Цивільна справа № 2-55/11/0515
11 березня 2013 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - НАТАРІНОЇ Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська подання Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про роз'яснення рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 року по цивільній справі № 0515/2-55/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів,
Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.12.2010р. і до досягнення нею повноліття, змінивши таким чином розмір стягнення аліментів, встановлений постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 02.04.2004р.
01.03.2013р. до суду із поданням про роз'яснення зазначеного судового рішення звернувся ВДВС Докучаєвського МУЮ, де зазначив, що у цьому відділі на виконанні знаходиться виконавче провадження № ЄДРВП 25503134 по виконавчому листу № 2-55 від 21.02.2011р., виданому Докучаєвським міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини заробітку (доходу),але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.12.2010р. і до повноліття дитини. Відповідно до відповіді на запит державного виконавця з Державної податкової служби м. Докучаєвська вбачається, що СПД - ФО ОСОБА_2, який вибрав спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за період з 01.09.2010р. по 31.12.2011р. отримав прибуток у розмірі 6556грн., з яких аліменти було сплачено в повному обсязі. Однак у 2012р. підприємцем обрана загальна система оподаткування. Згідно наданої декларації про майновий стан та доходи за 2012р. ФОП ОСОБА_2 доходів не мав, хоча підприємницька діяльність останнього не перебуває у стані припинення. У зв'язку з цим, виникло питання яким чином проводити нарахування аліментів боржникові за період з 01.01.2012р. по теперішній час і чи вбачається застосування статистичних даних середньомісячної заробітної плати у м. Докучаєвську при нарахуванні заборгованості по аліментам у даному випадку.
Заявник та інші заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Згідно ч.3 ст.221 ЦПК України, неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у роз'яснення судового рішення заявнику необхідно відмовити з наступних підстав:
Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.12.2010р. і до досягнення нею повноліття, змінивши таким чином розмір стягнення аліментів, встановлений постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 02.04.2004р.
Відповідно до постанови головного державного виконавця ВДВС Докучаєвського МУЮ Садовничої О.В. за серією ВП № 25503134 від 24 березня 2011 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-55, виданого на підставі рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз*ясніє своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За п. 8 цієї ж Постанови, ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України (п.13 Постанови).
Виходячи з цього та вимог процесуального закону, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
З поданого подання, суд не вбачає підстав, передбачених у ст.221 ЦПК України, для роз'яснення судового рішення.
Слід зазначити, що порядок стягнення аліментів, передбачений в статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно частин 3, 7, 8 цієї статті, розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України… У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів… Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 цього Закону, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 12 частини 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо роз'яснення рішення. Згідно абзацу 5 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 293 ЦПК відповідно до буквального змісту кожного із пунктів. Зокрема, підлягає оскарженню ухвала про забезпечення позову, а не про відмову в забезпеченні; про відмову поновити пропущений процесуальний строк, а не про його поновлення; про визнання мирової угоди, а не про відмову в її визнанні тощо. Також можуть бути оскаржені ухвали, зазначені у частині четвертій статті 135, статтях 211 та 397 ЦПК, та ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України за № 18-рп/2010 від 08 липня 2010 року у справі № 1-43/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення пункту 12 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дана ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку.
Керуючись п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, рішенням Конституційного Суду України за № 18-рп/2010 від 08 липня 2010 року, на підставі ст.ст.221, 293 ЦПК України, суд
Відмовити Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області у роз'ясненні рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 року по цивільній справі № 0515/2-55/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя