"16" лютого 2009 р.
Справа № 2/179-3563(10/216-4086)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" вул. Шевченка, 10, смт. Гвіздець, Коломийського району, Івано-Франківської області.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
1) ТОВ «Кримагросоюз»м. Сімферополь, вул. Монтажна, 13-А.
2) ТОВ "Українська продовольча група" вул.І.Богуна,/16,с. Мамаївці, Кіцманського району.
до Приватного підприємства "Фірма-Інтер" вул. Крушельницької, 18/603, м.Тернопіль.
про відшкодування спричинених збитків.
За участю представників сторін:
позивача:
відповідача: Кролівець В.В., посвідчення водія № 280627 від 29.09.00р.
третьої особи:
Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення в регресному порядку суму 305 542 грн., із них 302 400 грн. стягнутої з нього суми збитків згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області №18/124 від 28.08.2007р.; 3024 грн. - сплаченого державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пояснює, що даний господарський суд встановив, що ним поставлено ТзОВу "Українська продовольча група" повнораціонні комбікорми "Гровер-2", в склад якого входило рибне борошно, яке поставив йому відповідач по накладній №129 від 09.12.2006р. згідно умов договору поставки №14/08 від 15.08.2006р. і в якому встановлено наявність карбаміду - 13,5%, що не відповідає ГОСТу 2116-82. Наявність такого проценту в рибному борошні карбаміду стало причиною підвищеної загибелі птиці.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що:
- він не є виробником рибної муки. Виробники поставляють йому таку, яка по якості відповідає ГОСТу 2116-82.
- рішенням господарського суду Івано-Франківської області встановлена неналежна якість комбікорму "Гровер-2", який складається з 11 складників. Рибна мука не була токсичною, тому вона не могла бути причиною загибелі птиці.
Просить у позові відмовити.
Третя особа пояснює, що наявність 13,5% карбаміду в рибному борошні було предметом розгляду справи в господарському суді Івано-Франківської області. Який встановив причину токсичності комбікорму "Гровер-2".
Вважає, що птиця загинула з вини відповідача по справі, який поставив позивачеві неякісне рибне борошно. Тому перший і повинен відшкодувати останньому понесені ним збитки.
Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 10.02.2009р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 16.02.2009р. засідання продовжилось.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і третьої особи та приймаючи до уваги, що:
1) За період з 24.01.2007р. по 27.01.2007р. на підприємстві ТзОВ "Українська продовольча група" спостерігався падіж птиці (індиків), що підтверджено Актом розслідування випадку загибелі індиків від 02.02.2007р. підписаним заступником головного державного інспектора ветеринарної медицини Чернівецької області, головним державним інспектором ветмедицини Кіцманського району та представником ТзОВ "Українська продовольча група".
При дослідженні причини падіжу птиці встановлено наявність у виготовленому позивачем комбікормі для годівлі молодняку індиків "Гровер-2" - 13,5% сечовини, що підтверджено експертними заключеннями науково-виробничого підприємства "Біо-Тест-Лабораторія" №631/Н від 02.02.2007р. та №173/Т від 05.02.2007р.
Вищезазначене було досліджено в господарському суді Івано-Франківської області (рішення по справі №18/124 від 28.08.2007р. за позовом ТзОВ "Українська продовольча група" до ТзОВ "Або-Мікс", с. Гвіздець, Коломийського району Івано-Франківської області).
В даному рішенні суду чітко зазначено: "незаперечним залишається той факт, що ТзОВ "Або-Мікс" поставлено ТзОВу "Українська продовольча група" недоброякісний корм, в зв'язку з чим сторони дійшли спільного висновку про відшкодування завданих збитків в сумі 302 400 грн".
При розгляді справи в Івано-Франківському господарському суді позивач по даній справі визнав позовні вимоги ТзОВ "Українська продовольча група": "Відповідач позов в сумі 302 400 грн. визнає".
Відтак, слід вважати, що позивач по даній справі не заперечує, що виготовлений ним комбікорм "Гровер-2" був неналежної якості, в зв'язку з чим загинув молодняк індиків.
2) Рішення №18/124 від 28.08.2007р. винесено господарським судом Івано-Франківської області на підставі дослідження комбікорму "Гровер-2", який виготовлений позивачем по даній справі.
Відповідача по даній справі не запрошували до участі у відборі проб борошна (яке є складовою одинадцяти складників комбікорму "Гровер-2"). Він не приймав участі у дослідженні якості борошна експертом. У зв'язку з чим, він був позбавлений можливості захистити якість поставленого ним товару (надати документи, підтверджуючі свої заперечення).
При розгляді питання відносно якості рибного борошна відповідач по даній справі також не приймав участі в засіданнях суду по справі №18/124.
При таких обставинах слід вважати, що рішення господарського суду Івано-Франківської області не підтверджує вину ПП "Фірма-Інтер" у виготовленні ТзОВ "Або-Мікс" неякісного комбікорму.
А поскільки регресні позови застосовуються між підприємствами для стягнення з контрагента сум, сплачених по їх вині третім особам, тому слід вважати, що регресний позов позивача пред'явлений до відповідача необґрунтовано.
Тому позовні вимоги позивача по регресному позову задоволені бути не можуть.
Відносно стягнення збитків, понесених позивачем внаслідок поставки відповідачем борошна рибного неналежної якості слід зазначити наступне:
3) При поставці товару продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору поставки (ст. 673 Цивільного кодексу України).
Товар, який продавець передає, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві (ст. 675 Цивільного кодексу України).
Ст. 678 Цивільного кодексу України також передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості має право незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
- пропорційного зменшення ціни;
- безоплатного усунення недоліків товару;
- відшкодування витрат на усунення недоліків.
Якщо виявлені недоліки, які не можна усунути або для усунення таких необхідний час і кошти, покупець має право за своїм вибором:
- відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми;
- вимагати заміни товару.
Отже, вимогами цивільного законодавства передбачено, що позивач одержавши від відповідача рибне борошно повинен (не мав права, а зобов'язаний) провірити чи відповідає дане борошно по якості ГОСТу 2116-82 (в т.ч. і по токсичності) незалежно від того, які документи він одержав від продавця.
В разі встановлення його неналежної якості (перевищення допустимого розміру карбаміду) покупець (позивач) мав право застосувати до продавця (відповідача) вимоги п. 2, 3 ст. 678 Цивільного кодексу України.
Позивач в листі від 10.02.2009р. (додаткові пояснення по справі) стверджує, що ним не проводилась перевірка рибного борошна на предмет відповідності якості, в зв'язку з тим, що відповідач вислав на його адресу експертний висновок Тернопільської обласної лабораторії ветеринарної медицини № 3199/1 від 14.11.2006р., в якому зазначено, що борошно рибне відповідає вимогам діючих стандартів.
Відтак виробник комбікорму "Гровер-2" одержавши експертний висновок якості борошна, яке було поставлене відповідачеві до 11.11.2006р. в порушення ст. 675 Цивільного кодексу України не провіривши дійсність експертного висновку, розповсюдив зазначену в висновку якість на борошно, яке він одержав з 05.10.2006р. по 09.12.2006р.
4) Згідно умов договору 14/08 від 15.08.2006р. позивач по накладним №104 від 05.10.2006р.; №112 від 24.10.2006р.; №129 від 09.12.2006р. отримав від відповідача 60 тон борошна рибного по якості, яке повинно відповідати вимогам ГОСТу 2116-82 (п.1.1 та 5.1 договору №14/08 від 15.08.2006р.).
Позивач не пред'явив доказів того, що при одержанні (передачі) рибного борошна останнє відповідало (не відповідало) по якості ГОСТу 2116-82.
Не встановивши своєчасно якість одержаного борошна рибного, позивач тим самим позбавив себе можливості вимагати від поставщика або виробника дій, передбачених ст. 678 Цивільного кодексу України.
Твердження позивача, що він не повинен був при одержанні борошна рибного провіряти його на токсичність необґрунтовані, так-як п. 1.5 ГОСТу 2116-82 передбачено, що по органолептичним показникам борошно повинно відповідати вимогам, зазначеним в таблиці.
Даною таблицею встановлено, що токсичність борошна не допускається.
Отже, при отриманні борошна, вантажоодержувач до застосування його як складову комбікорму, зобов'язаний був провірити борошно на токсичність.
Провіривши, він встановив би токсичність рибного борошна внаслідок наявності недопустимого процента сечовини (карбаміду). А поскільки карбамід може бути застосований в якості кормової добавки в тваринництві (ГОСТ 2081-92 Карбамід технічні умови та роз'яснення Науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок №796-к/08 від 06.03.2007р.), то він би не застосував борошно рибне, як складову до комбікорму птиці (індикам), а якби і застосував то в кількості, яка допускається (п.1.5 ГОСТу 2116-82 не більше 0,12%-0,3%).
При таких обставинах слід вважати, що виготовлення неналежної якості комбікорму "Гровер-2" трапилось з вини позивача (виробника комбікорму).
5) При розгляді справи також враховувалось:
а) Згідно ГОСТу 1349.0.80 (п.3.1) для складання об'єднаної проби відібрані проби поміщають в тару і перемішують. В тару кладуть етикетку, в якій зазначено найменування продукту, рецепт, маса партії. А для упакованого продукту - кількість мішків в партії, дата та місце відбору проб і найменування виробника та номер транспортного документу.
Із представленого в суд акту відбору проб рибного борошна від 15.01.2007р. неможливо встановити в чому було упаковане борошно, хто його виробник, по якому транспортному документу поступило дане борошно, як і в якому місці відбирались проби.
В акті зазначено: "борошно відвантажено в кількості 10 тон по залізниці", що визиває сумнів, що це партія товару, яка відвантажена з 05.10.2006р. по 09.12.2006р., так-як по накладних №104; №112; №129 борошно відвантажувалось на адресу позивача по 20 тон в кожній партії.
Також в акті відбору проб не зазначено, яке було рибне борошно в розсипчатому чи в гранульованому вигляді (ГОСТ 2116-82 - п.1.3).
При таких обставинах неможливо встановити чи правильно відбиралися проби і чи такі відбиралися з борошна, яке відвантажив відповідач і хто виробник даного борошна.
б) Із листа Національного аграрного університету №76 від 11.06.2007р. вбачається, що ознайомившись та проаналізувавши матеріали (подання, ТзОВ "Українська продовольча група №121/07 від 14.05.2007р.) перший дійшов висновку, що:
- діагноз - гостре кормове отруєння підтверджується висновком про токсичність корму;
- карбамід може викликати гостре або хронічне отруєння індиків за однієї умови -при наявності у кормі навіть у незначних кількостях ферменту уреаза, який гідролізує карбамід на аміак та вуглекислий газ. Це тоді, коли у кормі є карбамід і продукти переробки насіння сої (шрот, макуха) з активною уреазою.
Таким чином із висновку директора НДІ здоров'я тварин, доктора ветеринарних наук, професора, академіка УАП І.О. Хмельницького; завідуючого кафедрою ветеринарної санітарії та гігієни продукції тваринництва, доктора ветеринарних наук, професора Д.А. Засеніна вбачається, що сам по собі карбамід не може викликати гостре або хронічне отруєння індиків. Це може трапитись тільки тоді, коли разом з рибним борошном в комбікорм були добавлені насіння сої (шрот, макуха).
Із затвердженого ТзОВ "Або-Мікс" рецепту ПК - АВ ОМІХ 12-2 склад сировини, якість та екологічні показники комбікорму згідно рецептури замовника від 09.10.2006р. вбачається, що складовою комбікорму "Гровер-2" є 25% макухи соєвої та 8% шроту соєвого.
Тому, суд підтримує заключення вищезазначених професорів, що: "збитки відшкодовуються за рахунок поставщика (поставщиків) комбікорму. А не за рахунок поставщика одного із складових комбікорму з наявністю карбаміду".
в) У виконання умов договору №98 від 07.11.2007р. "На проведення науково-виробничих досліджень по вивченню токсичних властивостей сечовини у складі комбікорму "Гровер-2" на організм молодняку сільськогосподарської птиці", державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів) провів науково-виробниче дослідження по вивченню токсичних властивостей різних доз сечовини у складі комбікорму "Гровер-2" на організм молодняку сільськогосподарської птиці. Про що складено звіт про виконання договору №98 від 07.11.2007р.
Із висновку звіту вбачається, що згодовування комбікорму "Гровер-2" з внесенням сечовини у кількості 0,2% та 2,0% не токсичне (не викликає загибелі курчат бройлерів. Встановлено: пригнічення, зниження маси ваги, незначне катаральне запалення кишечнику, збільшення печінки і селезінки).
Дане дослідження ще раз підтверджує правдиве заключення професорів Національного аграрного університету №76 від 11.06.2007р., що отруєння птиці може викликати тільки при введенні в раціон разом з рибним борошном значної кількості продуктів переробки сої (ферменту уреаза). Своє дослідження вищезазначений інститут відстоює і в листі №11/08 від 22.05.2008р. Стверджуючи, що кормовий токсикоз може бути викликаний рядом факторів, які можуть міститися у всіх компонентах комбікорму (мікотоксики, важкі метали, патогенна мікрофлора, а також внаслідок неналежних умов утримання, недотримання температурного режиму та інші).
А лист директора ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, доктора ветеринарних наук І.Я. Коцюмбаса №66-13/03 від 18.01.2007р. теж підтверджує, що комбікорм "Гровер-2" при наявності в ньому 13,5% карбаміду є нетоксичним.
г) У відповідності до п. 4.4 ГОСТу 2116-82 борошно зберігають в мішках, складених в штабелі, по найменуванню та видам упаковки; повинна бути добра вентиляція приміщення. Мішки повинні бути захищені від попадання прямих сонячних променів, джерел тепла і вологи.
Строк зберігання кормової муки 1 рік з дати виготовлення.
Наданий в суд сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №1464 не може служити доказом зберігання рибного борошна в умовах відповідаючим ГОСТу на рибне борошно.
А поскільки позивач не представив в суд доказів того, яка була упаковка і маркіровка на мішках, з яких відбиралися проби, то неможливо встановити коли і ким було виготовлено борошно і коли воно поставлено позивачеві. А відтак, неможливо встановити чи добавлене (як складова) до комбікорму рибне борошно було придатне в зв'язку зі строком його зберігання (ст. 677 Цивільного кодексу України).
Таким чином, при розгляді справи позивач не довів, що недоліки в рибному борошні виникли до передання йому даного борошна відповідачем або з причин, які існували до цього.
Тому відповідач не відповідає за такі недоліки (ст. 679 Цивільного кодексу України).
При таких обставинах, позовні вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.
6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на позивача.
7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) В позові позивачеві відмовити.
2) Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «16»лютого 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва