27 листопада 2006 р. Справа № 16/311
За позовом
приватного підприємства «Ракета -2005», м. Ужгород
до відповідача
державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород
про
скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.06 №0010152341/0
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
Від позивача
Букович О.Д., Никитюк Н.О. (дов. від 09.10.06)
Від відповідача
Товтин М.В. -начальник юридичного відділу (дов. від 10.01.06 №39/9/10)
СУТЬ СПОРУ: про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.06 №0010152341/0
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи наступним: відповідачем самовільно та незаконно, без згоди позивача, проведено перевірку та за результатами перевірки складено акт №222/23-0 від 07.09.06; відповідачем неправильно застосовано податкове законодавство при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій; висновок податкового органу про порушення ПП «Ракета-2005» п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій є помилковим, оскільки кошти в розмірі 9249,00 грн., що знаходилися в касі, одержані не за наслідком проведення розрахункових операцій, а тому не відображені у денному звіті.
Відповідач позов заперечує та доводить правомірність проведення перевірки та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на наступне: під час перевірки дотримано всі норми Закону, а саме надано копії направлення на перевірку та копію наказу «Про організацію перевірок», що підтверджується підписами представника позивача на вказаних документах, а також зроблено запис про проведену перевірку в Журналі реєстрації перевірок; законодавством не передбачено виключень щодо походження коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків.
У судових засіданнях 03.11.06, 25.11.06 відповідно до ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалася перерва.
Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.11.06 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлено 05.12.06.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:
За результатами перевірки щодо контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в господарській одиниці позивача - магазин «Ракета-2005», що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. В. Лази, мкр. Новий, вул. Східна, 2 державної податкової інспекції у м. Ужгороді складено акт від 07.09.06 за №014491, де зафіксовано порушення ПП «Ракета-2005» п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі -Закон №265/95-ВР), що полягає у наступному: 07.09.06 не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на місці проведення, а саме на місці проведення розрахунків виявлено 9249 грн. готівкових коштів, які не зазначені в денному звіті за 07.09.06 надрукованому на час проведення перевірка.
У ході проведення перевірки, як випливає із пояснень представників сторін та зазначено в акті перевірки, позивачем було відмолено у наданні для перевірки: книги обліку розрахункових операцій, контрольних стрічок; розрахункових квитанцій, довідку про опломбування та реєстраційне посвідчення до РРО, касову книгу підприємства, прибуткові та видаткові ордери, авансові звіти, торговий патент.
Позивач відмовився від підписання матеріалів перевірки про що складно акт від 07.09.06 №014491.
На підставі вищевказаного акту державною податковою інспекцією у м. Ужгороді прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.06 №0010152341/0, згідно якого на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 22 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46245,00 грн.
Позивач просить суд скасувати вищевказане рішення, оскільки воно прийняти за результатами незаконної перевірки, а саме: інспектори-ревізори не були належним чином уповноважені на проведення перевірки; надані направлення на перевірку від 04.09.06 за №23/11 та №23/14 не відповідали вимогам п.1 ч.1 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу», оскільки в них не вказано підставу та вид перевірки.
Доводи позивача щодо незаконності перевірки, судом відхиляються виходячи з наступного.
У відповідності до статті 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно із ч.4 ст.16 Закону №265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Судом встановлено, що перевірка здійснювалася відповідно до наказу ДПА в Закарпатській області №300 від 30.08.06. На проведення перевірки видані направлення: від 04.09.06 №23/11 старшому державному податковому ревізор-інспектору ІІ рангу Грешку М.С.; від 04.09.06 №23/14 старшому державному податковому ревізор-інспектору І рангу Феєру І.Ф.; від 04.09.06 №23/14 старшому державному податковому ревізор-інспектору ІІ рангу Шніцеру Є.І. До початку перевірки, на вимогу позивача, посадові особи державної податкової служби вчинили відповідний напис у Журналі реєстрації перевірок.
За таких обставин, беручи до уваги положення ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу України» від 4 грудня 1990 року № 509-XII доводи позивача, щодо незаконності проведення позапланової перевірки, підлягають відхиленню.
Доводи позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій у зв'язку із неправильним застосуванням відповідачем податкового законодавства, слід також відхилити, виходячи з наступного.
Пункт 22 ст.3 Закону №265/95-ВР встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
У ході проведення позапланової перевірки ПП «Ракета -2005» зафіксовано, що на місці проведення розрахунків виявлено 9249 грн. готівкових коштів, які не зазначені в денному звіті за 07.09.06.
Пунктом 4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджені наказом ДПА України від 01.12.00 №614 (далі -Порядок №614), встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити, зокрема підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.
На виконання наведеного припису, у ході перевірки директором Томашевським В.С. було перелічено готівку на місці, про що було складено опис про наявність готівки у сумі 9249 грн.(а.с.31).
Позивач доводить, що сума готівкових коштів 9249,00 грн., які знаходилися в касі та не відображенні в денному звіті, є позареалізаційними надходженнями, оскільки одержані не за наслідком проведення розрахункових операцій, а одержані 07.09.06 на законних підставах в якості безповоротної фінансової допомоги від фізичної особи Сані Чаба Степановича як часткове виконання договору позики від 30.08.06 та договору про відступлення права вимоги від 04.09.06, що оформлено актом повернення коштів від 07.09.06.
Судом встановлено, що 30.08.06 між приватним підприємцем Томашевським Василем Станіславовичем та Сані Чаба Степановичем укладено договір позики на суму -10500,00 грн., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу (в реєстрі за №3334). Сума позики надається в момент нотаріального посвідчення договору (п.3.1). В подальшому 04.09.06 між підприємцем Томашевським Василем Станіславовичем та приватним підприємством «Ракета-2005» укладено договір про відступлення права вимоги, без нотаріального посвідчення, згідно якого ПП «Ракета-2005» стало кредитором за договором позики від 30.08.06.
Однак, доводи позивача з посиланням на заміну кредитора у договорі позики від 30.08.06 на суму 10500 грн. відхиляються, позаяк договір про відступлення права вимоги укладений між підприємцем Томашевським В.С. та приватним підприємством «Ракета -2005» є нікчемним відповідно до п. 8 договору позики та положень ст.ст. 203, 215, 216, 220, 513 Цивільного кодексу України, а значить не може породжувати правових наслідків.
У ході здійснення розрахункових операцій в готівковій формі, позивач повинен був дотримуватися вимог пункту 13 ст.3 Закону №265/95-ВР, де встановлено обов'язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Пунктом 4.5 Порядку №614, визначено, що якщо на місці проведення розрахунків має місце внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій, такі внесення чи видачі повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача». Як вбачається із матеріалів справи, позивачем операції «службове внесення» на момент проведення перевірки не використовувалися.
Вищенаведене також спростовує доводи позивача, в яких він посилається на облаштування каси підприємства в нижній шухляді робочого столу в приміщенні магазину «Ракета» та дотримання ним порядку внесення до каси підприємства готівки в сумі 9249 грн., встановленого Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.05 №637.
У зв'язку із вищенаведеним, відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем доведено правомірність свого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 46245 грн. у відповідності до ст.22 Закону №265/95-ВР.
За таких обставин у позові слід відмовити повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 158-163, ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у позові відмовити повністю.
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складання в повному обсязі відповідно до ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя О.В. Васьковський