ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/250/13 28.02.13
За позовом Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «АХА Страхування»
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Парапан Л.П. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 28 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
02 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 8333/26/ЦВ від 11.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (відповідач) грошових коштів в порядку регресу в розмірі 24 160,60 грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят гривень 60 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВЕ/8230169.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 28 176,66 грн. та звернув увагу суду на ту обставину, що позивач в позовній заяві не врахував встановлену полісом № ВЕ/8230169 франшизу в розмірі 1 000,00 грн.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.02.2013р.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
21 квітня 2011 року між позивачем (надалі - Страховик) та Волгін Валерієм Івановичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 101РFВ-а/11КР (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Пежо», державний реєстраційний номер СН 4808 АК.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 02.09.2011р. в м. Севастополі по Камишевському шосе, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер СН 4808 АК, що знаходився під керуванням Волгіної Ніни Дмитрівни та автомобіля «МАЗ», державний реєстраційний номер СН 3177 АС, що знаходився під керуванням Маличенко Владлена Володимировича.
В результаті ДТП автомобіль «Пежо», державний реєстраційний номер СН 4808 АК було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 24 670,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 7728 та 7621 (копії платіжок в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом від 20.10.2011р. та розрахунками до вказаного страхового акту (копії документів в справі).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 09.09.2011р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Маличенко Владленом Володимировичем п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи Ахметов Дмитром Єнверовичем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер СН 3177 АС, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8230169 (тип договору - 1, належним чином засвідчена копія витягу з МТСБУ та полісу містяться в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Ахметов Дмитром Єнверовичем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/8230169, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Маличенко Владленом Володимировичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер СН 3177 АС.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Маличенко Владленом Володимировичем транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер СН 3177 АС.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Як визначено зі звіту про оцінку матеріального збитку № 4357-09/11 від 20.09.2011р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер СН 4808 АК, внаслідок ДТП, що відбулося 02.09.2011р., становить: 25 860,46 грн.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також те, що полісом № ВЕ/8230169 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 1 000,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Маличенко Владленом Володимировичем транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер СН 3177 АС, складає: 23 670,60 грн. з розрахунку: 24 670,60 грн. (відшкодована шкода) - 1 000,00 грн. (франшизи за полісом № ВЕ/8230169).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 23 670,60 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 544,31 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (ідентифікаційний код: 21130899, адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код: 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, п/р 26501253730302 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 23 670,60 грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят гривень 60 копійок) та судові витрати в сумі 1 544,31 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 31 копійка). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/250/13.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.03.2013р.
Суддя О.В. Котков