26.02.2013
Справа №11/791/184/2013 Головуючий в І інстанції Постол В.С. Категорія ст.ст190 ч.4 та 191 ч.3 КК України Доповідач: Раєнок В.І.
2013 року лютого місяця 26 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Раєнка В.І.
Суддів:Ковальової Н.М.
Ришкової Н.М.
З участю прокурораЧепуріної А.В.
Адвоката Засудженого Потерпілої Представника потерпілоїОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6, з доповненням, адвоката в інтересах засудженого та прокурора по справі зі змінами до апеляції на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 15 листопада місяця 2012 року ,
Цим вироком ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
засуджено за ст.190 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією особистого майна; за ст.191 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням, управлінням, доставкою і зберіганням майна.
На підставі ст.70 КК України кінцеве покарання йому призначено у вигляді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна та позбавлення права обіймати посади, чи займатися діяльністю, пов'язаною з розпорядженням, управлінням, доставкою і зберіганням майна, у кримінально - виконавчій установі закритого типу.
Засуджений взятий під варту в залі суду і з цього ж часу визначено початок строку відбування призначеного покарання. В строк відбування даного покарання зараховано час знаходження під вартою з 04.03. по 17.03.2009 року; з 11.08.2009 по 19.10.2010 року.
З нього на користь ОСОБА_7 стягнуто 51 879 грн. матеріальної шкоди. Судом вирішено питання речових доказів.
ОСОБА_6. визнано винним і засуджено за те, що він знаходячись 08.01.2003 року в селі Догмарівка Генічеського району, зловживаючи довірою ОСОБА_7, шляхом обману заволодів належними останній грошима в розмірі 4 220 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складало на той час 22 496 грн. та 661 гривнею, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, в особливо великому розмірі, а також за те, що знаходячись у тому населеному пункті, в липні 2003 року, отримав в своє розпорядження від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 2 200 грн., витратив їх на власні потреби, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на цю суму, та за аналогічні дії, в чиненні у тому ж населеному пункті у вересні 2003 року відносно потерпілого ОСОБА_11, від якого отримав 600 грн. які витратив на свій розсуд.
В апеляції зі змінами прокурор по справі просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 зі ст.191 ч.3 КК України на ст.190 ч.2 КК України, призначивши йому за даним законом покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та уточнити вирок суду в частині виду колонії.
Засуджений в своїй апеляції з доповненням та адвокат в інтересах засудженого просять про скасування вироку суду та направленні справи на новий судовий розгляд за тих підстав, що на їх думку судом неправильно визначено особливо великий розмір завданої шкоди, судом не враховані обставини, що пом'якшують відповідальність засудженого, а також не усунуті протиріччя в показах потерпілих і свідків.
Окрім того рахують, що органами досудового слідства допущена фальсифікація матеріалів справи, порушення судом вимог ст.ст.74 і 263 КПК України, оскільки на попередніх судових засіданнях, рішення по яким скасовані, проводився технічний запис судового засідання, а при останньому розгляді справи суд не застосував технічні засоби записи процесу.
Адвокат також вказує на те, що на його думку вирок суду постановлений на припущення, а не на доказах, при цьому мотивує свої доводи посиланнями на відповідні докази які знаходяться в матеріалах справи.
Рахує, що суд, при вирішенні питання про стягнення матеріальних збитків не прийняв до уваги, що перебігли передбачені законом строки давності пред'явленні законом строки давності пред'явлення позовних вимог. Засуджений і адвокат просять про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 на підписку про невиїзд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який прохав апеляцію зі змінами прокурора по справі задовольнити, а апеляції засудженого та його захисника залишити без задоволення, засудженого, який в судових дебатах та останньому слові прохав його та адвоката апеляції задовольнити, адвоката в інтересах засудженого, який висловив аналогічне прохання потерпілу ОСОБА_7 та її представника, прохавши вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій зі змінами і доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція зі змінами прокурора по справі, апеляцію з доповненням засудженого та апеляцію адвоката слід задовольнити частково зі слідуючих підстав.
Судом вірно встановлені фактичні обставини вчиненого засудженим за епізодом вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_7 його висновки про винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину за який його засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які належним чином перевірені судом.
Так потерпіла ОСОБА_7 на досудовому слідстві та судовому засіданні послідовно пояснювала, що засуджений повідомив її про те, що долари США вилучаються з обігу і запропонував їй обміняти належні потерпілої долари на євро. Повіривши ОСОБА_6 вона 08.01.2003 року віддала йому 3 500 доларів США. При цьому вони домовилися, що обміняні засудженим грошові кошти будуть знаходитися на рахунку банку на її ім'я, а ОСОБА_6 привезе їй банківську пластикову картку.
Після домовленості він взяв у неї ще 720 доларів США і 301 грн., мотивуючи це витратами на відкриття банківського рахунку. Окрім цього він взяв у неї 360 грн. на закупівлю цукру, який не привіз і не віддав гроші.
Через де який час з'ясувалося, що гроші ОСОБА_6 не возив до банку, а на прохання потерпілої повернути гроші,запропонував ці гроші вкласти в яку-небудь справу.
Свідок ОСОБА_12 - онук потерпілої підтвердив, що в січні 2003 року до них прийшов ОСОБА_6 і вмовив його бабусю обміняти долари США на евро.
Потерпіла згодилась і віддала 4 220 доларів США та 201 грн. на виготовлення пластикової картки та 100 грн. для працівника банку за надання вказаної послуги.
До теперішнього часу ОСОБА_6 гроші не повернув. Не віддав він і гроші які потерпіла давала йому на купівлю цукру.
Свідок ОСОБА_13 показав, що проводив досудове слідство по справі щодо засудженого, який в присутності прокурора району визнавав, що брав у потерпілої більш ніж 4 000 доларів США і обіцяв повернути гроші найближчим часом, але в подальшому відмовився від своїх слів.
Свої покази потерпіла ОСОБА_7 підтвердила під час проведення очної ставки із засудженим (т.1 а.с.61-62).
Потерпіла надала суду розрахунки на 4 220 доларів США, які отримав ОСОБА_6 і особисто провів ці розрахунки. Сукупність зібраних по даному епізоду доказів спростовують твердження засудженого про непричетність його до шахрайських дій відносно потерпілої і його дії правильно кваліфіковані судом за ст.190 ч.4 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, оскільки сума якою заволодів засуджений більш ніж у 600 разів перевішує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (п.4 Примітки до ст..185 КК України).
Що ж стосується епізодів відносно потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10 то на думку колегії суддів суд, правильно встановивши фактичні обставини вчиненого ОСОБА_6 відносно цих потерпілих, дав невірну юридичну оцінку його діям.
З матеріалів справи вбачається, що за заявами потерпілих ОСОБА_10 (т.1 а.с.47) та ОСОБА_11 (т.1 а.с.49) відносно ОСОБА_6 були порушені кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ст.190 ч.2 КК України (т.1 а.с.17,21).
Потерпіла ОСОБА_10 послідовно стверджувала, що у 2002 - 2003 роках передала ОСОБА_6 2 200 грн. на купівлю для неї зерна по 20 коп. за 1 кг., про що засуджений надав їй розписку. Частину зерна він привіз, а іншу обіцяв довести, однак ні зерна ні грошей не віддав.
Потерпілий ОСОБА_11 підтвердив, що в 2003 році вересні місяці ОСОБА_6 запропонував придбати для нього цукор по 120 грн. за мішок. Потерпілий передав засудженому 600 грн.. Неодноразово ОСОБА_6 обіцяв привезти цукор, однак до теперішнього часу не віддав ні грошей ні цукру.
Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що у вересні 2003 року до нього прийшов ОСОБА_11 та розповів, що ОСОБА_6 продає цукор за дешевшою ціною і повідомив, що він дав засудженому на придбання цукру гроші. Через деякий час потерпілий жалівся, що ОСОБА_6 не віддав йому ні грошей ні цукру.
Сукупність зібраних по цим епізодам доказів свідчить про те, що засуджений заволодів грошовими коштами потерпілих шляхом обману та зловживання довірою останніх, а тому його дії за цимі епізодами належить перекваліфікувати зі ст.191 ч.3 КК України на ч.2 ст.190 КК України за ознакою повторності.
З урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного засудженим за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10, даних про особу ОСОБА_6 та кількості вчинених ним корисливих злочинів, колегія суддів приходить до висновку, що покарання йому за ст.190 ч.2 КК України має бути призначено у вигляді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої цим законом.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію зі змінами прокурора по справі, апеляцію з доповненням засудженого, та апеляцію адвоката в інтересах засудженого частково задовольнити, вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2012 року відносно ОСОБА_6 - змінити, перекваліфікувати його дії за епізодами потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зі ст.191 ч.3 КК України на ст.190 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цим Законом у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжкім, призначеним йому судом за даним вироком за ст.190 ч.4 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, рахувати ОСОБА_6 засудженим до 5(п'яти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
В іншій частині цей вирок відносно ОСОБА_6 залишити без змін,залишивши також і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з оригіналом:
Суддя: В.І.Раєнок