№ справи:115/406/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Мельник
№ провадження:33/190/146/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Осоченко А. М.
"05" березня 2013 р.м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 січня 2013 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, паспорт НОМЕР_3, і.к. НОМЕР_2, працюючого директором комунального підприємства «Золотий берег», розташованого по вул. Леніна, б. 3 у с. Штормовом Сакського району АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., -
Постановою суду від 28 січня 2013 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що він в порушення ч. ч. 1, 3 ст. 15, ч. 1 ст. 47, ч. ч. 2, 5 ст. 97, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 115, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗоТ України, ст. 21, ч. 1 ст. 24 Закону України №108, п. 4 постанови КМУ №1078, з жовтня 2012 року за відсутністю колективного договору не узгодив умови оплати праці з уповноваженим представником трудового колективу, не провів індексацію, належним чином не нарахував та своєчасно не виплатив 20 працівникам заробітну плату, у тому числі, за весь час щорічної основної відпустки ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також при звільнені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в наслідок чого загальна заборгованість по заробітної платі на 20 осіб, станом на 01.01.2013 рік, склала 67000 грн. при цьому, на розрахунковий рахунок та в касу підприємства з жовтня 2012 року по 9 січня 2013 року усього надійшло 279, 3 грн., на виплату заробітної плати використовано 77, 6 тис. грн., на податки та інші обов'язкові платежі 103, 4 тис. грн., інші витрати 72, 5 тис. грн. Зазначене свідчить, що підприємство спрямовувало кошти на інші цілі при наявності заборгованості по заробітної платі, на час проведення перевірки в остаточний розрахунок не нарахувало і не виплатило середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, а також в день звільнення працівникам не були видані належним чином оформлені трудові книжки, що свідчило про наявність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, оспорюючи доведеність вини і кваліфікацію дій, просить постанову суду скасувати, а провадження по справі відносно нього закрити. Вказує про порушення його права на захист, оскільки про день, час та місце судового розгляду справи він не повідомлявся. Одночасно зі вказаним заявляє клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду, мотивуючи тим, що копію постанови він отримав запізно.
Статтею 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
ОСОБА_2 заявив відповідне клопотання, однак строк на апеляційне оскарження не пропустив, тобто не має підстав для його поновлення та не має перешкод розглянути справу по суті.
Перевіривши доводи апелянта й вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом першої інстанції вказані вимоги процесуального закону виконані не були.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо сповіщення ОСОБА_2 про дату, місце і час проведення судового засідання. Судове засідання проводилося за відсутністю правопорушника, про що свідчить зміст постанови суду. Причини неявки ОСОБА_2 до зали судового засідання на розгляд справи місцевим судом не обговорювалися й належним чином з'ясовані не були, про що свідчить помилковий запис у постанові суду про те, що ОСОБА_2 «був своєчасно сповіщений судовою повісткою, причин неявки суду не повідомив». Вказане свідчить про порушення права ОСОБА_2 на захист, в наслідок чого він був позбавлений права на дачу пояснень й подання суду доказів, що тягне безперечне скасування зазначеної постанови суду, як винесеної всупереч чинному закону.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд у разі скасування постанови суду першої інстанції має право закрити провадження по справі, а відносно винної особи - прийняти нову постанову.
Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається противоправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, вбачаються підстави для прийняття відносно ОСОБА_2 нової постанови, якою останній повинен бути визнаний винним у вчинені вказаного правопорушення.
Стаття 41 ч. 1 КУпАП, за якою відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність за Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Винність ОСОБА_2 у вчинені правопорушення підтверджується: письмовими поясненнями самого ОСОБА_2, в яких він російською мовою зазначає про те, що на підприємстві ним «было замечено достаточное количество нарушений и недоработок» (а.с. 4-5); розпорядженням про призначення ОСОБА_2 директором КП «Золотий берег» від 30 жовтня 2012 року (а.с. 38);
даними складеного з дотриманням вимог ст. ст. 254-257 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого він, в порушення ч. ч. 1, 3 ст. 15, ч. 1 ст. 47, ч. ч. 2, 5 ст. 97, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 115, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗоТ України, ст. 21, ч. 1 ст. 24 Закону України №108, п. 4 постанови КМУ №1078, з жовтня 2012 року за відсутністю колективного договору не узгодив умови оплати праці з уповноваженим представником трудового колективу, не провів індексацію, належним чином не нарахував та своєчасно не виплатив 20 працівникам заробітну плату, у тому числі, за весь час щорічної основної відпустки ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також при звільнені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в наслідок чого загальна заборгованість по заробітної платі на 20 осіб, станом на 01.01.2013 рік, склала 67000 грн., при цьому, на розрахунковий рахунок та в касу підприємства з жовтня 2012 року по 9 січня 2013 року усього надійшло 279, 3 грн., на виплату заробітної плати використано 77, 6 тис. грн.,на податки та інші обов'язкові платежі 103, 4 тис. грн., інші витрати 72, 5 тис. грн. Зазначене свідчить, що підприємство спрямовувало кошти на інші цілі при наявності заборгованості по заробітної платі, на час проведення перевірки в остаточний розрахунок не нарахувало і не виплатило середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, а також в день звільнення працівникам не були видані належним чином оформлені трудові книжки, що свідчило про наявність в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення (а.с 2-3);
Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №01-22-21/14 (а.с. 6);
приписом державного інспектора з праці про усунення ОСОБА_2 виявлених під час перевірки порушень в строк до 10.02.2013 року, що також не було ним зроблено (а.с. 16),
штатним розписом із зазначенням окладів працівників підприємства (а.с. 17), даними розрахунково-платіжних відомостей (а.с. 18-20), журналом-ордером по рахунку (а.с. 21), особовими картками (а.с. 26), інформацією, наданою бухгалтерією підприємства (а.с. 27-28), наказами про надання робітникам відпустки (а.с. 29, 30) та про припинення трудового договору (а.с. 32, 33, 35, 36), довідкою про використання коштів підприємства (а.с. 31) та про заборгованість станом на 09.01.2013 рік (а.с. 34), відомостями про виплату грошей (а.с. 37).
З урахуванням викладених обставин, які під час судового розгляду справи підтвердились всебічно, повно та об'єктивно дослідженими та оціненими у судовому засіданні доказами, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені вказаного правопорушення і необхідності кваліфікації його дій за ст. 41 ч. 1 КУпАП.
На момент розгляду справи Апеляційним судом АР Крим передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення ще не закінчився.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_2, який так і не визнав себе винним у вчинені вказаного правопорушення, приймаючи до уваги всі обставини справи, а також триваючисть правопорушення, за наслідками якого працівники комунального підприємства «Золотий берег» довгий період часу належним чином не отримували заробітну плату, невиконання ОСОБА_2 в строк до 10.02.2013 року припису державного інспектора з праці про усунення виявлених під час перевірки порушень вимог трудового законодавства, з метою попередження вчинення ОСОБА_2 аналогічних правопорушень в майбутньому, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 510 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 28 січня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., який підлягає сплаченню на рахунок держави.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:А. М. Осоченко