Копія
Іменем України
Справа № 2а-10207/12/0170/8
25.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Цикуренка А.С. ,
Дудкіної Т.М.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний комплекс "Юнион"- Летанина Наталія Олександрівна, довіреність № 175 від 12.09.12
представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 9019/10.0 від 29.02.12
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 10.10.12 у справі № 2а-10207/12/0170/8
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційний комплекс "Юнион" (Алупкінське шосе, 15, літ. "Г", Кореїз, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98670)
до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний комплекс «Юнион» задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003372301 від 11.09.2012, № 0003382301 від 11.09.2012, № 0003392301 від 11.09.2012, вирішено питання про судові витрати.
На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Реабілітаційний комплекс "Юнион"(далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі- відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2012: № 0003382301, яким зменшено позивачу від'ємнє значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3457,00грн.; №0003372301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5492,00 грн.; №0003392301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 21888,00грн., за штрафними санкціями в сумі 4861,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Як свідчать матеріали справи 11.09.2012 відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення: №0003382301, яким зменшено позивачу від'ємнє значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3457,00грн.; №0003372301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5492,00 грн.; №0003392301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 21888,00грн., за штрафними санкціями в сумі 4861,00грн.
Передумовою зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість став акт №1231/22-01/20759566/153 від 31.08.2012 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.
Перевіркою встановлені порушення позивачем: підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.202, підпункту14.1.203, пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1,пункту 138.2, підпункту 138.8.5 пункту138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пунукту 139.1 статті 139, пункту144.1 статті 144, пункту146.11 статті 146 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 на загальну суму 3457,00грн.; занижено податок на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на загальну суму 5492,00 грн.; підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181 пункт14.1 статті 14, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт198.6 статті198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21888,00 грн.
Недоречними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту на дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реабілітаційний комплекс "Юнион" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Держапвної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що первинні документи, які складені ТОВ "Бренд Строй" для позивача за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 суперечать законодавчим та нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку через наступне.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи 11.05.2011 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Виконавець) був укладений договір № 544 на проведення технічного обслуговування кондиціонерів, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок з виконання робіт по сезонному технічному обслуговуванню кондиціонерів будівель, що розташовані на території Замовника, вартість робіт становить 6960,00 грн., строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2011. Замовник проводить оплату послуг на розрахунковий рахунок на протязі 7 банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 11.05.2011 на виконання умов укладеного договору від 11.05.2011 № 544 між сторонами підписаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-612 та ТОВ "Бренд Строй" виданий розрахунок-фактура № СФ-914 від 16.05.2011 на загальну суму 6960,00 грн., у тому числі 1160,00грн.- податок на додану вартість.
Слід зазначити, що 27.12.2011 між сторонами за договором № 544 підписаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-3356 та ТОВ "Бренд Строй" виданий розрахунок- фактура № СФ-3356 від 22.12.2011 на загальну суму 6960,00 грн., у тому числі 1160,00грн.- податок на додану вартість.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що ТОВ "Бренд Строй" виписані податкові накладні № 22 від 11.05.2011 на загальну суму 6960,00 грн., у тому числі 1160,00 грн.-податок на додану вартість та № 224 від 27.12.2011на загальну суму 6960,00 грн., у тому числі 1160,00грн.-податок на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи 16.05.2011 між ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) та позивачем (Замовник) був укладений договір №546, предметом якого є постачання устаткування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті Замовника: кондиціонер MIDEA MSG-07HR - 2 шт., вартість устаткування та монтажних робіт визначається згідно виставлених рахунків, сформованих на підставі заявки замовника та Замовник здійснює 100 % передоплату вартості устаткування та монтажних робіт, строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2011.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на виконання умов укладеного договору № 546 ТОВ "Бренд Строй" видані рахунок-фактура № СФ-1274 від 24.06.2011 на загальну суму 4020,00грн., у тому числі податок на додану вартість- 670,00грн.;видаткові накладні № РН-716 від 16.05.2011 на загальну суму 3684,00 грн., у тому числі податок на додану вартість-614,00грн. та № РН-249 від 30.06.2011 на загальну суму 4020,00 грн., у тому числі податок на додану вартість- 670,00грн.;податкові накладні №45 від 16.05.2012 на загальну суму 3684,00грн., у тому числі податок на додану вартість- 614,00грн. та №249 від 30.06.2011 на загальну суму 4020,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 670,00грн.
Як свідчать матеріали справи 25.07.2011 між ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) та позивачем(Замовник) був укладений договір №978, предметом якого є постачання устаткування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті Замовника: кондиціонер DAIKIN FTXG-J 25/RXG-K Emura - 1 шт.,кондиціонер DAIKLN FTXS 50 F/RXS-F - 1 шт., вартість устаткування та монтажних робіт визначається згідно виставлених рахунків, сформованих на підставі заявки замовника та Замовник здійснює 100 % передоплату вартості устаткування та монтажних робіт, строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2011.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що 26.07.2011 на виконання умов укладеного договору № 978 від 25.07.2011 сторонами підписаний Акт № ОУ здачі- прийняття робіт (надання послуг), ТОВ "Бренд Строй" видані рахунок-фактура № СФ-1478 від 25.07.2011 на загальну суму 4067975,20 грн., у тому числі податок на додану вартість- 11329,20 грн.; видаткова накладна № РН-128 від 26.07.2011 на загальну суму 66055,20 грн., у тому числі податок на додану вартість-11009,20 грн. та податкова накладна № 128 від 26.07.2012 на загальну суму 66055,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 11009,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 22.08.2012 між ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) та позивачем (Замовник) був укладений договір №979, предметом якого є постачання устаткування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті Замовника: кондиціонери IM-WMG-0104-ACSON-7 шт., вартість устаткування та монтажних робіт визначається згідно виставлених рахунків, сформованих на підставі заявки замовника та Замовник здійснює 100 % передоплату вартості устаткування та монтажних робіт, строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2011.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 23.08.2011 на виконання умов укладеного договору № 979 від 22.08.2012 між сторонами договору підписаний Акт № ОУ-193 здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТОВ "Бренд Строй" видані рахунок-фактура № СФ-1823 від 19.08.2011на загальну суму 33600,00грн., у тому числі податок на додану вартість- 5600,00грн.; видаткова накладна № РН-186 від 23.08.2011 на загальну суму 26880,00грн., у тому числі податок на додану вартість-4480,00грн. та податкова накладна № 146 від 23.08.2012 на загальну суму 33600,00грн., у тому числі податок на додану вартість - 5600,00 грн.
Як свідчать матеріали справи 27.09.2011 між ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) та позивачем (Замовник) був укладений договір №1102, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок з виконання робіт по сезонному технічному обслуговуванню геліоустановки гарячого водопостачання будівлі ТОВ "РК "Юнион" місто Ялта, Алупкінське шосе, 15 літер "Г", вартість робіт з обслуговування геліоустановки гарячого водопостачання складає 3348,00 грн., Замовник проводить оплату Виконавцю за технічне обслуговування геліоустановки гарячого водопостачання на підставі виставленого ним рахунку та акту надання послуг (здачі - приймання робіт), строк дії договору-з моменту підписання до 31.12.2011.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що 29.09.2011 на виконання умов укладеного договору № 1102 від 27.09.2011 між сторонами договору підписаний Акт № ОУ-2086 здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТОВ "Бренд Строй" видані рахунок-фактура № СФ-2086 від 28.09.2011 на загальну суму 3348,00грн., у тому числі податок на додану вартість-558,00грн., податкова накладна №163 від 29.09.2012 на загальну суму 3348,00грн., у тому числі податок на додану вартість-558,00грн.
Як свідчать матеріали справи 27.09.2011 між ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) та позивачем(Замовник) був укладений договір №1102, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок з виконання робіт по сезонному технічному обслуговуванню геліоустановки гарячого водопостачання будівлі ТОВ "РК "Юнион" місто Ялта, Алупкінське шосе, 15 літер "Г", вартість робіт з обслуговування геліоустановки гарячого водопостачання складає 4782,00 грн., Замовник проводить оплату Виконавцю за технічне обслуговування геліоустановки гарячого водопостачання на підставі виставленого ним рахунку та акту надання послуг (здачі - приймання робіт), строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2011.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що 29.09.2011 на виконання умов укладеного договору № 1103 від 27.09.2011 між сторонами договору підписаний Акт № ОУ-2085 здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТОВ "Бренд Строй" видані рахунок-фактура № СФ-2085 від 28.09.2011 на загальну суму 4782,00 грн., у тому числі податок на додану вартість-797,00грн., податкова накладна № 164 від 29.09.2012 на загальну суму 4782,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 797,00грн. Оплата ТОВ "Реабілітаційний комплекс "Юнион" робіт, послуг та устаткування за переліченими договорами підтверджується платіжними дорученнями: № 142 від 18.05.2011 на суму 3684,00 грн., № 143 від 18.05.2011 на суму 6960,00 грн., № 209 від 27.06.2011 на суму 42020,00 грн., № 241 від 26.07.2011 на суму 67975,20 грн., № 275 від 23.08.2011 на суму 33600,00 грн., № 320 від 27.09.2011 на суму 3348,00 грн., № 321 від 29.09.2011на суму 4782,00 грн., № 400 від 27.12.2011 на суму 6960,00 грн.
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що договори,видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення містять обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.
Слід зазначити, що згідно довідки АБ №434425 з ЄДРПОУ відділу статистики у місті Ялта від 13.01.2012 основними видами діяльності позивача є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового проживання, діяльність лікарняних закладів, діяльність засобів розміщення на період відпустки та іншого тимчасового розміщення, діяльність ресторанів.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що на підтвердження використання в господарській діяльності придбаних кондиціонерів позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, зокрема, оборотно-сальдові відомості руху матеріальних цінностей за бухгалтерськими рахунками 10 "Основні засоби" та 11 "Інші матеріальні необоротні активи", докази введення в експлуатацію ТМЦ. Факт здійснення господарських операцій з сервісного та технічного обслуговування обладнання підтверджено даними бухгалтерського обліку позивача, зокрема, даними накопичувальних відомостей по рахунку 631/2 (розрахунки з вітчизняними постачальниками за товари та послуги) за травень - вересень 2011 року, грудень 2011 року.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що фактична наявність у позивача придбаних у ТОВ "Бренд Строй" кондиціонерів підтверджена даними інвентаризації матеріальних цінностей, зокрема, інвентаризаційними описами інших необоротних матеріальних активів та запасів від 02.11.2011 та інвентаризаційними описами інших необоротних матеріальних активів та запасів від 09.11.2011.
Слід зазначити, що на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" позивачем надані гарантійні талони № 14 та №15 на кондиціонери DAIKIN INDASTRIES LTD, які містять дані про кондиціонери, про продавця та про встановлення (монтаж); Сертифікат відповідності серії ДЕ на послуги з тимчасового розміщення (проживання) з терміном дії від 26.09.2012 по 25.09.2013 та Сертифікат відповідності серії ДЕ на послуги харчування ресторану з терміном дії від 23.12.2011 по 23.12.2012; оборотні відомості руху матеріальних цінностей, зокрема, щодо геліоустановки S=20м2 з устаткуванням д/бойлер на 900 л; Акт прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, який містить повний перелік виконаних у грудні 2011 року робіт з монтажу геліосистеми; договір підряду № 61 від 12.09.2006, укладений між позивачем (Замовник) та ПКП "Престотехмонтаж" (Виконавець) на комплектування матеріалів, монтування та налагоджування приточно-витяжної вентиляції приміщення кухонного блоку та обідньої зали будівлі за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, Алуштинське шосе, 15, зі встановленим строком виконання робіт - 70 днів з моменту підписання договору; технічну пропозицію з приточно - витяжної вентиляції приміщення кухонного блоку та обідньої зали; гарантійний лист № 13/07 на вентиляційне устаткування до 30.06.2009; керівництво по встановленню стельного кондиціонера.
Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги про те, що до складу витрат позивачем безпідставно включені витрати на загальну суму 27337,00грн. через наступне.
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Відповідно до підпункту "г" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги про завищення витрат на загальну суму 37337,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй", а здійснене відповідачем зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3457,00грн. -протиправним, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач та ТОВ "Бренд Строй" під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Слід зазначити, що податкові накладні, містять всі необхідні реквізити, передбачені статтею 201.1 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010.
Судова колегія зазначає, що зважаючи на встановлення на реальності господарських угод між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" та враховуючи, що документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, по угодам, укладеним у перевіряємий період, відповідають нормам чинного законодавства, тому протиправними є висновки податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "Бренд Строй", та, як наслідок, заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 21888,00 грн.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на нікчемність укладених позивачем з ТОВ "Бренд Строй" договорів купівлі-продажу на підставі статті 228 та частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено. Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з ТОВ "Бренд Строй" договорів купівлі-продажу на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Будь-яких достовірних доказів нікчемності угод між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" заявником апеляційної скарги не зазначено. Жодною нормою законодавства державні податкові інспаекції не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на наявність ознак злочину в діяльності ТОВ "Бренд Строй" у зв'язку з недоведеністю, оскільки фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до статті 205 Кримінального кодексу України. В даному ж випадку, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність ТОВ "Бренд Строй" ґрунтувались на постанові слідчого про порушення кримінальної справи та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили по такій кримінальній справі.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкових повідомлень-рішень діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 у справі № 2а-10207/12/0170/8 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис А.С. Цикуренко
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко