Справа № 2/2311/126/12
Провадження № 2/700/20/13
15 лютого 2013 р. Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Золотоверхого О.І.
при секретарі Кравець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири спільним сумісним майном подружжя та третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення боргу,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1.
Свої вимоги вона мотивувала тим, що з відповідачем вона перебувала в шлюбі, який було розірвано в 2006 році. Від цього шлюбу у них є неповнолітня дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно витягу про реєстрацію права власності від 14.05.2003 року, вона, відповідач та їх дочка являються власниками квартири АДРЕСА_1 по 1/з частці кожен.
Поскільки вони шлюб розірвали і ними не досягнуто згоди щодо порядку користування квартирою, вона просить визначити порядок користування квартирою, а саме - виділити їй та дочці яка проживає з нею в користування кімнату № 4 площею 7,3 м 2; кімнату № 7 площею 17, 8 м.2 в квартирі АДРЕСА_1, відповідачу виділити кімнату № 6 площею 11,8 м 2, а приміщення № 1 площею 7,7 м.2 (коридор) № 9( комора) № 5 (комора) № 2 (туалет) № 3 ( ванна кімната) № 8 кухня площею 7,5 м. 2 - залишити в загальному користуванні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, і просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, та виділити йому Ѕ частину квартири. Свої вимоги він мотивує тим, що відповідно до договору посвідченого Лисянською нотаріальною конторою 26 березня 2003 року, квартиру по АДРЕСА_1, було придбано шляхом обміну з доплатою на квартиру АДРЕСА_1. Квартира АДРЕСА_1 до обміну належала його матері ОСОБА_3. Під час проведення обміну мати надала гроші в сумі вісім тисяч гривень, про що є розписка.
Документи на приватизацію оформляла його дружина самостійно і квартиру приватизувала на трьох. Він вважає, що квартира являється спільною сумісною власністю, просить виділити йому Ѕ частину квартири.
В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що вона проживала в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Коли її син одружився, то вони проживали в цій квартирі, а потім вона купила будинок в селі. В 2003 році вони вирішили обміняти квартиру на більшу, підшукали варіант і вона позичила 8 000 ( вісім тисяч гривень) сину для доплати. Про те, що ОСОБА_1 оформила документи про приватизацію на трьох вона не знала. Тому просить стягнути із сторін гроші які вона дала їм для доплати за квартиру.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом, згідно витягу про реєстрацію права власності від 14 травня 2003 року власниками квартири АДРЕСА_1 являються в рівних долях по 1/3 частині ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх неповнолітня дочка.
В 2006 році сторони розірвали шлюб і проживають окремо.
Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Поскільки квартира знаходиться в багатоповерховому будинку і реальний виділ окремих приміщень неможливий, то відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 12 жовтня 1996 року № 5, судом може бути встановлений порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов. Варіант порядку користування квартирою запропонований позивачкою, являється прийнятним і не ущемляє їх прав та інтересів.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про виділення йому Ѕ частини квартири, то ці вимоги задоволенню не підлягають.
Як видно із заяви про приватизацію квартири в ній указано, що при оформленні квартири у спільну часткову власність прошу передбачити розподіл долі власності між членами сім»ї у співвідношенні ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4. Заява підписана повнолітніми членами сім»ї, тобто подружжям. Тому твердження відповідача що він не знав яким чином приватизується квартира безпідставне.
Що стосується вимог ОСОБА_3 як третьої особи, то вони підлягають до задоволення.
Про те, що ОСОБА_3 користувалась квартирою АДРЕСА_2 в смт. Лисянка стверджується ордером № 034404 від 19.10.1993 року. В цій квартирі зареєстрований і її син - ОСОБА_2.
Із договору обміну квартири вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_2 що діяв також від імені своєї дочки ОСОБА_4, провели обмін квартир з ОСОБА_7 яка передала їм квартиру АДРЕСА_1 з доплатою.
Розпискою ОСОБА_2 стверджується, що він отримав він ОСОБА_3 8 000 гривень на придбання квартири 15.02.2003 року. Таким чином суд вважає, що ця сума повинна бути стягнута із сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст.319,358, 364,1046-1050 ЦК України, ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити: виділити їй та її дочці ОСОБА_4 в користування кімнату № 4 площею 7,3 м 2, кімнату № 7 площею 17,8 м2 , указаних в поетажному плані в квартирі АДРЕСА_1. Виділити ОСОБА_2 кімнату № 6 площею 11,8 м 2 , вказану в поетажному плані в квартирі АДРЕСА_1.
Приміщення № 1 площею 7,7 м.2, № 9, № 5, № 2, № 3, № 8 площею 7,5 м.2 , в квартирі АДРЕСА_1 залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 по 4 000 ( чотири тисячі) гривень з кожного зокрема.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 94 грн. 10 коп. ( дев'яносто чотири гривні десять копійок).
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири спільним майном подружжя - залишити без задоволення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області на протязі десяти днів після виготовлення повного тексту рішення.
Головуючий(ча) - О. І. Золотоверхий