27.02.2013
Справа№22-ц/791//520/13 Головуючий в І інстанції Никифоров Є.О. Категорія 5 Доповідач Вадзінський П.О.
2013 року лютого місяця 27 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Колісниченка А.Г.,
суддів: Капітан І.А.,
Вадзінського П.О.,
при секретарі Грицак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції в Херсонській області, про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту, -
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що з 01.10.1988 року вона перебуває з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. На підставі рішення Новомаячківської селищної ради від 10 січня 2001 року № 6 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1, з яких 0,15 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а 0,45 га - для ведення особистого підсобного господарства. На вказану земельну ділянку виданий державній акт на право приватної власності на землю серії 111-ХС № 025953 на ім'я ОСОБА_3. Вважає, що майно, яке було набуте подружжям під час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Крім того посилається на рішення апеляційного суду Херсонської області від 01 листопада 2011 року, де зазначено, що земельна ділянка площею 0,60 га. за адресою АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Просила визнати за нею право власності на ? частину спірної земельної ділянки та виключити за акту опису та постанови про арешт майна від 23.01.2012 року, складеної старшим державним виконавцем ВДВС Цюрупинського РУЮ, ? частину земельної ділянки 0,45 га (яка є частиною земельної ділянки 0,60 га) для ведення особистого підсобного господарства, та зняти арешт за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення. Просила постановлене рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи і це встановлено судом, що з 01 жовтня 1988 року сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований Новомаячківською селищною радою Цюрупинського району Херсонської області, актовий запис № 35 (а.с.5).
На підставі рішення Новомаячківської селищної ради від 10 січня 2001 року № 6 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку площею 0,60 га за адресою АДРЕСА_1, з яких 0,15 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а 0,45 га - для ведення особистого підсобного господарства, що посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серії 111-ХС № 025953 (а.с.7).
Постановою державного виконавця ВДВС Цюрупинського РУЮ від 23.01.2012 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, в тому числі і на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,525 га. (а.с.8).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України земельна ділянка, набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Крім того, пунктом 18? Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що відповідно до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 129 ЗК України, 377 ЦК України.
Оскільки позивачем не ставилось питання про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та виділ конкретної частини будинку для визначення розміру частки права власності чи користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів приходить до висновку, що дана земельна ділянка не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину спірної земельної ділянки та виключення з акту опису та постанови про арешт майна від 23.01.2012 року, складеної старшим державним виконавцем ВДВС Цюрупинського РУЮ, ? частини земельної ділянки 0,45 га для ведення особистого підсобного господарства, відсутні.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги прийняті бути не можуть як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює виниклі правовідносини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: