259/449/13-ц
6 березня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Семенчук Л.М., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Звернувшись до суду з даним позовом та згодом його уточнивши, ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4808,20 грн., а також судовий збір у розмірі 214,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн. посилаючись на те, що 10 січня 2007 року ОСОБА_1, керуючи автобусом ЛАЗ 695, державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та скоїв наїзд на ОСОБА_3
Під час скоєння ДТП ОСОБА_1 працював водієм у ПП ОСОБА_2
Постановою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 22 червня 2007 року ОСОБА_1 був визнаний винним за ст.286 ч.2 КК України та його було звільнено від покарання згідно Закону України „Про амністію".
Внаслідок ДТП ОСОБА_3 зазнав тілесних ушкоджень, тривалий час знаходився на лікування, визнаний інвалідом 1 групи.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 11 листопад 2009 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2010 року з нього на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 3793,60 грн., на відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн., а також частково на правову допомогу.
Ухвалою Верховного Суду України від 13 липня 2011 року інші вимоги ОСОБА_3 передані на новий розгляд. На цей час судом постановлено заочне рішення, яким з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто 30500,00 грн. на придбання ендопротезу, витрату на правову допомогу та щомісячне відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_3
При розгляді цивільної справи про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з нього як власника джерела підвищеної небезпеки водій ОСОБА_1 був залучений до розгляду справи як третя особа, але позов до нього залишено без розгляду.
Виконуючи рішення суду він сплатив на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11.05.2012 р. - 3793,60 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5.07.2012 р. -250 грн. і 1.08.2012 р. -250 грн.
Крім того, на правову допомогу на підставі договору з адвокатом була здійснена оплата за складання позовної заяви у сумі 300,00 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, в подальшому в судові засідання не з'являвся, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що необхідну суму він сплатив за вироком суду, він звільнений від покарання по амністії, ОСОБА_2 він нічого платити не повинен, також ОСОБА_2 не платив йому заробітну плату, соціальні внески за нього не сплачував, але не заперечував, що працював водієм автобуса у позивача і скоїв ДТП, у разі чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2, що підтверджується копією трудового договору між працівником і фізичною особою від 05.01.2007 р.
Під час виконання свої трудових обов'язків 10 січня 2007 року ОСОБА_1, керуючи автобусом ЛАЗ 695, державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та скоїв наїзд на ОСОБА_3
Рішенням Центрально - Міського районного суду м.Горлівки від 11 листопада 2009 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3793грн. 60коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000грн., судові витрати в розмірі 1322грн. 50коп.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м.Горлівки від 23 листопада 2011 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_3 витрати на придбання ендопротезу у розмірі 30500 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2800 грн. та зобов'язано ОСОБА_2 виплачувати ОСОБА_3 у рахунок відшкодування шкоди щомісячно суми у розмірі мінімальної заробітної плати, починаючи з 10 січня 2007 року до змін у стані здоров'я.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2012 року заочне рішення Центрально - Міського районного суду м.Горлівки від 23 листопада 2011 року в частині відшкодування ОСОБА_3 втраченого щомісячного доходу змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування втраченого щомісячного доходу 51067 грн., а починаючи 3 14 грудня 2012 року стягувати щомісячно у рахунок відшкодування шкоди 1134грн.
Виконуючи рішення суду ОСОБА_2 сплатив на користь ОСОБА_3 4293,60 грн.: 11.05.2012 р. - 3793,60 грн., 5.07.2012 р. -250 грн.; 1.08.2012 р. -250 грн., що підтверджується копією меморіальних ордерів №-50847 від 11.05.2012 р., №46421107 від 05.07.2012 р., №49734647 від 01.08.2012 р. відповідно.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок виплаченого ним і документально підтвердженого розміру відшкодування в сумі 4293,60 грн.
У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні витрати, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений ним судовий збір в сумі 214,60 грн.
Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки розгляд справи проводився без участі представника позивача, договір на надання правової допомоги і на підтвердження саме такої суми не надано.
Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VІ від 20.12.2011р. передбачено, що компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки факт скоєння ДТП ОСОБА_1, у разі якого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, встановлений рішенням суду і був визнаний сторонами при розгляді даної справи, жодних доказів того, що відповідач сплачував будь-які грошові кошти в рахунок відшкодування заподіяної шкоди ним надано не було. Відповідачем тільки була сплачена сума у розмірі 8092грн. 88коп. за лікування в міській лікарні №2 постраждалого ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування шкоди грошову суму у розмірі 4293 (чотири тисячі двісті дев'яносто три) грн. 60 коп., а також судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням 11 березня 2013 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя