ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________
"21" листопада 2006 р.
Справа № 29/285-06-7133
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивачів: ОСОБА_6, паспорт серія НОМЕР_1 від 16.05.1997 р.
ОСОБА_5, паспорт серія НОМЕР_2 від 10.07.1997 р.
ОСОБА_7, дов. НОМЕР_3., ТОВ «Аптека»
від відповідачів: ОСОБА_1, паспорт серіяНОМЕР_4 від 23.07.2004 р.
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2006 р.
по справі № 29/285-06-7133
за позовом Суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека»
до Комунального підприємства «Ассорті», суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8
про усунення перешкод у здійсненні підприємницькою діяльністю
Позивачі звернулися з позовною заявою до КП «Асорті», СПД -фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8про усунення перешкод у здійсненні підприємницькою діяльністю.
В обґрунтування своїх вимог позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 вказують, що вони є власниками магазинів, розташованих на території міського ринку м. Білгород -Дністровська Одеської області, ТОВ «Аптека» на праві власності на вказаному ринку належить будівля аптеки і, крім того, між ТОВ «Аптека» та КП «Асорті» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0010 га строком на п'ять років.
Прямо перед магазинами позивачів відповідачі -СПД -провели самочинне переобладнання наданих їм торговельних місць (столів), чим перешкоджають позивачам здійснювати господарську діяльність, закриваючи покупцям доступ до належних позивачам магазинам та будівлі аптеки.
Крім того, КП «Асорті», яке уклало договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Аптека», в порушення умов договору оренди земельної ділянки, яким передбачено, що орендодавець не має прав втручатися в господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод, уклав з іншими відповідачами абонемент -бронь на право розміщення торгівельних місць, чим порушив права позивача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2006 р. у справі № 29/285-06-7133 (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено з посиланням на те, що торгові місця відповідачів неправомірно розташовані перед магазинами -кіосками позивачів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що суд не в повній мірі дослідив матеріали справи, допустив порушення вимог матеріального та процесуального законодавства.
СПД -фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6., ТОВ «Аптека» надали відзив на апеляційну скаргу, вважають що рішення суду обґрунтовано, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник КП «Асорті» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав листа-довідку про розміри проходу між магазинами позивачів та відповідачі.
З огляду на те, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд Одеської області вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника КП «Асорті».
Клопотання позивачів про відкладення справи, у зв'язку з необхідністю витребування копій свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб -підприємців відповідачів, надання дозволу на розміщення торгівельних столів відповідачами, надання документу, який погоджує з виконавцем проект генерального плану ринку відхилено на підставі ст. 101 ГПК України.
Колегія судів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, дійшла до наступного.
ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 06.10.1997 р., був власником металевого кіоску пл. 9,0 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1, м. Білгород-Дністровська (територія міського ринку).
Даний кіоск ОСОБА_5 самочинно переобладнав на промтоварний магазин пл. 15,3 кв.м.
Рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 28.07.2006 р. за ОСОБА_5 було визнано право власності на вказаний самочинно збудований магазин НОМЕР_5
Постановою правління Білгород-Дністровського РайПО було вирішено продати ОСОБА_4 будівлю ларька НОМЕР_6по АДРЕСА_1, розташованій на територію ринку, після чого вказаний ларьок був переобладнаний на магазин «Аліна» площею 11,35 кв.м. і рішенням суду від 30.01.2006 р. за ОСОБА_4 було визнано право власності на магазин «Аліна» пл. 11,35 кв.м.
26.08.1997 р. ОСОБА_6. придбала металевий ларьок НОМЕР_7 по АДРЕСА_2, розташований на території ринку. 30.12.1997 р. на підставі договору оренди ОСОБА_6 була виділена земельна ділянка пл. 14 кв.м. для розміщення ларька, після чого ОСОБА_6. самочинно збудувала магазин загальною площею 14,7 кв.м., юридична адреса якого на даний час: АДРЕСА_3.
12.05.2005 р. ТОВ «Аптека» було видано свідоцтво про право власності на аптечний кіоск площею 8,0 кв.м., розташований по вул. Першотравневй, 75/61, території ринку.
24.01.2003 р. між ТОВ «Аптека» та Білгород-Дністровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким в оренду ТОВ «Аптека» передано 0,0010 га для розміщення аптечного кіоску терміном на п'ять років.
Одержавши вказані рішення, позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в здійснення торгівельної діяльності, посилаючись на те, що відповідачі, як СПД, провели самочинне переобладнання наданих їм торгівельних місць (столів), переобладнавши їх на металеві кіоски, порушивши Правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, не маючи права знаходження на земельній ділянці.
Аналізуючи заявлені вимоги судова колегія встановила.
Відповідно до п. 19 Правил торгівлі на ринках, зареєстрованих Мінюстом України 22.03.2002 р. за № 288/6576, за окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць.
Відповідно до п. 20 вказаних Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок та їх вартість.
На підставі вказаних Правил КП «Асорті» в липні 2006 року уклало з відповідачами письмові угоди (абонемент - бронь) на тимчасове надання торговельного місця на центральному міському ринку терміном до 31.12. 2006 р.: ОСОБА_1 -столи №№ 114, 115, ОСОБА_2 -столи №№ 117, 118, ОСОБА_8 -столи №№ 119, 120, ОСОБА_3 -стіл № 121.
Такі угоди про надання вказаних торговельних місць укладалися: з ОСОБА_2 -з 01.01.2004 р., з ОСОБА_3 -з 01.01.2005 р., з ОСОБА_1 -з 1999 року.
Дані угоди укладені згідно вимогам Правил, на підставі діючого законодавства, є діючими на теперішній час, право відповідачів на укладення даних угод ніким не оспорювалось, сумнівів щодо правомірності надання торгівельних місць не має.
Таким чином вказівка суду першої інстанції на те, що відповідачі не мають правових підстав для розташування спірних торгівельних місць не відповідає матеріалам справи, спростовується вищевикладеним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В якості доказу неправомірних дій відповідачів, позивачі надали припис Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю № 35 від 13.05.2006 р.
Аналізуючи наданий припис колегія суддів не може прийняти його як належний доказ, тому що в даному приписі не вказано, що відповідачі порушують будь-які правила, що саме відповідачі проводять будь-які роботи по переобладнанню наданих їм торгівельних місць, мова в даному приписі йде про ведення робіт по встановленню металевих кіосків на території КП «Асорті» взагалі. Тобто даний припис ніяким чином не свідчить про здійснення саме відповідачами будь-яких робіт по будівлі металевих кіосків.
Посилання позивачів на те, що торгові місця відповідачів роблять недоступними належні позивачам торгівельні споруди масовому покупцю, встановлені з відступом від генплану, що торгівельні місця відповідачів є кіосками , а не столами, розташовані з відступом від генерального плану нічим не підтверджено, спростовується вищевикладеним, фотографіями (а.с.109-125) з яких ніяких металевих кіосків чи взагалі будь-яких кіосків не вбачається, довідкою КП «Асорті», з якої вбачається, що між магазинами позивачів та торгівельними місцями відповідачів достатня відстань: 2,6 м, 2,8 м, 2,0 м.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах, встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до ст. 20 ГК України Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують права або створюють загрозу його порушення.
Як встановлено в судовому засідання торгові місця відповідачам надані на законних підставах, свою торгівельну діяльність вони здійснюють у межах встановленого правового порядку, ніяких дій, які б свідчили про порушення будь-чиїх прав чи інтересів чи створення загрози такого порушення, не вчиняли.
Посилання позивачів на начебто порушення відповідачами приписів ст.ст. 13, 16 ЦК України, ст.ст. 5, 20, 49 ГК України є некоректним, оскільки як встановлено матеріалами справи, відповідачі тривалий час займаються торгівельною діяльністю на наданих їм на законних підставах торгівельних місцях і ніяких перебудов своїх місць не проводили, а позивачі, навпаки, вели самочинне будівництво, збільшуючи розміри наданих їм торговельних будівель.
Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках розташування торгівельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування . Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів, тощо. Торговельне місце -площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків (столів) тощо. Розмір торгівельного місця визначається у Правилах торгівлі на ринках, що затверджується відповідно до законодавства.
Торгові місця (столи, лотки, візки тощо), розташовані на території міського ринку є тимчасовою формою, яка може змінюватися у відповідності до потреб. Нормативний документ, який би зазначав необхідність позначення в генеральному плані реконструкції об'єкту тимчасових торгівельних місць -відсутній.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради НОМЕР_8. затверджено генеральний план реконструкції та розвитку центрального міського ринку по АДРЕСА_1, м. Білгород-Дністровська. Замовником і виконавцем даного плану визначено КП «Асорті». Зазначеним генеральним планом передбачені існуючі та заплановані на перспективу капітальні будівлі та малі архітектурні форми (кіоски).
Столи, надані відповідачам, не є малими архітектурними формами, не переобладнано відповідачами у кіоски, у зв'язку з чим посилання позивачів на розташування, начебто позивачами, кіосків з відступом від генплану безпідставно.
Посилання ТОВ «Аптека» на те, що торгівельні місця відповідачів знаходяться на наданій ТОВ «Аптека» в оренду земельній ділянці не підтверджено ніякими доказами, є безпідставним.
Згідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції належно не з'ясував всі обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам , доводам та запереченням сторін, не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права доказових та юридичних фактів , наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу СПД -фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області по справі № 29/285-06-7133 від 29.08.2006 р. -скасувати.
В позові СПД -фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Аптека» -відмовити.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева