Справа № 2025/6824/2012
Номер провадження 2/629/182/2013
Р I Ш Е Н Н Я
05.03.2013 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Горчакової О.І., за участю секретаря судових засідань - Мухіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 «Про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним», -
Позивачка звернулася до суду 13 грудня 2012 року з позовом до відповідачів «Про договору купівлі-продажу автомобіля дійсним», посилаючись на те, що 09 липня 2012 року Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області звернулося з позовною заявою до Лозівського міськрайонного суду Харківської області про стягнення з позивача надміру виплаченої державної соціального допомоги в сумі - 33705 гривень 35 копійок. Підставою для стягнення з позивача такої суми слугувала перевірка, проведена контрольно-ревізійним відділом у Лозівському районі. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що у заявах від 07.12.2009 року, 01.06.2010 року та 08.12.2010 року, позивачем надано неповну інформацію про майновий стан своєї сім'ї, а саме: не вказано, що чоловік - ОСОБА_3 має у володінні транспортний засіб: автомобіль марки «Renault Rapid», 1987 року випуску, що призвело до переплати бюджетних коштів. При поданні заяв про майновий стан своєї сім'ї до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області за період з 2009 року по 2010 рік, позивач не надала інформацією про те, що на той час за її чоловіком зареєстровано в органах ВРЕР ГУМВС України в Харківській області автомобіль, оскільки 20 липня 2007 року він продав вказаний автомобіль громадянинові ОСОБА_4. Отримавши кошти за продаж автомобіля та передавши транспортний засіб у власність гр. ОСОБА_4, чоловік позивача - ОСОБА_3, для оформлення договору купівлі-продажу видав йому довіреність завірену нотаріусом.
У зв'язку з відсутністю часу відповідачі не уклали договір купівлі-продажу автомобіля відразу, а покупець гр. ОСОБА_4 пообіцяв у найближчий час оформити угоду належним чином та перереєструвати автомобіль у органах ВРЕР, але до теперішнього часу відповідач ОСОБА_4 ухиляється від оформлення договору купівлі-продажу автомобіля належним чином, посилаючись на постійну зайнятість.
Позивач звернулася з позовною заявою до Відповідачів і прохає визнати договір купівлі-продажу автомобіля марки «Renault Rapid», 1987 року випуску, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсним, визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити строк позовної давності.
У судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали заяви на адресу суду про слухання справи за їх відсутності.
У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
20 липня 2007 року ОСОБА_3 - чоловік позивачки, продав спірний автомобіль громадянинові ОСОБА_4. Отримавши кошти за продаж автомобіля та передавши транспортний засіб у власність гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3 видав ОСОБА_4 довіреність завірену нотаріусом, згідно якої ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_4 експлуатувати (керувати, ремонтувати та слідкувати за технічним станом, проводити поточний та капітальний ремонт, розпоряджатися, а саме продавати, обміняти на умовах та на власний розсуд, здати в оренду автомобіль марки «Renault Rapid», 1987 року випуску, колір - червоний, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідачі не уклали договір купівлі-продажу автомобіля у порядку, визначеному законом.
Довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за № 257 від 20 липня 2007 року, була посвідчена приватним нотаріусом - ОСОБА_5 (а.с. 5).
Власником легкового автомобіля марки «Renault Rapid», 1987 року випуску реєстраційний номер реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3, що підтверджує довідка ВРЕР ДАІ з обслуговування Лозівського, Близнюківського та Сахновщанського районів в Харківській області від 19.02.2013 року вихід. № 86 та свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 24 жовтня 1997 року на якому міститься в особливих відмітках текст, дослівно: « Ст./С/Р НОМЕР_4 посвідчення митниці збір відчудження заборонено» (а.с. 56, 57).
Вважаючи, що між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля, тобто право власності набуте відповідачем ОСОБА_4 правомірно, а до позивачки УПСЗН пред»явлено позов про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги, то остання просить визнати договір купівлі-продажу автомобіля дійсним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, що позовна заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання.
Як визначено ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поняття права власності визначено законодавцем у ст. 316 ЦК України.
За змістом частини першої вказаної правової норми правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі з підписанням його сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), згідно з п. 2 якого цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, транспортні засоби, що перебували в експлуатації, перед їх відчуженням повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.
Зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду (п. 40 Порядку).
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 20 липня 2007 року ОСОБА_3 - чоловік позивачки, продав спірний автомобіль громадянинові ОСОБА_4 Отримавши кошти за продаж автомобіля та передавши транспортний засіб у власність гр. ОСОБА_4, ОСОБА_3 видав ОСОБА_4 довіреність завірену нотаріусом, згідно якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в органах ДАІ, органах нотаріату, в інших підприємствах, організаціях, установах, незалежно від їх форм власності і підпорядкування, з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуженням належного йому транспортного засобу, в тому числі з правом зняття чи постановки його на облік, та з правом передоручення цих повноважень третій особі, здати в оренду автомобіль марки «Renault Rapid», 1987 року випуску, колір - червоний, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 5, 56, 57).
Проте, спірний автомобіль з обліку в органах ДАІ знятий не був і залишається зареєстрованим за його власником ОСОБА_3, що підтверджує довідка ВРЕР ДАІ з обслуговування Лозівського, Близнюківського та Сахновщанського районів в Харківській області від 19.02.2013 року вихід. № 86 та - свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 24 жовтня 1997 року на якому міститься в особливих відмітках текст, дослівно: « Ст./С/Р НОМЕР_4 посвідчення митниці збір відчудження заборонено» (а.с. 56,57).
Згідно з п. 42 вищезазначеного Порядку у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України".
Тобто, до вчинення цих, вищезазначених дій, відповідач ОСОБА_3 не мав права відчужувати спірний автомобіль, а відповідач ОСОБА_4 його придбати.
Відповідно до п. 8 вищевказаного Порядку правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в ньому документами, зокрема довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком № 1 до цього Порядку, договором чи угодою, укладеними на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, та іншими, посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
Таким чином, сукупність наявних в матеріалах цивільної справи доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля марки «Renault Rapid», 1987 року випуску, колір - червоний, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 між його власником ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не укладався, а видача генеральної довіреності чи сам факт передоручення повноважень на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не може вважатися договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.
Не може вважатись договором купівлі-продажу автомобіля і отримання грошових коштів його вартості, оскільки ця дія не відповідає вимогам до правочину, встановленим у ст. 207 Ци Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання.
Суд не може визнати пропуск строку позовної давності з поважної причини, бо в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка і відповідач ОСОБА_3 є подружжям і проживають разом з 1984 року (а.с. 6).
В судовому засіданні позивачка пояснила, що спірний автомобіль чоловік, відповідач по справі, аналогічно, як і - ОСОБА_4, продав ще у 1997 році батькові відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_4, останній помер; уточнила, що спірний автомобіль 1987 року випуску.
Наведене свідчить про те, що позивачці відомі обставини про не укладення у письмовому вигляді договору купівлі-продажу і вона мала можливість вірно вказувати у заяві до УПСЗН майновий стан її сім»ї.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України.
Частиною 3 цієї статті визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Питання про поновлення позовної давності поставлене позивачкою ОСОБА_2 у її позовній заяві (а.с. 2-3).
Підстави для витребування судом у відповідача ОСОБА_4 оригіналів документів - довіреності та реєстраційного посвідчення, відсутні, бо надані їх ксерокопії у суду не викликають сумніву (а.с. 5, 6, 56, 57)
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією і позивач не прохає суд стягнути на його користь з відповідачів судові витрати (а.с. 1, 2-3).
Положенням ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичний осіб, поданих відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що позивачем не заявлено у позовній заяві про стягнення судових витрат, то суд під час ухвалення рішення по даній цивільній справі, ухвалює його, в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3,4,11, 15 ЦПК України, ст. ст. 1, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 203, 209, 218, 219, 220, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 137, 208, 213, 214, 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5 «Про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним» - відмовити.
Не стягувати з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір згідно до заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі проголошення короткого рішення право на оскарження наступає із дня отримання повного рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду буде виготовлено на протязі 5 днів.
Повне рішення суду виготовлене 07 березня 2013 року.
Головуючий
у судовому засіданні
Суддя: О. І. Горчакова