Справа № 1004/2091/12 Головуючий у І інстанції Корбут
Провадження № 11/780/320/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.
Категорія 5 13.03.2013
Іменем України
13 березня 2013 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Габрієля В.О.,
суддів: Говорухи В.І., Загоруйка В.В.,
за участю прокурора Красківського В.П., Курца В.В. та його захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівка Богуславського р-ну Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки громадській організації, а кримінальне провадження закрито.
Згідно до постанови суду, ОСОБА_4 09 серпня 2012 року близько 15 год. 10 хв., перебуваючи по вул. Червоноармійській в с. Іванівка Богуславського району Київської області, вчинив сварку з ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, що в подальшому переросла в бійку, під час якої, усвідомлюючи характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_4 металевою трубою наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження , які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили розлад здоров'я понад 21 день.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 та Білоцерківської міської громадської організації «Ветерани органів внутрішніх справ» про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки організації.
Своє рішення районний суд мотивує тим, що ОСОБА_4 має позитивні характеристика за місцем проживання та перебування в організації, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину свою визнав повністю та щиро розкаявся, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, являється ветераном органів внутрішніх справ, є постраждалим від наслідків ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи, крім того вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України є злочином середньої тяжкості.
Не погоджуючись з постановою суду потерпілий ОСОБА_3 подав апеляцію в якій просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд під час якого вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Мотивує апеляцію тим, що прийняте судом рішення є незаконним, оскільки на його думку підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, із передачею його на поруки, відсутні.
В запереченнях на апеляцію потерпілого прокурор, вказує. що апеляція є безпідставною, а тому задоволенню на підлягає.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив постанову суду залишити без зміни, а апеляцію потерпілого без задоволення, пояснення ОСОБА_4 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, пояснення потерпілого в підтримку поданої ним апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості. Також, ОСОБА_4 визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував потерпілому шкоду у розмірі 4 999 тис грн.
Колектив громадської організації «Асоціація ветеранів органів внутрішніх справ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області» звернувся до суду із клопотанням про передачу ОСОБА_4 на поруки колективу, надавши при цьому суду належним чином оформлене клопотання та протокол загальних зборів колективу, на якому було прийняте рішення про направлення зазначеного клопотання до суду та взяття ОСОБА_4 на поруки. ОСОБА_4 у судовому засіданні /а.с. 196 та а.с. 226 - зворот/ погодився на звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав.
Із урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності із передачею його на поруки колективу організації із закриттям кримінальної справи, належним чином мотивувавши дане рішення у постанові суду.
Доводи апеляції потерпілого про безпідставність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки є необгрунтованими та суперечать наявним у матеріалах справи доказам.
Посилання потерпілого ОСОБА_3 в апеляції, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України суперечить чинному законодавству.
Відповідно до п. 3 Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе лише в разі вчинення нею вперше умисного злочину невеликої тяжкості.
Проте, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Обвинувачення доведено, підтверджується зібраними по справі доказами і ніким під сумнів не ставиться. Відповідно до ст. 12 КК України, злочин скоєний ОСОБА_4 відноситься до категорії умисних злочинів середньої тяжкості. Тому, ОСОБА_4 не може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки необхідною ознакою застосування до особи ст. 45 КК України є вчинення нею умисного злочину невеликої тяжкості.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що постанова Богуславського районного суду Київської області щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам закону, а підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає, не наведені вони і в апеляції потерпілого.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 23 січня 2013 року, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки громадській організації залишити - без зміни.
Головуючий:
Судді:
.