"04" березня 2013 р.Справа № 916/53/13-г
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Одесагаз"
про стягнення штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 198547,64 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Мельник В.В. - довіреність від 16.03.2013р.
від відповідача: Печериця В.П. - довіреність від 11.01.2013р. - довіреність від 10.12.2009р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалися перерви з 01.02.2013р. до 12год.40хв. 11.02.2013р.; з 11.02.2013р. до 14год.40хв. 27.02.2013р. та з 27.02.2013р. до 12год.00хв. 04.03.2013р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство " Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (надалі - ПАТ "Одесагаз") пеню в сумі 96 150,33 грн., 3% річних в сумі 18 992,75 грн. та інфляційних в сумі 83 404,56 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2013р. позовну заяву (вх. № 7/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні суду.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 3359/2013) також просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 5000 грн.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:
16.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/1183/10 (далі - договір) за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2011р. імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що газ постачається за цим договором та використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації промисловими споживачами та іншими суб'єктами господарювання, які є кінцевими споживачами. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Покупець не є кінцевим споживачем.
Згідно із п.5.1. договору встановлено, що за 1000 м3 газу становить 2187,20 грн. без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ-20% - 437,44 грн., ціна газу разом з ПДВ складає 2624,64 грн.
До ціни газу, зазначеної у п.5.1. договору додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 м3 природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 234 грн., крім того ПДВ (20%) - 46,80 грн., разом - 280,80 грн.
У разі поставки газу споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 м3 газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 194,90 грн., крім того ПДВ (20%) - 38,98 грн., разом - 233,88 грн.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За умовами п.7.2. договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
На протязі 2011 - 2012р. сторонами договору були неодноразово укладені додаткові угоди №№ 1-9 (т.с.1, а.с.20-29) якими сторони уточнювали та змінювали окремі пункти договору.
На виконання договору купівлі-продажу природного газу №14/1183/10 від 16.11.2010р. Продавець протягом січня-грудня 2011 року, січня-березня 2012 року передав у власність Покупцю імпортований природний газ на загальну суму 113 179 705,95 грн., що підтверджується 22-ма актами прийому-передачі природного газу, а саме:
1) Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 року на суму 3 763508,28 грн.
2) Акт приймання-передачі природного газу від 29.01.2011 року на суму 19 624 800,00 грн.
3) Акт приймання-передачі природного газу від 25.02.2011 року на суму 18 115 200,00 грн. /
4) Акт приймання-передачі природного газу від 28.0.2011 року на суму 5 406 396,90 грн.
5) Акт приймання-передачі природного газу від 30.03.2011 року на суму 17 511 360,00 грн.
6) Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2011 року на суму 2 681 562,87 грн.
7) Акт приймання-передачі природного газу від 30.04. 2011 року на суму 10 042 613,33 грн.
8) Акт приймання-передачі природного газу від 30.05.2011 року на суму 2 362 836,00 грн.
9) Акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2011 року на суму 908 419,30грн.
10) Акт приймання-передачі природного газу від 29.06.2011 року на суму 2 025 288,00 грн.
11) Акт приймання-передачі природного газу від 30 .06.2011 року на суму 463 686,32 грн.
12) Акт приймання-передачі природного газу від 31.07. 2011 року на суму 336 228,30 грн.
13) Акт приймання-передачі природного газу від 29.07.2011 року на суму 2 183 610,00 грн.
14) Акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 року на суму 2 395 298,91 грн.
15) Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2011 року на суму 2 163 945,83 грн.
16) Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 року на суму 1407 034,18 грн.
17) Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 року на суму 4 719 678,31грн.
18) Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 року на суму15 780 746,82 грн.
19) Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2011 року на суму 18 428 994,86 грн.
20) Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2012 року на суму 24 202 678,34 грн.
21) Акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2012 року на суму 35 353 659,24 грн.
22) Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2012 року на суму 23 302 160,16 грн.
Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, останній в порушення приписів п.6.1. договору несвоєчасно здійснював розрахунки за отриманий природний газ, у зв'язку із чим позивачем було нараховану відповідачу штрафні санкції.
Відповідно до розрахунку, наданого суду позивачем, за період січня 2011р. по травень 2012р. позивачем відповідачу нараховано пеню в сумі 96 150,33 грн., 3% річних в сумі 18 992,75 грн. та інфляційних в сумі 83 404,56 грн.
Як зазначає відповідач та не заперечує позивач у відповідача перед позивачем за газ, поставлений у період з січня-грудня 2011 року, січня-березня 2012 року заборгованості не має.
Несвоєчасне виконання відповідачем умов договору, на думку позивача, порушує його охоронювані законом права та інтереси, що зумовило його звернення з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/1183/10 (далі - договір) за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2011р. імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За умовами п.7.2. договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як свідчать матеріали справи, на виконання укладеного між сторонами договору позивач протягом січня-грудня 2011 року, січня-березня 2012 року передав у власність Покупцю імпортований природний газ, що підтверджується 22-ма актами прийому-передачі природного газу (т.с.1, а.с.30-51) на загальну суму 113 179 705,95 грн..
У процесі розгляду справи Позивач зазначав, а Відповідач не заперечував, що в порушення умов договору, Відповідач свої зобов'язання відповідно до умов Договору виконав несвоєчасно.
Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін на час розгляду справи заборгованість за поставлений Позивачем газ у Відповідача відсутня.
Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом а саме із розрахунку наданого суду відповідачем (т.с.2, а.с.63-66), за порушення строків розрахунків за отриманий природний газ у відповідні місяці, Позивач нарахував Відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні, які за розрахунком Позивача складають відповідно: пеню в сумі 96 150,33 грн., в сумі 18 992,75 грн. та інфляційних в сумі 83 404,56 грн.
Однак, при перевірці розрахунку 3% річних та інфляційних зроблених Позивачем, судом було встановлено його помилковість, у зв'язку з чим, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах заявленого періоду (з січня-грудня 2011рсічня-5 травня 2012р.) (а.с.63-66), було зроблено власний розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних відповідно до якого з Відповідача на користь Позивача за порушення строків розрахунку за отриманий природний газ слід стягнути: 3% річних в сумі - 14648,72 грн. та інфляційне збільшення суми боргу в сумі - 60675,36 грн.
Щодо вимоги Позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором Позивач нарахував Відповідачу у відповідності до п.7.2. договору пеню в сумі 96150,33 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи те, що з пояснень представників сторін, судом встановлено, що господарські правовідносини між Позивачем та Відповідачем носять довготривалий, взаємовигідний, конструктивний характер, прострочка Відповідача по розрахункам з Позивачем виникла із-за несвоєчасних розрахунків кінцевих споживачів газу з Відповідачем, Відповідач просить суд зменшити штрафні санкції, а Позивач у встановленому законом порядку не навів суду доказів спричинення саме діями Відповідача збитків Позивачу, наявності причино - наслідкового зв'язку між порушенням строків розрахунків Відповідача та наявності у Позивача збитків у господарській діяльності, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який слід стягнути з Відповідача на користь Позивача та встановити його у розмірі 5150,33 грн.
Оскільки, на думку суду, штраф - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими, законними та підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню в сумі - 5150,33 грн., 3% річних в сумі - 14648,72 грн. та інфляційних в сумі - 60675,36 грн. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід стягнути з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити - частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі - 5150,33 грн., 3% річних в сумі - 14648,72 грн. та інфляційних в сумі - 60675,36 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі - 3429,53 грн.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 11.03.2013р.
Суддя Цісельський О.В.