Справа № 22-ц/791/759/13р. Головуючої в І інстанції - Спічак О.Б.
Категорія: 47 Доповідач: Радченко С.В.
2013 року березня місяця 01 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Радченка С.В.,
суддів: Вербицької Л.І.,
Слюсаренко О.В.,
при секретарі: Сікорі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з 06 травня 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з серпня 2012 року шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, оскільки стосунки між ними погіршились, виникають сварки на побутовому ґрунті та взаємні образи, примирення неможливе, просила розірвати шлюб.
Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 січня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, ОСОБА_3 посилається на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з тих підстав, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, шлюб між сторонами зареєстрований 06 травня 2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції, актовий запис № 233 (а.с.5). Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.6).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе, та суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Право на подачу позову одним із подружжя передбачено ст. 110 СК України, ст. 111 цього ж Кодексу на суд покладено обов'язок вживання заходів щодо примирення подружжя, що може бути можливим у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, за ст. 112 Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції було надано сторонам строк на примирення терміном три місяці, за цей час сторони не примирилися та позивач вважала, що шлюб зберегти неможливо.
Доводи апеляційної скарги щодо ігнорування судом першої інстанції спільної сумісної власності подружжя та невирішеністю питання щодо місця проживання дитини, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивач такі вимоги не заявляла, а відповідачем зустрічного позову щодо поділу майна подружжя та визначення місця проживання дитини не подано.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: