12.03.2013 Справа № 2605/12202/12
Унікальний№2605/12202/12
Провадження№2/756/207/13
06 березня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
при секретарі - Поливко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом за ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, заінтересована особа - прокуратура Оболонського району м. Києва про скасування усиновлення,
У липні 2012 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на наступне.
Згідно розпорядження Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 20.02. 1996р №107 позивач ОСОБА_1 та третя особа по справі ОСОБА_2 усиновили дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 (після усиновлення - ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина потрапила у сім'ю у 9-місячному віці. Із самого початку проживання дитини у сім'ї у батьків виникали труднощі у її вихованні. У 2007 році батьки дитини розлучилися. З цього часу поведінка доньки стала нестерпною, вона постійно вступала у конфлікт з матір'ю, поводить себе знервовано з оточуючими, почала красти, не проявляла інтересу до навчання, втікала з дому. Мати зверталась за допомогою спочатку до психологів, а потім до психоневрологічної лікарні, де ОСОБА_5 проходила лікування з діагнозом «розлад особистості змішаного типу».
В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що позивач вжила всіх заходів щодо виховання дитини, але у зв'язку з психічною хворобою ОСОБА_4, не зуміла відновити родинних стосунків між нею та дитиною, тому вважає не можливим проживання позивача однією сім'єю з неповнолітньою ОСОБА_4 Просив суд усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_4 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати. З урахуванням уточнення до позовних вимог, просив суд передати неповнолітню ОСОБА_4 на опікування батька ОСОБА_2.
Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснила, що комісією з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації надано висновок від 30.10.12 №04-11-19/9 про недоцільність скасування усиновлення неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянкою ОСОБА_1. Проти задоволення позову заперечувала.
Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову. ОСОБА_2 через свого представника повідомив суду, що він, про скасування усиновлення зі своєї сторони не заявляє, як усиновлювач неповнолітньої ОСОБА_4 не відмовляється від батьківських прав та обов'язків, стосовно останньої.
Заінтересована особа - прокуратура Оболонського району м. Києва у судове засідання 19.02.2013р не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення сторін, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково по наступним підставам.
Судом встановлено, на підставі розпорядження Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 20.02. 1996р №107 позивач ОСОБА_1 та третя особа по справі ОСОБА_2 усиновили дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33).
На підставі зазначеного розпорядження були внесені зміни в актовий запис про народження ОСОБА_7, та було зазначено прізвище «Пастушенко», по батькові «Віталіївна», ім'я та дата народження залишені без змін, в графі мати зазначено позивача у справі ОСОБА_1, в графі батько зазначено третю особу по справі ОСОБА_2 (а.с.21)
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №232 від 06.03.2007 р (а.с.5).
Неповнолітня ОСОБА_4 залишилась після розлучення усиновителів проживати з позивачем.
Батько ОСОБА_2 приймав участь у вихованні неповнолітньої ОСОБА_6, остання деякий час проживала з ним. Батько не заперечував проти подальшої батьківської участі у вихованні доньки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських прав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення.
На виконання ухвали від 01.11.2012р про призначення судово-психіатричної експертизи, Київським міським центром судово - психіатричних експертиз складено акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 05 лютого 2013р за №103 відповідно висновку експертизи: ОСОБА_4 страждає на змішаний розлад особистості на резидуально - органічному фоні. Дана хвороба не є невиліковною. Появі даної хвороби сприяли біологічні фактори. Під час усиновлення (20.02.1996р) ОСОБА_4 яких - небудь проявів даного захворювання у дитини не відмічалося.
Отже усиновителі не знали і не могли знати про такі вади дитини під час усиновлення.
До того ж, по незалежним від волі позивача обставинам стосунки між нею та усиновленою дитиною не склалися, не дивлячись на створені умови для проживання дитини та турботу про неї, остання відмовляється налагоджувати стосунки та сприймати позивача, як авторитет. На підтвердження цих обставин, є звертання позивача за допомогою до дитячих психіатрів, лікарів психіатрів, до органів внутрішніх справ.
Суд не бере уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.10.12 №04-11-19/9 про недоцільність скасування усиновлення неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянкою ОСОБА_1, оскільки зазначений висновок зроблено та надано суду до проведення судово-психіатричної експертизи на ОСОБА_4 Віталієву та без врахування висновків зазначених в акті амбулаторної судово - психіатричної експертизи від 05.02.2013 за №103, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині скасування усиновлення позивачем неповнолітньої ОСОБА_4 та необхідності скасування усиновлення.
Позовні вимоги стосовно питання щодо передання неповнолітньої ОСОБА_4 на опікування батька ОСОБА_2 судом не розглядаються, оскільки ОСОБА_2, як усиновлювач неповнолітньої ОСОБА_4, не відмовляється від батьківських прав та обов'язків, стосовно останньої.
Керуючись ст.208,209,212-215,218,223ЦПК України, 238, 239,240,241 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації,третя особа - ОСОБА_2, заінтересована особа - прокуратура Оболонського району м. Києва про скасування усиновлення - задовольнити частково.
Скасувати усиновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована: м, Київ, вул. Озерна, 28, кв. 101неповнолітньої ОСОБА_1 (ОСОБА_3 - до усиновлення) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відділу реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції м. Києва, внести зміни до актового запису № 426 від 01 червня 1995 року про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м. Києві, України, виключивши відомості про мати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І.В. Белоконна