1604/2641/2012
провадження № 2-а/1604/118/12
іменем України
"24" грудня 2012 р. Глобинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої - судді Марущак Р.М.
при секретарі - Проценко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Глобине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, визнання незаконними і скасування рішень та зобов»язання вчинити певні дії ,
ОСОБА_1 9.10.2012 року звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом. Мотивувала наступним.
Вона 1.06. 2012 року звернулася до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Рішенням Глобинської міської ради від 17.07.2012 року № 732 їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, у зв»язку з тим, що АДРЕСА_1 розміщена за межами м. Глобине.
На її думку, назване рішення є незаконним, оскільки згідно ч.7 ст. 118 ЗК України підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об»єкта генеральному плану населеного пункту. Крім цього, мотивація рішення суперечить раніше прийнятим рішенням Глобинської міської ради якими не лише надавалися дозволи іншим громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд по вулиці Козацькій, а і затверджувалися проекти землеустрою. Розгляд її заяви (клопотання) проведено міською радою більш як в місячний термін.
Підтвердженням того, що АДРЕСА_1 знаходиться в межах м. Глобине, є :
- рішення Глобинської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Глобине» (зокрема, за схемою економіко-планувального зонування, що входить до технічної документації, АДРЕСА_1 знаходиться в межах м. Глобине);
- рішення 15 сесії 6 скликання Глобинської міської ради від 21.02.2012 року № 50, яким затверджено містобудівну документацію «Корегування генерального плану міста Глобине», згідно якого АДРЕСА_1 знаходиться в м. Глобине.
Посилаючись на вищевикладене, вказуючи на необ»єктивність та упередженість Глобинської міської ради при розгляді її заяви, позивач прохала визнати незаконними та скасувати рішення Глобинської міської ради від 17.07.2012 року № 732 ; визнати незаконною бездіяльність Глобинської міської ради, що полягає в порушенні встановленого законом місячного строку для розгляду заяви та не прийнятті рішення у вказаний строк. Крім цього, позивач прохала зобов»язати Глобинську міську раду повторно, на пленарному засіданні сесії, розглянути її заяву (клопотання) про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася. Направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позов підтримує.
В останнє судове засідання представник відповідача - Глобинської міської ради, не з»явився. Направив до суду заяву про завершення розгляду справи у його відсутності. В судових засіданнях, що відбувалися раніше, представник відповідача - Сусід О.М. , позов не визнав, у його задоволенні прохав відмовити. Пояснив, що згідно коригування Генерального плану м. Глобине частина АДРЕСА_1 знаходиться в межах міста , а частина - поза його межами. Земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться поза межами Глобиного, тому розпоряджатися нею Глобинська міська рада не має права. Законом України «Про звернення громадян» дозволено продовжувати термін розгляду звернення громадян на строк, який не перевищує 45 днів, в разі якщо в місячний термін таке звернення вирішити неможливо . Розпорядженням міського голови термін розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було продовжено до 18.07.2012 року, що є законним.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного з наданих доказів окремо, а також їх достатність і взаємний зв»язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
П. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно п. «б» ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
П. 12 «Перехідних положень» Земельного Кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки…
Ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що Рада міністрів АРК, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Судом встановлено наступне.
Позивач, в порядку та у спосіб передбачений діючим законодавством, 1.06.2012 року звернулася до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 , орієнтовним розміром 1000 кв.м., до якої додала графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
17.07.2012 року Глобиська міська рада ухвалила рішення № 732, яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що АДРЕСА_1 розміщена за межами м. Глобине .
Виходячи з вимог ч.7 ст. 118 ЗК України, рішення від 17.07.2012 року № 732 не можна вважати мотивованими, крім цього, воно ухвалене з порушенням встановленого законом місячного строку.
З тексту рішення випливає, що міська рада не вважає себе розпорядником земель по АДРЕСА_1, оскільки вони знаходяться за межами населеного пункту. При цьому вона не посилається на підтверджуючі вказану обставину документи - на генеральний план чи іншу містобудівну документацію, на схеми землеустрою, інші документи, передбачені ч.7 ст. 118 ЗК України, що вказує на необґрунтованість прийнятого рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд не погодився з доводами представника відповідача про законність розгляду заяви позивача в межах продовженого терміну - 45 днів, оскільки в даному конкретному випадку норма ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» (за якою загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні не може перевищувати 45 днів) та норма ч.7 ст. 118 Земельного Кодексу України ( за якою клопотання громадянина про надання дозволу розглядається протягом місячного строку) співвідносяться як загальна та спеціальна норма. Тому міська рада мала керуватися строком, встановленим спеціальною нормою.
До спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно ст. 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.
На час виникнення спірних правовідносин питання розмежування земель державної та комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст регламентувалося Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 5.02.2004 року № 1457- ІV.
Відповідно до ст. 7 вказаного закону при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються :
усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель віднесених до державної власності;
земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об»єкти комунальної власності;
землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України;
земельні ділянки, на яких розміщені об»єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави.
За ст. 9 цього ж закону сільські, селищні і міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів та погоджують питання
розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів у межах їх територій.
За ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На переконання суду, відповідач, представники якого фактично заперечували проти позову, не надав безспірних доказів, а саме, рішення про розмежування земель комунальної власності, розпорядником яких є міська рада, та державної власності, розпорядником, яких є Глобинська районна державна адміністрація, яке б підтверджувало, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, на яку претендує позивач, віднесена до земель державної власності.
Крім цього, зі змісту статті 6 Закону від 5.02.2004 року № 1457- ІV вбачається , що до переліку земель державної власності не віднесено землі з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що ставить під сумнів твердження представників відповідача про те, що розпорядником земель по АДРЕСА_1, які знаходяться за межами населеного пункту є Глобинська райдержадміністрація.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ, який набирає чинності з 1 січня 2013 року внесено зміни до ч.2 ст. 83 ЗК України і вона викладена в такій редакції :
У комунальній власності перебувають :
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об»єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Крім цього, статтю 83 ЗК України доповнено новою частиною 3 такого змісту:
…земельні ділянки, які відповідно затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, рішенням органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
Згідно ч.4 ст. 173 ЗК України ( стаття доповнена вказаною частиною) землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність) переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Згідно названого закону від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ з 1 січня 2013 року втрачає чинність Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності».
В судових засіданнях достовірно встановлено, що рішенням 15 сесії 6 скликання Глобинської міської ради від 21.02.2012 року № 50, затверджено містобудівну документацію «Корегування генерального плану міста Глобине». При її дослідженні встановлено, що частина АДРЕСА_1, на якій розташована земельна ділянка, на яку претендує позивач, віднесена до зони проектованої забудови міста згідно пропозицій генерального плану, але на час розгляду справи ця частина АДРЕСА_1 знаходиться поза існуючими межами міста Глобине. Вказане підтверджено відповіддю від 12.12.2012
року № 01-13/1077 Інституту ДП «ДПІ «Міськбудпроект», який виконав коригування генерального плану міста.
Таким чином, оскільки містобудівна документація є затвердженою, відповідно до закону від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ, спірна земельна ділянка, як частина АДРЕСА_1, яка в даний час перебуває за межами міста Глобине, за рішення органу виконавчої влади з 1 січня 2013 року має бути передана у комунальну власність. З огляду на викладене, заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 підлягає новому розгляду на сесії Глобинської міської ради, з врахуванням вимог закону від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ.
В конкретному випадку суд вбачає підстави для зобов»язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , з ухваленням законного та мотивованого рішення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на те, що оскаржуване рішення та дії були прийняті (вчинені) без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття (вчинення), з порушенням принципу рівності громадянина перед законом, з порушенням встановленого строку для прийняття рішення, позов задовольняється в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАСУ , якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач, як інвалід ІІ групи, згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. По цій причині стягнення судових витрат з відповідача не проводиться.
Керуючись ст. 19,41,58, 140,144 Конституції України, ст.ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 12, 118, 122 ЗК України, Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 6.09.2012 року, ст.ст. 2, 11,17, 71,158-163, 167 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії Глобинської міської ради при розгляді заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, орієнтовним розміром 1000 кв.м., що полягають в порушенні місячного строку розгляду заяви (клопотання).
Визнати незаконним та скасувати рішення Глобинської міської ради від 17.07.2012 року № 732.
Зобов'язати Глобинську міську раду повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 1000 кв.м., на пленарному засіданні сесії міської ради.
Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії .
СУДДЯ Р. М. Марущак