Справа № 500/488/13- ц
Провадження № 2/500/1087/13
05 березня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Бановій Т.В.,
за участю прокурора - Дупанової А.В., представника позивача - Кожухар Г.М., відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом Ізмаїльської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, -
Ізмаїльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у розмірі 2 071 грн. шляхом стягнення зазначеної суми на розрахунковий рахунок Ізмаїльської районної державної адміністрації.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуваючи на посаді водія ІІ класу відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Ізмаїльської районної державної адміністрації, 03.12.2010 року ОСОБА_2, близько 18 год. керуючи автомобілем ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_1, який належить Ізмаїльській районній державній адміністрації, рухаючись зі сторони с.Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області у напрямку с.Матроска Ізмаїльського району Одеської області в порушення п. 11.3, 12.1, 12.2 ПДР, проявив необережність, виїхав на ліве узбіччя, де скоїв зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_3, яка рухалась у зустрічному напрямку по лівій кромці проїзної частини. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні вказаного злочину. Крім того, згідно зазначеного вироку, з Ізмаїльської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 стягнуто 2 071 грн. В подальшому, 20.06.2012 р. зазначена сума стягнута з розрахункових рахунків Ізмаїльської районної державної адміністрації. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що кошти у сумі 2 071 грн., стягнуті з розрахункового рахунку Ізмаїльської районної державної адміністрації, повинні бути відшкодовані їй винною особою - ОСОБА_2 у повному обсязі. Враховуючи, що зазначена сума добровільно ОСОБА_2 не відшкодована, позивач просить стягнути її з відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні представник прокуратури - Дупанова А.В. підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Представник Ізмаїльської районної державної адміністрації - Кожухар Г.М. також підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги та обставини позову визнав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора, представника Ізмаїльської районної державної адміністрації, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. В частині основного покарання, від покарання звільнити з випробувальним терміном 1 рік. Крім того, згідно зазначеного вироку, з Ізмаїльської районної державної адміністрації стягнуто на користь потерплої ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2 071 грн. (а.с.5-8).
Відповідно до платіжної вимоги № ДВ-3/241 від 13.06.2012 року (а.с. 12), повідомлення управління Державної казначейської служби України в ізмаїльському районі Одеської області №7 від 20.06.2012 року про безспірне списання коштів з рахунків боржника згідно з платіжною вимогою № ДВ-3/241 від 13.06.2012 року (а.с. 13), меморіального ордеру від 20.06.2012 року (а.с.14) грошові кошти у розмірі 2 071 грн. були перераховані з розрахункового рахунку Ізмаїльської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3, згідно виконавчого листа № 1-350-2011 від 28.03.2012 року.
Згідно вимог ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2012 року набрав законної сили та не оскаржувався, що підтверджується поясненнями сторін, що з огляду на вимоги ч.1 ст. 61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.
Відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України шкода не зменшується залежно від матеріального стану особи, коли її завдано вчиненням злочину.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Ізмаїльської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення шкоди у розмірі 2 071 грн. підлягає задоволенню, оскільки він є обґрунтованим, а також оскільки відповідач позовні вимоги визнав, наслідки визнання позову йому роз'яснені та відомі, суд відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, суд -
Позов Ізмаїльської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації шкоду у сумі 2071 грн. (дві тисячі сімдесят одну гривню)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.(двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т.П.Пащенко