98 р. строком на п'ять років з 01.01.03 р. до 31.12.07 р. орендодавець не підписав (а.с. 11).
Листом від 31.01.03 р. № 78-01 орендодавець запропонував орендарю погодити нову редакцію від 31.01.03 р. договору укладеного між сторонами від 01.09.98 р. Нова редакція містить дату укладення договору -01.09.98 р. з зазначенням дати її оформлення 31.01.03 р.. підписана обома сторонами, підписи яких скріплені печаткою сторін (а.с. 14), строк дії -до 31.12.05 р. як продовження строку дії попереднього договору укладеного між сторонами від 01.09.98 р. строком дії до 31.12.02 р.
Листом № 946-01 від 14.12.05 р. орендодавець попередив орендаря про закінчення строку дії договору переукладеного в редакції від 31.01.03 р. і просить звільнити до 01.01.06 р. орендовані приміщення в смт. Міжгір'ї, вул. Ольбраха, 7 (а.с.18).
Пропозиція орендаря, щодо переоформлення договору оренди на новий термін відхилена РВ ФДМУ у Закарпатській області листом № 09-10/137 від 17.01.06 р. (а.с. 23) і № 09-10/1305 від 21.03.06 р. (а.с.24).
Таким чином договір оренди не житлового приміщення від 01.09.98 р. переукладеного сторонами 31.01.03 р. закінчився 31.12.05 р., на новий термін не переукладений, а тому рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.06 р. щодо спонукання відповідача звільнити приміщення за адресою смт. Міжгір'я вул., Ольбрахта, 7, законне і відсутні підстави для його скасування.
Оскільки позивач за первісним позовом відмовився від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача неіснуючої заборгованості з орендної плати, то судом вірно припинено провадження в цій частині позовної вимоги в зв'язку з відсутністю спору.
Враховуючи те що сторони не укладаючи нового договору продовжили строк дії договору від 01.09.98 р. шляхом викладення його змісту в новій редакції від 31.01.03 р., у сторін не було потреби проводити заново оцінку об'єкту, оцінка якого вже була проведена перед укладенням договору оренди, згода ВР ФДМУ в Закарпатській області на оренду майна була надана тому, що суд першої інстанції дав правильну оцінку доказам, об'єктивно і повністю дослідив обставини як за первісним так і за зустрічним позовом, а тому відсутні підстави для скасування оспорюваного рішення в частині зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.06 р. у справі № 16/253 за первісним і зустрічним позовами залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією у формі ТзОВ «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» без задоволення
Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.