Справа № 0554/3403/2012
Іменем України
07 березня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пархоменко І.О.,
при секретарі Лисенко Л.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності, поділ майна подружжя,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, поділ майна, мотивуючи свої вимоги наступним. З 23 лютого 1985 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2011 року шлюб було розірвано. В період шлюбу сторони придбали за спільні кошти квартиру з надвірними спорудами та автомобіль. Квартира АДРЕСА_1 була придбана сторонами на підставі договору купівлі-продажу від 26 квітня 2000 року. На підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 2001 року № 16-09/04-ВС-1 право власності на автомобіль ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 оформлено на відповідача. Просила визнати за нею право власності на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1 з надвірними спорудами; 1/ 2 частину автомобіля ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, поділити автомобіль ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, виділивши відповідач автомобіль в натурі, та стягнувши з відповідача на користь позивача 1/ 2 частину його вартості, поділити квартиру АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, виділивши квартиру відповідачу, та стягнувши з відповідача на її користь 1/ 2 частину вартості.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вимушена була звернутися до суду, відповідач бив її, виганяв з дому, не визнавав її право власності. Автомобілем користується тільки відповідач. Просила позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі договору, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що автомобіль купив за власні кошти, на квартиру теж гроші заробив він, але не заперечує, щоб автомобіль було в натурі виділено йому, згоден сплатити половину вартості. З приводу квартири також не заперечує щоб в натурі квартира була виділена йому, він буде сплачувати половину вартості, але одразу сплатити не в змозі, покласти гроші в розмірі 1/2 частини вартості квартири на депозит суду неспроможний.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували в шлюбі з 23.02.1985 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, виданим відділом ЗАГС м. Тореза Донецької області, актовий запис № 131, мають неповнолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим відділом ЗАГС м. Тореза Донецької області, актовий запис № 431.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало законної чинності 16.12.2011 року.
Згідно з договором купівлі-продажу від 26.04.2000 року, посвідченим державним нотаріусом Першої Шахтарської держнотконтори, зареєстрованим в реєстрі за № 1430, ОСОБА_3 отримав у власність квартиру номер три в будинку АДРЕСА_1. Вказана квартира складається з трьох кімнат, загальна площа квартири 65, 00 кв.м., в тому числі житлова 47, 7 кв.м. До квартири відносяться надвірні споруди: 1/ 4 кухні Б, гараж М, сарай Н, 1/8 сараю В.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 16-09/04-ВС-1 від 16 вересня 2004 року ОСОБА_3 придбав автомобіль ВАЗ-21099, 2004 року випуску.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобілю ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3.
Згідно з висновком судової будівельно-товарознавчої експертизи № 4667/23 від 19 грудня 2012 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на момент дослідження складає 137663 (сто тридцять сім тисяч шістсот шістдесят три) гривні.
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 008 від 11 лютого 2013 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження складає 30667 ( тридцять тисяч шістьсот шістдесят сім) грн.93 коп.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначена вище майно, а саме: автомобіль ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 і квартира номер три в будинку АДРЕСА_1 загальною площею квартири 65, 00 кв.м., в тому числі житловою 47, 7 кв.м. з надвірними спорудами: 1/ 4 кухні Б, гараж М, сарай Н, 1/8 сараю В є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбане за час шлюбу.
Право власності на добудовану кухню не зареєстровано у встановленому законом порядку. Питання про визнання права власності і розподілу майна в цій частині не підлягає розгляду у судовому порядку. За таких підстав позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними і такими що не підлягають задоволенню.
Згідно ст.69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У відповідності до статті 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Стаття 71 Сімейного Кодексу України передбачає, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК, щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Оскільки предметом спору є неподільні речі, а саме квартира номер три в будинку АДРЕСА_1, позивач не ставила питання про припинення права власності з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, не звертався с такими вимогами і відповідач, сторони не вносили відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, згідно ст. 70 Сімейного Кодексу України, суд вважає за можливе розподілити майно подружжя, без реального поділу в натурі і залишити майно в спільній частковій власності сторін.
Що стосується автомобіля ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 суд вважає за можливе виділити його в натурі відповідача і стягнути на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаного транспортного засобу.
На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Оскільки позивач при зверненні до суду сплачувала судовий збір у розмірі 843,8 грн, несла витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1119,48 грн (підтверджено квитанцією № 408825 від 11.12.2012 року) та витрати на юридичну допомогу в розмірі 2000 грн. (підтверджено квитанцією № 14 від 25.12.2012 року), дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
У стягненні витрат за висновок (підтверджено квитанцією № 2 від 09.01.2013 року) позивачці треба відмовити, бо згідно ст. 79 ЦПК України висновок не відноситься до судових витрат. Окрім того, сам висновок навіть не долучений до матеріалів справи і не був наданий суду на огляд. Чого стосується цей висновок суду невідомо.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 60, 69-71 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності, поділ майна подружжя задовольнити частково .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , а також транспортний засіб ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Розподілити спільне сумісне майно подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1: визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Розподілити спільне сумісне майно подружжя, а саме транспортний засіб ВАЗ-21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, виділивши його в натурі ОСОБА_3 і стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаного автомобіля у розмірі 15333,97 (п»ятнадцять тисяч триста тридцять три грн. 97 коп).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 843,8 грн, витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1119,48 грн , витрати на юридичну допомогу в розмірі 2000 грн, а всього 3963,28 ( три тисячі дев»ятьсот шістдесят три грн28 коп.)
В решті позовних вимог відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.О.Пархоменко