Справа №: 22-ц/191/210/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.
"12" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіРедько Г.В.
СуддівМоісеєнко Т.І., Полянської В.О.
При секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_6 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 24 грудня 2012 року,
У листопаді 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.
Вимоги мотивовані тим, що 09 липня 2011 року між ТДВ «СК «Провіта» та ОСОБА_6 був укладений договір обов'язкового страхування наземного транспорту, відповідно до якого ТДВ «СК «Провіта» взяло на страхування майнові інтереси Страхувальника, а також обов'язок відшкодувати шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що за участю забезпеченого транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, яким володіє, користується та розпоряджається застрахована особа.
10 липня 2011 року о 14 год. 50 хв. на 79 км. автодороги Алушта-Судак- Феодосія відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6 та транспортного засобу «Деу», державний номер НОМЕР_2, який належить та керував ОСОБА_7
Постановою Судацького міського суду АР Крим від 20 липня 2011 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
21 липня 2011 року ОСОБА_7 звернувся з заявою до ТДВ «СК «Провіта» щодо виплати страхового відшкодування.
На підставі Страхового акту № 712-3054/1 та рахунку 13/10 ТДВ «СК «Провіта» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_7 в розмірі 8890,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 53297 від 08 серпня 2012 року.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 24 грудня 2012 року позовні вимоги ТОВ «СК «Провіта» про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, задоволені повністю, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «СК «Провіта» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8890,00 грн., та вирішено питання про судові витрати.
На вказане рішення суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить призначити судову авто-технічну експертизу, скасувати рішення Судацького міського суду АР Крим від 24 грудня 2012 року, ухвалити нове рішення за результатами судової авто-технічної експертизи.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, тому в апеляційній скарзі просить призначити судову авто-технічну експертизу, та ухвалити рішення відповідно до висновків експертизи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги ТДВ «СК «Провіта», суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з виплатою ТДВ «СК «Провіта» страхового відшкодування ОСОБА_7, якому завдана шкода ОСОБА_6, ТДВ «СК «Провіта» в межах фактичних затрат набуває право регресу до ОСОБА_6, який є винною особою у дорожньо-транспортній пригоді.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки про відшкодування шкоди, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування наземного транспорту чи іншого майнового страхування.
Вказане право регресу також передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", де вказано, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2011 року між ТДВ «СК «Провіта» та ОСОБА_6 був укладений договір обов'язкового страхування наземного транспорту, відповідно до якого ТДВ «СК «Провіта» взяла на страхування майнові інтереси Страхувальника ОСОБА_6 та обов'язок відшкодувати шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, за участю забезпеченого транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, яким володіє, користується та розпоряджається ОСОБА_6.(а.с.40). Тобто правовідносини виникли в рамках саме договору обов'язкового страхування наземного транспорту.
Постановою Судацького міського суду АР Крим від 20 липня 2011 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.13). ТДВ «СК «Провіта» здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_7 в розмірі 8890,00 грн. (а.с.8).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відшкодування шкоди позивачу, оскільки позивач відшкодував потерпілому ОСОБА_7 шкоду, завдану ОСОБА_6 в рамках деліктних правовідносин між позивачем та потерпілим ОСОБА_7 Тобто, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
У випадку встановлення вини особи у ДТП постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ця особа не позбавлена права доводити протиправність дій інших учасників ДТП і причинний зв'язок цієї протиправності із завданою шкодою.
Разом з тим, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, та вважає недоцільним задоволення клопотання апелянта про призначення судової авто-технічної експертизи в апеляційній інстанції, оскільки зазначений спір розглянутий між сторонами щодо правовідносин, які виникли між страховиком та страхувальником, а питання щодо доведення протиправності дій іншого учасника ДТП і причинного зв'язку його дій із завданою шкодою розглядається в межах спору між учасниками ДТП та іншими особами.
А такий спір судом першої інстанції не вирішувався та один із учасників ДТП ОСОБА_7 до участі у справі не залучався.
Отже, у розумінні частини 4 статті 61 ЦПК України, в рамках даної справи постанова суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності є обов'язковою і є належним доказом вини відповідача.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять правових підстав для скасування або зміни рішення.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 24 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Г.В. Редько Т.І. Моісеєнко В.О. Полянська