Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-7425/12/0170/28
25.02.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Цикуренка А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 29.10.2012 у справі № 2а-7425/12/0170/28
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, місто Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2012 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 04.07.2012 № 0000341701 на суму 3733, 25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 04.07.2012 № №0000361701 на суму 54997,45 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 04.07.2012 №0000351701 на суму 174985, 25 грн.
На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі- відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012: № 0000341701, №0000361701, №0000351701.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Як свідчать матеріали справи 04.07.2012 відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення:
-№0000351701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 142260,00 грн. за основним платежем, та нараховані штрафні санкції в сумі 32725,25 грн;
-№0000341701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2263,93 грн. за основним платежем, та нараховані штрафні санкції в сумі 1469,32 грн;
-№0000361701,яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 47281,98 грн. за основним платежем, та нараховані штрафні санкції в сумі 7715,56 грн.
Передумовою збільшення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб став акт № 15917-01/НОМЕР_2 від 18.06.2012 планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.
Перевіркою встановлені порушення позивачем: статтей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок із громадян", пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 164.1.3. пункту 164.1 статті 164, пункту177.2. статті 177 підпункту 177.5.3 пункту177.5 статті 177 Податкового Кодексу України: занижено податок на отримані доходи від провадження господарської діяльності на загальну суму 47281,98грн.;підпункту 8.1.2 пункту8.1 статті 8, підпункту16.3.2., пункту16.3, статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних", підпункту 168.1.2 пункту 168.1. статті168, підпункту 168.1.5 пункту168.1 Податкового кодексу України, а саме: порушено порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а саме несвоєчасне перерахування та не перерахування податку до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду; абзацу "б" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020: підприємством до Державної податкової інспекції у місті Алушті податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1,2,3 кв. 2011року надані не у повному обсязі; підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.5, пункту7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.1, пункту198.6 статті 198, абзацу "б" пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України: встановлено заниження суми податку на додану вартість в сумі 142260,00грн.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що між позивачем та ПП "Візит Торг" було укладено Договір купівлі-продажу від 01.10.2011 №199, У виконання якого була видана податкова накладна № 194 від 31.10.2011 на загальну суму 31800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість- 26500,00 грн., рахунок -фактура від 31.10.2011 № СФ -1237.
Також 01.09.2011 між позивачем та ПП "Команд" було укладено Договір постачання №395, у виконання якого була видана податкова накладна б/н від 30.09.2011 на загальну суму 66000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість- 11000,00 грн., видаткова накладна від 30.09.2011 №1932, рахунок від 30.09.2011 № 1756.
Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про необґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2011р. податку на додану вартість з зазначених податкових накладних, оскільки операції із останніми не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними, через наступне.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що видані позивачу за відповідний податковий період на адресу позивача вище названі податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" під час видачі зазначених податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Отже, на момент складання податкових накладних ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" були юридичними особами, були зареєстровані як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового Кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що отримавши від ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" вищезазначені податкові накладні позивач включив суми податку на додану вартість в них до складу податкового кредиту, що повністю відповідає приписам чинного податкового законодавства.
Безпідставними визнаються судовою колегією твердження апеляційної скарги про те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП "Комманд" та ПП "Візит Торг" є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Акт перевірки № 15917-01/НОМЕР_2 від 18.06.2012 не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентами. Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано. Також відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на час формування податкового кредиту по операціям з ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" за вересень, жовтень 2011року позивачем не тільки отриманий товар, але й сплачена його вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Про реальність здійснення господарських операцій, які відображені в податковому обліку, свідчать видаткові накладні, оборотні відомості руху матеріальних цінностей позивача.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивач з ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" свої обов'язки за договірними зобов'язаннями виконали в повному обсязі, оскільки зміст правочинів з постачальниками ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним. Первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів, ці документи були належним чином оформлені.
Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги щодо правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та наявність підстав для нарахування штрафних санкцій, оскільки позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за вересень, жовтень 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені ПП "Команд", ПП "Візіт Торг" в ціні товару, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних платником податку на додану вартість, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару, тому податкове повідомлення-рішення № 0000351701 від 04.07.2012 не може бути визнано таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкових повідомлень-рішень, діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2012 у справі № 2а-7425/12/0170/28 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко