09 листопада 2006 р.
№ 2/13-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника
відповідача -Рубан Т.Г.
касаційну скаргу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Успіх»
на постанову
від 29.06.2006
Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2/13-06
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона
до
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Успіх»
про
стягнення 1000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У грудні 2005 року житлово-експлуатаційна контора житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона звернулася з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Успіх» про стягнення з відповідача 1000,00 грн. заборгованості за актом прийому-передачі.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.03.2006 у справі № 2/13-06 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнено з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Успіх» на користь Житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона 994,03 грн. основного боргу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 29.06.2006, а рішення суду першої інстанції від 14.03.2006 залишити без змін. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 33, 43 ГПК України, ст.ст. 262, 522 ЦК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача -без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Запорізьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 27.12.2000 між позивачем та Житлово-будівельним кооперативом № 114, правонаступником якого є відповідач, був укладений договір № 13 на обслуговування житлового будинку і прибудинкової території домоволодіння ЖБК № 114 ЖЕК ЖБК Суворівського району, згідно умов якого позивач прийняв на себе зазначені в цьому договорі функції по обслуговуванню житлового будинку і прибудинкової території домоволодіння ЖБК за адресою вул. Безроднього, буд. 39, к. 1, а саме: профоогляд і технічне обслуговування конструктивних елементів і інженерного обладнання будинку; прибирання і освітлення місць загального користування; санітарне очищення і вивіз побутового сміття та ін.
Умовами договору також передбачено, що зазначені роботи оплачуються відповідачем за рахунок внесків членів житлово-експлуатаційного кооперативу на обслуговування по утриманню будинку і здійснюються силами позивача і з залученням спеціалізованих організацій. Прочистка вентиляційних каналів, аварійне обслуговування в неробочий час, дезінфекція і дератизація приміщень проводиться за рахунок відповідача за окремими договорами, укладеними позивачем з відповідними організаціями. Відповідач також зобов'язався приймати й своєчасно оплачувати позивачу виконані ним роботи, передбачені цим договором, а також отримані через позивача комунальні та інші види послуг.
Крім того, цим же договором передбачено, що плата за обслуговування житлового будинку відповідача згідно з Правилами по організації експлуатації будинків ЖБК і утримання обслуговуючого персоналу за нормами, визначеними наказом держкомітету України по житлово-комунальному господарству № 59 від 04.08.1997, проводиться по розрахунковій ставці за 1 м2 загальної площі, яка не повинна перевищувати встановленого державного тарифу. Оплату внесків на обслуговування і на планові ремонти будинку відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця. Договір був укладений строком на один рік з 01.01.2001 до 01.01.2002 за умови, якщо за один місяць до його закінчення строку дії від сторін не надійде заява про його припинення, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, а двосторонніми заявами від 04.12.2001 та від 26.11.2002 сторони пролонгували договір.
Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що 01.01.2004 між позивачем та Житлово-будівельним кооперативом № 114, правонаступником якого є відповідач, був укладений договір № 15 на обслуговування житлового будинку і прибудинкової території домоволодіння ЖБК № 114, згідно умов якого позивач прийняв на себе зазначені в цьому договорі функції по обслуговуванню житлового будинку і прибудинкової території домоволодіння ЖБК за адресою вул. Безроднього, буд. 39, к. 1.
Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до двостороннього акту № 3 прийому-передачі багатоквартирного житлового будинку ЖБК № 114 від 03.09.2004, сторони з 03.07.2004 розірвали договір на обслуговування житлового будинку по вул. Безроднього, буд. 39, корпус 1, відповідач прийняв, а позивач передав з балансу на баланс всі активи й пасиви по ЖБК № 114 станом на 01.07.2004 разом зі всіма зобов'язаннями. Згідно цього ж акту прийому-передачі заборгованість відповідача перед позивачем складає 1000,00 грн., в т. ч. заробітна плата працівників позивача - 500,00 грн., податки і нарахування на заробітну плату - 190,00 грн., вивіз сміття - 60,00 грн., за перевірку вентканалів - 50,00 грн., електроенергія - 200,00 грн.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 526, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнув з відповідача заборгованість у розмірі 994,03 грн., оскільки наданими по справі доказами саме така сума боргу була підтверджена документально.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Успіх» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 у справі № 2/13-06 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.