79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.11.06 Справа № 10/159
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, вих. № 8325/06 від 04.09.2006 року
на постанову Господарського суду Рівненської області від 15.08.2006 року
у справі № 10/159, суддя Юрчук М.І.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-правнича компанія «Ніка», м. Рівне
до Відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне
про визнання протиправними дій, скасування рішення та вимоги
за участю представників
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились.
Справа розглядається в порядку п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 15.08.2006 року у справі № 10/159 позов Товариства з обмеженою відповідальністю-правнича компанія «Ніка», м. Рівне задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимогу про сплату боргу від 21.07.2006 року за № Ю-421 та рішення про застосування фінансових санкцій, винесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що оскаржувані вимога та рішення прийняті Відповідачем з порушенням законодавства України, оскільки у відповідності до вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому безпідставно донараховувати Позивачу страхові внески за ставками 32,3% та 31,8%
Не погодившись з даною постановою Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій постанову місцевого господарського суду від 15.08.2006 року у справі № 10/159 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити.
Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що у відповідності до вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески. Крім того, ч. 4 ст. 18 даного Закону визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. А тому, місцевим господарським судом безпідставно визнано протиправними та скасовано вимогу про сплату боргу від 21.07.2006 року за № Ю-421 та рішення про застосування фінансових санкцій, винесених Управлінням Пенсійного фонду.
У запереченні на апеляційну скаргу ТОВ -правнича компанія «Ніка»заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить оскаржувану постанову Господарського суду Рівненської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, покликаючись на ту обставину, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку за ставкою єдиного податку -10%. У відповідності до вимог п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» - суб'єкт малого підприємництва, який знаходиться на єдиному податку, не є платником такого виду податків і зборів як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. А тому, Відповідачем безпідставно донараховано страхові внески та застосовано фінансові санкції.
Свої доводи та заперечення сторони висловили в судовому засіданні 01.11.2006 року.
В дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Враховуючи ту обставину, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 року участь представників сторін в судовому засіданні визнано на власний розсуд, то колегія суддів вважає за доцільне розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, апеляційної скарги та заперечення на неї, оцінивши зібрані по них докази, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, 21.07.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне проведено планову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ - правнича компанія «Ніка»за період з 01.01.2002 року по 01.06.2006 року.
За результатами даної перевірки Позивачу виставлено вимогу про сплату боргу за № Ю-421 від 21.07.2006 року на суму 4 059 грн. 65 коп., а 25.07.2006 року начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 704 на суму 2 598 грн. 07 коп.
Дане рішення прийняте на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що право вибору спрощеної системи оподаткування, об'єкт оподаткування єдиного податку, строки сплати єдиного податку і порядок нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, їх розміри, види податків, зборів від сплати яких звільняється суб'єкт та інші підстави, чітко визначені Указом Президента України № 727/98 (зі змінами на 28.06.1999 р. № 764/99).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року регулює відносини, які виникають в загальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі ст. 14 даного Закону визначає перелік страхувальників, а п. 6 ч.2 ст. 17 цього ж Закону передбачає обов'язок сплати страхових внесків всіма страхувальниками, в тому числі і тими, хто знаходиться на єдиному податку, оскільки вони теж є страхувальниками, які сплачують єдиний податок.
У відповідності до вимог ст. 15 Закону № 1058-ІУ , платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Однак, у відповідності до вимог п.3 Указу Президента № 727/98, 42% від суми єдиного податку перераховується Державним казначейством України до Пенсійного фонду України.
В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про сплату ТОВ -правнича компанія «Ніка»єдиного податку за спірний період, а саме за квітень-грудень 2005 року та січень-травень 2006 року.
Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва»від 19.10.2000 року № 2063 ( далі Закон № 2063) передбачено, що спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності або загальна система оподаткування надається особі на її вибір.
Так, ст. 11 Закону № 2063 передбачено, що до суб'єктів малого підприємництва в порядку встановленому законодавством України може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку та застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на вибір суб'єкта підприємництва ( Закон № 2063 та Указ Президента в редакції від 28.06.1999 р.).
Пунктом 6 Указу Президента України № 727/98 (п.6) встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, Закон № 1058-ІУ передбачає, що в разі сплати страхувальниками єдиного податку, частина суми від сплати такого поступає на пенсійне забезпечення.
Регулюючи порядок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, Закон України № 1058 не регулює розміру страхових внесків до Пенсійного фонду. Указ Президента № 727/98 і Закон України № 2063 від 19.10.2000 року є спеціальними законами щодо сплати податків і внесків суб'єктами господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування (спрощену систему).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під зборами (обов'язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до державного цільового фонду... Тому твердження Відповідача про те, що Законом України № 1058-ІУ зобов'язано страхувальників сплачувати внески, а не збори, є безпідставним. Цільове призначення даних платежів не змінилося. Це обов'язкові платежі до державного цільового фонду. Якщо спірні платежі до Пенсійного фонду не складають систему оподаткування і вони не є зборами до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку (ст. 1 Закону № 1251-ХІІ), то платник не зобов'язаний їх сплачувати, оскільки розмір внесків діючим законом не передбачений.
Що стосується ч.6 ст. 18 Закону України № 1058-ІУ, згідно якої законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати страхових внесків, то колегія суддів дійшла висновку про те, що суб'єкти малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані виконувати нормативні акти, які є обов'язковими для виконання.
Позивач, керуючись Указом Президента України № 727/98 та Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва», сплачуючи виключно єдиний податок, дотримувався вимог законодавчих актів, а тому, безпідставно донараховувати йому страхових внесків та застосовувати фінансові (штрафні) санкції чи ставити 42% з єдиного податку в залежність 32,3% , 31, 8% обчислених сум фактичних витрат.
За таких обставин, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови правомірно дійшов висновку про задоволення позову. Однак, судом першої інстанції помилково відшкодовано Позивачу понесені ним судові витрати за рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне, а не за рахунок Державного бюджету України як це передбачено ст. 94 КАС України, а тому в частині розподілу судових витрат постанова місцевого господарського суду підлягає зміні.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та ст. ст. 94, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 211, 254 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :
1. Постанову Господарського суду Рівненської області від 15.08.2006 року у справі № 10/159 змінити, а саме: пункт 4 резолютивної частини викласти в наступній редакції: «Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю-правничій компанії «Ніка», м. Рівне витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. за рахунок Державного бюджету України».
2. В решті постанову залишити без змін.
3. Доручити місцевому господарському суду на виконання даної постанови видати виконавчий лист.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи № 10/159 повернути місцевому господарському суду.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.