"22" листопада 2006 р.
Справа № 17/289-06-10062
За позовом: Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»
до відповідача: Прикордонної державної інспекції по карантину рослин по Одеській області
про стягнення заборгованості по договорам оренди 15224,61 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
Від позивача: Попова Н.О. - повірений;
Від відповідача: не зявився;
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача по справі 15224,61 грн. -заборгованості по орендній платі.
Відповідач в судові засідання призначені по справі не з'явився, хоча про час та місце судового процесу було повідомлено належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які маються в матеріалах справи, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
24.07.2001р. між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та Державною інспекцією по карантину рослин Одеської області було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2/2, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно -виробничу площадку , площею 70,6 кв.м., розміщене за адресою: 2 термінал: у будівлі складу №2-45, 6кв.м., у будівлі ТП -25,0 кв.м., балансова вартість, яких становить -366341 грн., з метою проведення експертиз.
Відповідно до розділу 6 укладеного договору оренди, орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду державне майно згідно з розділом 1 цього договору по акту прийому-передачі, який підписується одночасно з цим договором.
У відповідності до п. 11.1 зазначеного договору оренди, строк на який він був укладений було встановлено з 01.10.2000р. по 01.10.2002р. При цьому у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
У відповідності до п. 2.1 додаткової угоди до договору оренди, відповідач повинен був здійснювати оплату за комунальні послуги та ПЕВ своєчасно та у повному обсязі.
Строк дії договору був встановлений до 01.10.2002р., з урахуванням відсутності претензій з обох сторін. Однак договір укладений між сторонами по справі було поновлено та той же самий строк та на тим самих умовах, у зв'язку з тим, що відповідач по справі продовжував користуватися переданим йому приміщенням, а позивач не відмовлявся від подальшої пролонгації дії договору.
Таким чином відповідач продовжував користуватися наданим йому в оренду приміщенням, а позивач в свою чергу виставляв йому до сплати рахунки по експлуатаційним витратам, обов'язок оплати яких по укладеному договору було покладено на відповідача.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконував належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
В свою чергу відповідач взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, а саме не проводив оплату виставлених йому рахунків за комунальні послуги та ПЕВ, у зв'язку з чим станом на 21.09.2006р. у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 15244,61грн., а саме по наступним рахункам: №19766/П від 21.09.2006р. -1008,68 грн., №21381/П від 21.09.2006р., - 976,18 грн., №22726/П від 21.09.2006р. -2412,37 грн., №23875/П від 21.09.2006р. -1939,54 грн., №26331/П від 21.09.2006р. -02,52 грн., №3206/П від 21.09.2006р. -02,28 грн., №10012/П від 21.09.2006р. -1114,45 грн., №13273/П від 21.09.2006р. -893,05 грн., №16700/П від 21.09.2006р. -1026,02 грн., №25235/П від 21.09.2006р. -2909,66 грн., №26318/П від 21.09.2006р. -2959,86 грн.
Зазначені обставини спонукали Іллічівський морський торговельний порт звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (від 27.09.2006р. №12200), в якої просить суд стягнути з Прикордонної інспекції по карантину рослин по Одеській області про стягнення 15244,61 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2006р. порушено провадження у справі №17/289-06-10662 за позовом ДП «Іллічівський морський торговельний порт» до Прикордонна державна інспекція по карантину рослин по одеській області про стягнення заборгованості по договору оренди 15244,61 грн.
23.10.2006р. до господарського суду Одеської області з заявою про уточнення позовних вимог звернувся позивач, в якій просить суд стягнути з відповідача 15244,25грн., у зв'язку з тим, що позивачем при подачі позову була допущена помилка при розрахунках суми заборгованості по зазначеній позовній заяві.
Так на підставі уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі15244,25 грн., яка утворилася внаслідок не сплати відповідачем наступних рахунків: №19766/П від 18.10.2006р. -1008,68 грн., №21381/П від 18.10.2006р. -976,18 грн., №22726/П від 18.10.2006р. -2412,37 грн., №23875/П від 18.10.2006р. -1485,62 грн., №26331/П від 18.10.2006р. -02,52 грн., №32604/П від 18.10.2006р. -02,28 грн., №10012/П від 18.10.2006р. -1114,45 грн., №13273/П від 18.10.2006р. -893,05 грн., №16700/П від 18.10.2006р. -1026,02 грн., №25235/П від 18.10.2006р. -1937,76 грн., №26318/П від 18.10.2006р. -4385,32 грн.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню , з урахуванням наданих позивачем уточнень, з наступних правових підстав.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України № 435-IV від 16.01.2003р. встановлено, що до цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Приймаючи до уваги, що договір оренди було пролонговано на підставі умов п. 11.1 укладеного договору, та зобов'язання за цим договором не виконанні у повному обсязі та між сторонами по справі продовжують існувати цивільні правовідносини, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати вимоги Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
При цьому, вимоги статті 610 ЦК України передбачають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім цього, п. 2ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так у відповідності до вимог ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання. Несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Однак, відповідач мав можливість надати відповідні докази відсутності вини у порушенні договірних зобов'язань, оскільки про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які маються в матеріалах справи, однак в судове засідання останній не з'явився та не надав суду доказів відсутності своєї вини.
З огляду на викладе, приймаючи до уваги встановлені судом обставини , суд доходить висновку щодо наявності правових підстав задоволення позову та стягнення з Прикордонної державної інспекції по карантину рослин по Одеській області заборгованості по комунальним послугам та ПЕВ у розмірі 15244,25 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 11, 12, 204, 520, 525, 526, 610, 614, 615 Цивільного кодексу України, позовна заява ДП «Іллічівський морський торговельний порт» підлягає задоволенню , з урахуванням наданих уточнень.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Прикордонної державної інспекції по карантину рослин по Одеській області /м. Одеса, вул. Ак.Вільямса,76/1, р/р35225002000374 Банк УДК в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 00485227/ на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» /68001, м. Іллічівськ Одеської області, пл. Праці, 6, р/р26008301360029 у Воднотранспортному від. ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124, код ЗУКПО 01125672, ІПН 011256715015/ 15244 грн. 25 коп. /п'ятнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 25 коп./ - заборгованості; 152 грн. 45 коп./ сто п'ятдесят дві грн. 45 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 27.11.2006р.
Суддя Зуєва Л.Є.