Справа № 0909/6564/2012
12 березня 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Веселова В.М.
секретаря Максим'юк М.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лаврій С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Митної служби України Івано-Франківської митниці про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 196/20600/12 від 07 грудня 2012 року,-
Позивач посилається на те, що відносно нього 07 грудня 2012 року було складено постанову про порушення митних правил, у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.470 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 3 400 грн. Вважає дану постанову незаконною і просить суд її скасувати, оскільки вказує,що він не порушував митних правил, машину ввіз на митну територію України і передав власнику, відповідно власник забрав всі документи і повинен був сам поставити автомобіль на митний контроль. Крім цього вказує, що під митний контроль не можливо поставити автомобіль без проведення сертифікації, а договір про проведення сертифікації проводив саме власник автомобіля ,а не він. Щодо знаходження автомобіля на ремонті, вказує, що довідки , які видані ТзОВ «Швидкість» є підробними. В судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 196/20600/12 від 07 грудня 2012 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що позивач, будучи особою, яка мала довіреність на ввезення на митну територію України автомобіля, та підписавши відповідне зобов'язання по встановленню на митний облік автомобіля не пізніше 9 жовтня 2012 року, свої зобов'язання не виконав, автомобіль був з запізненням постановлений на митний облік, відповідно винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, просить в позовних вимогах відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення митних правил від 07 грудня 2012 року, 29 вересня 2012 року гр. ОСОБА_1 по дорученню від гр. ОСОБА_3, через Львівську митницю, ввіз на митну територію України товар - вантажний автомобіль марки «FIAT DUCATO», 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1.
У відповідності до п.2 ст. 91 Митного Кодексу України, зазначений товар, для закінчення митного оформлення, переміщувався внутрішнім транзитом позивачем по декларації типу ТР ВН №209090404/2012/3828 від пункту ввезення на митну територію України-Львівської митниці, до митного органу розташованого на митній території України - Івано-Франківської митниці і мав бути доставлений в митний орган призначення у встановлений п.1 ч.1 ст.95 Митного Кодексу України, для транзитних перевезень автомобільним транспортом, десятиденний строк, а саме до 09.10.2012 р. Про термін доставки товару у митний орган призначення та відповідальність за порушення порядку переміщення товару позивач був належним чином проінформований, про що свідчить його підпис на звороті даної декларації (а.с.33).
24.10.2012 року в Івано-Франківську митницю звернувся гр.ОСОБА_3 з заявою про продовження терміну доставки товару і надав довідку від 22.10.2012 року №12 ТзОВ «Швидкість» видану гр.ОСОБА_1 про перебування транспортного засобу на СТО з 09.10.2012 по 22.10.2012 р. (а.с.38).
У відповідності до п.1 ч.2 ст. 95 Митного Кодексу України до строків транзитних перевезень не включається час дії аварії або обставин непереборної сили. У відповідності до листа ТзОВ «Швидкість» від 22.10.2012 року №12 ремонт транспортного засобу був завершений 22.10.2012 р. Таким чином, час дії аварії закінчився 22.10.2012 року, однак автомобіль доставлений в зону митного контролю м/п «Івано-Франківськ-центральний» м. Івано-Франківськ вул.Польова,6, тільки 25 жовтня 2012 р., про що свідчить талон про доставку в зону митного контролю №19786 від 25.10.2012р. (а.с.33). Отже,позивачем , під час переміщення в митницю призначення товару - вантажного автомобіля марки «FIAT DUCATO», 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1, що перебував під митним контролем, було перевищено встановлений строк доставки, більше ніж на одну добу.
Заперечення позивача про те, що він не є власником автомобіля,що він не знав термінів постановки автомобіля під митний контроль та термінів ремонту автомобіля, уваги не заслуговують і спростовуються наступними документами, які є в матеріалах справи. Так у відповідності до довіреності, саме позивач ОСОБА_1 зобов'язаний представляти інтереси гр.ОСОБА_3 в усіх державних органах,в тому числі митних органах з питання ввезення на територію України, розмитнення і оформлення документів на ввезений транспортний засіб,тобто позивач як уповноважена особа відповідає перед митними органами за правильність ввезення на територію країни автомобіля та сплату всіх необхідних платежів,в тому числі і штрафних санкцій (а.с.12). Згідно з митною декларацією саме позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з ст.470 Митного Кодексу України і зобов'язувався перемістити задекларований товар у Івано-Франківську митницю в строк до 9 жовтня 2012 року (а.с.33 на звороті) . У відповідності до довідки ТзОВ «Швидкість» від 22.10.2012 року, яка видана саме позивачу, його проінформовано про те, що ввезений ним автомобіль дійсно знаходився на фірмі «ТзОВ «Швидкість» з 9 жовтня 2012 року, автомобіль було забрано з СТО підприємства - 22 жовтня 2012 року (а.с.38). Всі вищенаведені дані свідчать про те, що позивач був особою , яка зобов'язана була виконати приписи , передбачені ст.470 Митного Кодексу України. Заперечення позивача про те, що довідки , видані ТзОВ «Швидкість» є підробленими суд до уваги не приймає, оскільки вони підписані і видані директором цього підприємства як на ім'я самого позивача, так і на ім'я начальника митниці ,а доказів того, що вони підроблені позивач суду не представив, відповідно таке твердження позивача є формою його захисту. Твердження позивача про те, що на облік можна поставити тільки сертифікований автомобіль теж не відповідає дійсності, оскільки постановка на митний контроль, що вимагає ст.470 Митного Кодексу України, не вимагає отримання будь-яких додаткових документів, в тому числі і сертифікатів, оскільки передбачає переміщення задекларованого товару, який перетнув кордон України, по митній території України, до пункту призначення, в нашому випадку Івано-Франківської митниці і постановку на митний контроль.
Суд зауважує, що позивач перетнув кордон з ввезеним автомобілем і задекларував його на Львівській митниці 29 вересня 2012 року, про що свідчить печатка Львівської митниці митниці (а.с.33 на звороті). Відстань між м.Львовом та м.Івано-Франківськом становить 132 км, що може бути подоланим в той самий день протягом 3-х годин. Однак, з 29 вересня по 9 жовтня 2012 року автомобіль знаходився саме у позивача, на митний контроль не був представлений, про що свідчить пояснення гр.ОСОБА_3 від 25.10.2012 року (а.с.32). Твердження позивача про те, що автомобіль у нього забрав гр.ОСОБА_3, який дав йому довіреність разом з документами також спростовується поясненнями самого гр.ОСОБА_3 від 25.10.2012 року, в якому він вказав, що автомобіль знаходився у позивача гр.ОСОБА_1 до 23 жовтня 2012 року (а.с.32). Крім цього, суд бере до уваги зауваження представника відповідача про те, що позивач неодноразово займався саме ввезенням автомобілів на митну територію України і повинен знати всі необхідні правила ввезення товару, в тому числі задекларованого, на територію України.
На підставі наведеного та керуючись ст.470 Митного Кодексу України, ст.ст.2,6-11,17,18,19,104,162,164,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7,122, 251, 254, 256, 258, 268, 280, 285 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної Митної служби України Івано-Франківської митниці про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 196/20600/12 від 07 грудня 2012 року - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Веселов В. М.