91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.10.08 Справа № 2/60.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали скарги Державної інспекції з енергозбереження по справі за позовом
Урядового органу державного управління-державної інспекції з енергозбереження, м. Київ
до Луганського обласного комунального спеціалізованого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ
про стягнення 2 930 157 грн. 00 коп.
в присутності представників:
від позивача -Мелещенко Л.В., дов. № 12/139-1612 від 26.06.08,
від відповідача -Айрапетян Д.Ю., дов. № 18/01-22-08 від 01.09.08,
від ДВС -Кисіль О.М., держ. виконавець, дов. б/н від 05.07.08,
Державна інспекція з енергозбереження (далі -Інспекція) звернулась до суду зі скаргою без номеру та дати на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі -ВДВС) з вимогами:
- визнати незаконними дії ВДВС по зупиненню виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення господарського суду Луганської області № 2/60 від 13.04.06,
- скоротити строк зупинення виконавчого провадження, відкритого ВДВС на виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.04.06. № 2/60;
- зобов'язати ВДВС провести дії з примусового стягнення з боржника, ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго", на користь державного бюджету підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 500000,00 грн., а також на користь Інспекції 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго", у письмових запереченнях на скаргу, наданих у судовому засіданні, посилається на факт внесення підприємства до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, на п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
ВДВС у відзиві на скаргу від 02.09.08 № 13176, просить у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-ХІV (далі -Закон 606), вимоги Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05 N 2711-IV (далі -Закон 2711) та факт знаходження боржника у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Додатковим відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, виконавча служба звертає увагу на те, що у неї на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь фізичних, юридичних осіб та держави відповідних коштів за 1835-ма виконавчими документами, у т.ч. заробітної плати, тому при поновленні виконавчого провадження за цією справою будуть порушені права інших стягувачів.
Скаржник, Інспекція, в обгрунтування скарги посилається на прийняте господарським судом Луганської області рішення по справі № 2/60 від 13.04.06 про стягнення з відповідача на користь держбюджету підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 500 тис. грн. та судових витрат у розмірі 25618,0 грн., за яким було видано два накази на стягнення зазначених коштів.
ВДВС було відкрите виконавче провадження за вказаними наказами постановою від 01.06.06, однак 08.06.06 держвиконавець постановою зупинив виконавче провадження у зв'язку з внесенням боржника, ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго", до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Інспекція вважає, що норма пункту 15 ст. 34 Закону 606 повинна застосовуватись лише у разі, якщо виконавче провадження щодо підприємства-боржника було відкрито і в ході проведення виконавчих дій здійснюється реєстрація цього підприємства шляхом його внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до закону.
Відповідно до наказу Мінпалива та енергетики України від 10.11.05 № 568 ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго" вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості з 10.11.05, тоді як зупинення виконавчого провадження пов'язане з моментом внесення боржника до Реєстру. Таким чином, підприємство-боржник за цією справою було внесено до Реєстру з 10.11.05, а виконавче провадження за наказами у справі було відкрито 01.06.06.
Скаржник, посилаючись на ст. 2 Закону 2711, за якою дія цього Закону поширюється на підприємства ПЕК, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, стверджує, що заборгованість, яку має боржник, не є наслідком неповних розрахунків за енергоносії у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону 2711, оскільки нераціональне використання енергоресурсів не належать до того виду заборгованості, на яку застосовуються механізми списання, реструктуризації, часткової оплати на період до 01.01.09. За таких обставин, на думку Інспекції, дія Закону 2711 не поширюється на заборгованість, яка має місце між стягувачем та боржником.
Інспекція посилює свої доводи посиланням на постанову ВГСУ від 06.03.07 у справі № 2-1/11837-2006.
Крім того, скаржник вважає, що строк зупинення виконавчого провадження має бути скорочений виходячи з такого.
Спеціальним законом щодо здійснення виконавчого провадження є Закон 606, статтею 36 якого передбачено, що строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом без будь-яких особливих умов або підстав для такого скорочення.
Необхідність скорочення строку зупинення виконавчого провадження, на думку скаржника обумовлена:
· статтею 124 Конституції України, за якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України,
· частиною 1 статті 6, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права стягувача на справедливий і відкритий розгляд спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
· порушенням права стягувача на володіння майном через тривале зупинення виконавчого провадження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає наступне.
Судом встановлено, що господарським судом Луганської області було прийняте рішення по справі № 2/60 від 13.04.06 про стягнення з відповідача на користь держбюджету підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 500 тис. грн. та судових витрат у розмірі 25618,0 грн., за яким було видано два накази на стягнення зазначених коштів.
ВДВС було відкрите виконавче провадження за вказаними наказами постановою від 01.06.06, однак 08.06.06 держвиконавець постановою зупинив виконавче провадження у зв'язку з внесенням боржника, ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго", до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Скаржник, посилаючись на ст. 2 Закону 2711, за якою дія цього Закону поширюється на підприємства ПЕК, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, стверджує, що заборгованість, яку має боржник, не є наслідком неповних розрахунків за енергоносії у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону 2711, оскільки нераціональне використання енергоресурсів не належать до того виду заборгованості, на яку застосовуються механізми списання, реструктуризації, часткової оплати на період до 01.01.09. За таких обставин, на думку Інспекції, дія Закону 2711 не поширюється на заборгованість, яка має місце між стягувачем та боржником.
Таким чином, спірні правовідносини стосуються того, чи правомірно державна виконавча служба прийняла постанову про зупинення виконання наказу за справою № 2/60.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій»суди при здійсненні правосуддя повинні забезпечувати на засадах верховенства права захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституція України підлягає безпосередньому застосуванню як джерело права. Відповідно до ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 01.11.96 № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя навів перелік випадків безпосереднього застосування Конституції: коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй, коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або іншим центральним органом, суперечить Конституції України… Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосовувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
Щодо Закону 2711, то ним передбачена особлива процедура погашення заборгованості підприємств ПЕК, до якого відноситься й відповідач.
На час дії такої процедури передбачено зупинення всіх виконавчих проваджень, відкритих відносно підприємств, які приймають участь в цій процедурі.
Законодавцем були внесені зміни до Закону 606, стаття 34 якого доповнена п. 15, згідно з яким підставою для зупинення виконавчого провадження є внесення підприємства ПЕК до реєстру підприємств, що приймають участь у процедурі погашення заборгованості.
У преамбулі Закону 2711 зазначено, що метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Відповідно до п. 1.1 Закону 2711 підприємства паливно-енергетичного комплексу -гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газовидобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж…
Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону 2711 погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 2 Закону 2711 дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Відповідно до п. 15 ст. 34 Закону 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Виходячи з системного аналізу Закону 2711 та п. 15 ст. 34 Закону 606, суд вважає, що для обґрунтованого зупинення виконавчого провадження необхідно дві підстави:
1) віднесення підприємства-боржника до підприємств паливно-енергетичного комплексу,
2) внесення боржника, ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго", до Реєстру підприємств ПЕК, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Суд вважає, що положення Закону 2711 та п. 15 ст. 34 Закону 606 не суперечать Конституції України, не визнані такими, що не відповідають Конституції у встановленому порядку, а тому є чинними і повинні застосовуватись до спірних правовідносин.
Вирішуючи цей спір, суд враховує й те, що:
Ш відповідно до п. 2 статуту ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго" (а.с. 43-45) основними його напрямами діяльності є, у т.ч. розроблення і реалізація стратегії розвитку потреб централізованого водопостачання, теплопостачання (центрального опалення),
Ш актом від 12.02.04 № 18-12/17 встановлено факти нераціональні витрати відповідачем ПЕР, які викликані прямими втратами теплової енергії за відсутністю теплоізоляції теплопроводів надземної прокладки, внаслідок невідповідності вузлів обліку газу технічним вимогам та проведення розрахунків за спожитий газ по встановленій потужності котлів втрати природного газу, тобто заборгованість виникла внаслідок розрахунків за енергоносії,
Ш дії державного виконавця, пов'язані із зупиненням виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення господарського суду Луганської області № 2/60 від 13.04.06, відповідають вимогам чинного законодавства,
Ш за умови поновлення виконавчого провадження за цією справою будуть порушені права інших стягувачів відповідно до зведеного виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає скаргу Інспекції такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121, 121-2 ГПК України, суд
У задоволенні скарги Державної інспекції з енергозбереження - відмовити.
Суддя А.Г.Ворожцов