27.02.13р. Справа № 16/5005/5881/2012
За позовом Комунального закладу освіти „Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради, м. Павлоград Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 422 грн. 90 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Паращенко О.Г. - представник, дов. від 25.07.2012р.;
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належними чином;
від третьої особи: Номировський В.І. -представник, дов. від 08.01.2013р. №13-06;
Никоненко В.А. - головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 30.03.2012р. №12-82 (був присутній у судовому засіданні 26.07.2012р. та 07.08.2012р.);
Мальченко Р.Ю. - представник, дов. від 08.01.2013р. №13-11 (був присутній у судовому засіданні 12.02.2013р.).
Позивач з урахуванням додаткової заяви (вх.№12785/13 від 27.02.2013р.) про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 7 422 грн. 90 коп. - збитків, завданих внаслідок завищення вартості робіт, виконаних відповідно до умов договору підряду від 01.12.2009р. №180.
Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Третя особа у поясненнях (вх. №43453/12 від 26.07.2012р.) просить задовольнити позов у повному обсязі, оскільки: - з інформації, отриманої від Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно здійснення перерахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач перерахування зазначеного внеску протягом 2009р. не здійснював; - при взаєморозрахунку за виконані роботи зазначені витрати не повинні враховуватися підрядником при розрахунку ІІ блоку загальновиробничих витрат і компенсуватися замовником; - внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт НРЦ завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 54 026 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача та третьої особи заявлено не було.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи господарський суд, -
01.12.2009р. між позивачем - Комунальним закладом освіти „Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради, як замовником, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем, було укладено договір підряду №180 (надалі - Договір підряду), відповідно до Розділу 1 якого підрядник зобов'язується на свій ризик власними (залученими) силами і засобами виконати усі роботи по цьому договору, визначені кошторисною документацією у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх: капітальний ремонт, заміна вікон на металопластикові в навчальному корпусі.
Згідно пункту 2.1 Договору підряду ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою, складає 98 347 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 16 391 грн. 17 коп.
У пункті 4.1 Договору підряду встановлено, що підрядник надає замовнику до 20-го числа місяця, зазначеного у графіку виконання робіт, складеного відповідно до пункту 3.2 договору, оцінку вартості виконаних робіт за відповідний місяць по формі №КБ-3, №КБ-2 з усіма необхідними підтверджуючими документами (акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми, креслення та інші) згідно з вимогами кошторисної документації, договору та ДБН.
Замовник зобов'язаний після підписання форми №КБ-2в оплатити виконані роботи у розмірі їх вартості, відповідно до графіку розрахунків, складеним замовником до початку виконання робіт, підписаним і завіреним печатками, як замовником, так і підрядником (пункт 4.2 Договору підряду).
Як вбачається відповідачем було виконано підрядні роботи з капітального ремонту по заміні вікон на металопластикові у навчальному корпусі, вартість яких у наданому акті №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., підписаного сторонами, була зазначена у розмірі 98 347 грн. 00 коп.
За виконанні підрядні роботи позивачем відповідачу було сплачено 95 506 грн. 78 коп., про що свідчить платіжне доручення від 23.06.2010р. №44.
В подальшому як вбачається з 02.02.2012р. по 10.04.2012р. провідним державним фінансовим інспектором Павлоградської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - Павлоградська ОДФІ) Солонською Ю.С. була проведена ревізія фінансово - господарської діяльності позивача - Комунального закладу освіти „Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради за період з 01.01.2009р. по 31.01.2012р., за результатами якої було складено акт від 10.04.2012р. №870-16/29 ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу освіти „Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради (надалі - Акт ревізії).
Відповідно до вказаного Акту ревізії встановлено оплату завищеної вартості виконаних робіт по укладеним з відповідачем Договорам підряду у зв'язку з чим, як зазначено у Акті ревізії, позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 54 026 грн. 02 коп.
Відповідно до складеного провідним державним фінансовим інспектором Солонською Ю.С., як додаток до акту №100, Реєстру розрахунку завищення вартості виконаних робіт в учбовому, спальному корпусі та згідно до актів ф. КБ2в по ПП „ОСОБА_1." за 2009 рік (надалі - Реєстр розрахунок), вбачається, що відповідно до Договору підряду від 01.12.2009р. №180 завищення вартості виконаних робіт склало загальну суму без ПДВ 10 776 грн. 68 коп. (6 185 грн. 75 коп. + 4 590 грн. 93 коп.), що з ПДВ становить 12 932 грн. 02 коп.
Проте, у судових засіданнях було встановлено, що провідним фінансовим інспектором Солонською Ю.С. помилково включено до завищення вартості виконаних робіт за Договором підряду від 01.12.2009р. №180 суму 4 590 грн. 93 коп. (без ПДВ), оскільки вказані роботи були виконані за іншим Договором підряду.
У зв'язку з зазначеним позивачем було уточнено суму позову та зменшено її до 7 422 грн. 90 коп. (з ПДВ), що відповідає у Реєстрі розрахунку рядку виконаних у 2009 році робіт за грудень по Договору підряду від 01.12.2009р. №180, укладеного на суму 98 347 грн. 00 коп.
Проте, з наданого реєстру розрахунку вбачається, що провідним фінансовим інспектором Солонською Ю.С. не враховано, що позивачем фактично не було оплачено у повній сумі - 98 347 грн. 00 коп. роботи за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., а сплачено їх лише частково у розмірі 95 506 грн. 78 коп.
Згідно з абзацами 3 та 4 листа Верховного суду України від 09.08.2006 №1-11/477 "Щодо права органів державної контрольно-ревізійної служби визначати збитки чи матеріальну шкоду при проведенні контрольних заходів" Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органам державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів визначати збитки чи матеріальну шкоду не заборонено; разом з цим їх розмір підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, в т.ч. розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Оскільки позивачі і відповідач є суб'єктами господарювання, то господарські відносини між ними регулюються Господарським кодексом України.
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).
При цьому слід зазначити, що можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає із факту невиконання обов'язку.
Матеріали справи містять Акт контрольних обмірів, складений станом на 04.04.2012р. комісією у складі заступника директора НРЦ по господарській частині Свирідова В.Д., провідного державного фінансового інспектора Солонської Ю.С., державного фінансового інспектора Маркової О.І., підполковника міліції СДСБЕЗ Кузнєцова О.Г. та залученого СДСБЕЗ спеціаліста 10-ї категорії проектно - кошторисної документації господарської групи ОСОБА_10, у якому зазначено про проведені контрольні обміри ремонтних робіт по встановленню вікон та ремонту відкосів у НРЦ у 2009 році ПП ОСОБА_1
Проте, доказів в підтвердження законодавчо встановлених повноважень такої комісії на проведення контрольних обмірів позивачем не надано.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2012р. з метою отримання роз'яснень, що потребують спеціальних знань, у справі №16/5005/5881/2012 було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд експерту були поставлені питання, роз'яснення яких давало б можливість встановити факт відповідності умовам Договору підряду виконаних відповідачем згідно акту за грудень 2009 року №1 робіт по капітальному ремонту по заміні вікон на металопластикові у навчальному корпусі, а також встановити фактичну вартість таких робіт.
При цьому позивача було зобов'язано здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги.
У листі від 16.11.2012р. №10/33647/3236 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повідомлено господарський суд Дніпропетровської області щодо необхідності здійснення попередньої оплати експертизи на підставі рахунку від 15.11.2012р. №Рах-1179.
Відповідно до листа від 29.11.2012р., спрямованого позивачу, господарський суд просив сплатити за виконання експертизи.
У зв'язку з неоплатою позивачем вартості експертного дослідження відповідно до листа від 17.01.2013р. №3364-12 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз справу №16/5005/5881/2012 було повернено до господарського суду Дніпропетровської області без виконання судової експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог, доказів в їх підтвердження не надано, з вини позивача не відбулося проведення судової експертизи, яка б дала змогу встановити обставини, що маються суттєве значення для вирішення спору, а наявні матеріали перевірки, проведені третьою особою, які містять чисельні помилки та неточності, не можуть підтвердити наявності збитків у позивача по Договору підряду від 01.12.2009р. №180 на суму 7 422 грн. 90 коп.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено, а з Акту ревізії та складеного Реєстру розрахунку стосовно загальновиробничих видатків не вбачається, на підставі чого фактичні загальновиробничі видатки були визначені третьою особою у сумі 1 404 грн. 00 коп., та не вбачається, що розбіжність з актом виконаних робіт №1 за грудень 2009р. у сумі 3 180 грн. 00 коп. відбулася саме за рахунок внесків, як зазначено в Акті ревізії, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. До того ж у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.03.2012р. №5880/02-28, на який посилається третя особа в підтвердження неправомірних дій відповідача, йдеться не про страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як встановлено перевіркою та зазначено в Акті ревізії, а про страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що не є одним і тим же.
З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
"04" березня 2013р.