Справа № 383/404/13-ц
05 березня 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: Замши О.В.,
при секретарі: Машковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бобринець подання начальника відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, -
01 березня 2013 року до Бобринецького районного суду надійшло подання начальника відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 1170/2-а1237 від 28.11.2012 року, виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь МДПІ податкового боргу в розмірі 1418 грн. 76 коп.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу». П. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.
Проте, виконавче провадження за ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначається як завершальна стадія судового провадження. Якщо судове провадження у справі здійснювалось в порядку цивільної юрисдикції, то, відповідно, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється також в порядку цивільного судочинства, що прямо встановлено Розділом VII ЦПК України.
Якщо виконавче провадження було відкрито на виконання судових рішень судів загальної юрисдикції при розгляді кримінальних, господарських, адміністративних справ (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») чи рішень інших органів (посадових осіб) суду необхідно вирішити питання щодо можливості розмежування цивільної, кримінальної, господарської чи адміністративної юрисдикції при розгляді справ про обмеження права боржника на виїзд за межі України.
Слід виходити з того, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за кордон прямо встановлений виключно нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).
Застосування процесуальних норм по аналогії при здійсненні судочинства не допускається, а тому обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише в порядку цивільної юрисдикції на підставі ст. 377-1 ЦПК України, якщо здійснюється виконання судових рішень у цивільних справах.
Розділ VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в цивільних справах та інших органів (посадових осіб)» передбачає вирішення судами в порядку цивільної юрисдикції процесуальних питань пов'язаних з виконанням судових рішень виключно у цивільних справах.
Відповідно, вирішення процесуальних питань, в тому числі обмеження права на виїзд боржника за кордон, пов'язаних з виконанням рішень, ухвал, постанов в господарських та адміністративних справах та постанов органів в порядку цивільного судочинства не допускається.
Враховуючи те, що на виконанні державної виконавчої служби знаходиться наказ господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Кашгал-Буд» грошових коштів, питання щодо виконання зазначеного судового наказу повинен вирішувати господарський суд, тому що відповідно до вимог ЦПК України, загальні суди здійснюють контроль за виконанням судових рішень загальних судів.
Оскільки подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні за рішенням адміністративного суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 205 ч.1, 377-1 ЦПК України ,-
Провадження у справі за поданням Державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали суду до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд.
Суддя О.В.Замша