Справа № 249/787/13-ц
Іменем України
05 березня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Грузновій О.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_8.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про встановлення фактів проживання однією сім'єю, перебування на утриманні померлого, зобов'язання нарахувати та виплатити страхові виплати в зв'язку із втратою годувальника,
встановив:
Позивач звернувся до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відділення ВД ФССНВ в м. Шахтарську про встановлення фактів проживання однією сім'єю, перебування на утриманні померлого, зобов'язання нарахувати та виплатити страхові виплати в зв'язку із втратою годувальника, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків в якості водія автотранспортного засобу на підприємстві ТОВ «Шахтарський ливарно-механічний завод» внаслідок нещасного випадку на виробництві загинув батько позивача ОСОБА_4 Позивач має право на отримання одноразової допомоги в розмірі п'ятирічного заробітку потерпілого, однак відповідач відмовляє в здійсненні таких виплат, мотивуючи відмову тим, що загиблий та позивач були зареєстровані за різним адресами. Вважає таку відмову неправомірною, тому що з 2000 року до загибелі ОСОБА_4 позивач проживав з ним за однією адресою, вони були пов'язані спільним побутом, мали спільні права та обов'язки, основним джерелом існування позивача був заробіток загиблого. В акті спеціального розслідування нещасного випадку позивач зазначений як члени сім'ї загиблого. Просив встановити факт свого спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, факт перебування на утриманні батька, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу страхову виплату в зв'язку із смертю годувальника в розмірі п'ятирічного заробітку померлого.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що факт спільного проживання позивача із загиблим батьком, а також факт перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 підтверджено матеріалами справи, поясненнями свідків. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача просив вирішити питання на розсуд суду.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 стався нещасний випадок на виробництві з працівником ТОВ «Шахтарський ливарно-механічний завод» ОСОБА_4, внаслідок якого потерпілий був смертельно травмований. Даний факт підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15.12.2012 року, актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженими 11 травня 2012 року; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 20 лютого 2012 року.
У відповідності із п. 2 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві сплачує страхову виплату в установлених порядках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Згідно із ст. 33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами, в тому числі, є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Відповідно до ст. 34 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки. Відповідно до ч. 4 вказаної статті сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперчать моральним засадам суспільства.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 01 лютого 1992 року Новоселідівською сільською радою Маріїнського району Донецької області, актовий запис № 1, ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 На момент загибелі останнього ОСОБА_3 було 20 років. Він навчався в Донецькому базовому медичному коледжі, що підтверджується довідкою № 731, виданою навчальним закладом 17 жовтня 2012 року.
У відповідності із актом депутата Новоселидівської сільської ради ОСОБА_3 фактично проживав на території ради за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року по 2012 рік зі своїм батьком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір'ю ОСОБА_5
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_4 з 2000 року по день смерті постійно проживав із своєю колишньою дружиною та їх сином за адресою: АДРЕСА_1. Вони вели спільне господарство, робили спільні покупки. ОСОБА_3 навчався у медичному коледжі, тобто позивач перебував на повному утриманні ОСОБА_4
Наведені вище факти свідчать про те, що ОСОБА_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4, перебував на його утриманні та має право на отримання страхової виплати в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого на виробництві ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 28, 33, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 3, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про встановлення фактів проживання однією сім'єю, перебування на утриманні померлого, зобов'язання нарахувати та виплатити страхові виплати в зв'язку із втратою годувальника задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську нарахувати та виплатити ОСОБА_3 страхову виплату в зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі п'ятирічного заробітку померлого.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Вірченко