79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.03.13 Справа№ 5015/5462/12
За позовом: Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі
позивач: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м. Львів
про стягнення коштів до бюджету в сумі 417 259,19 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Довгополов А.О.
Представники:
Від прокуратури: Телюк Г.В. - посвідчення № 005502 від 24.09.2012р.;
Від позивача: Батьков В.В. - довіреність № 09-11 від 02.01.2013р. ;
Від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» про стягнення коштів до бюджету в сумі 417 259,19 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 15.01.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.01.2013р. судовий розгляд відкладено на 04.02.2013р., а 04.02.2013р. на 25.02.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.02.2013 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 04.03.2013року.
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не надходило. Учасники судового процесу не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити, через канцелярію суду подав супровідним листом документи згідно переліку (вх.№5807/13 від 01.03.2013р.).
Представник позивача також позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити. Через канцелярію суду подав супровідним листом документи згідно переліку (вх.№ 5937/13 від 04.03.2013р.).
Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень(в матеріалах справи), подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №3463/13 від 06.02.2013р.). Того ж дня ознайомився з матеріалами справи, про що зробив відмітку на оригіналі заяви. Відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступне.
26.03.2012р.-12.04.2012р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області (далі-Позивач) за участю представника Відповідача - генерального директора ЗАТ «Завод комунального транспорту» Челяпіна С.М. проведено планову перевірку (направлення №518) дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ «Завод комунального транспорту». За результатами перевірки складено акт №518/02/575 від 26.03.-12.04.2012р. (далі -Акт перевірки) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області (Сирко І.В., Баган Н.І., Телюк Р.В., Пукач А.Б.).
Перевіркою (Акт перевірки) встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 11.06.2004р., укладений з Львівською міською радою, терміном дії до 15.04.2019 року. Договір зареєстровано у Львівському міському відділі ЛРФ ЦДЗК від 26.07.2004 року за №04:04:438:00709.
Ухвалою Львівської міської ради від 29.09.2011р. №828 в односторонньому порядку було розірвано договір оренди. На даний час скеровано матеріали в прокуратуру області для з'ясування даних обставин, оплата за користування даної земельної ділянки проводиться регулярно.
У відповідності до експлікації земельної ділянки на території підприємства знаходиться площадка для зберігання осаду очисних споруд гальванічного виробництва, який містить оксиди кольорових металів на площі 87 кв.м. Згідно представленого паспорту місця видалення відходів зазначено, що категорія екологічної безпеки МВВ(методик виконання вимірювань) - небезпечні - об'єкти постійного контролю, на яких є обов'язковими заходи щодо моніторингу довкілля. Однак підприємством не здійснюється моніторинг за станом ґрунтів в зоні впливу МВВ (гальванічні відходи), ні підприємством в цілому, що є порушенням статті 54 Закону України «Про охорону земель».
На час проведення перевірки склад ПММ не діючий, покриття бетонними плитами.
При натурному обстеженні земельної ділянки встановлено: ємності з гальванічним шламом накриті не герметично, можливе потрапляння атмосферних опадів. Біля площадки з ємностями з гальванічним шламом відділом інструментально-лабораторного екологічного контролю Держекоінспекції відібрано проби ґрунту для проведення досліджень (акт відбору №16 від 03.04.2012р.). Згідно з протоколом №(39-39)/12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.04.2012р. виявлено перевищення норм ГДК в ґрунті по свинцю в 1,5 раза та по цинку в 1,4 раза.
Встановлено засмічення землі промисловими та побутовими відходами: біля колишньої станції опре совки на площі 3 м.кв., об'єм відходів становить 1,05 м.куб., на площі 3 м.кв., обєм відходів становить 1,2 м.куб., біля зони відчуження в районі станції опресування балонів на площі 12 м.кв., об'єм відходів становить 7,2 м.куб., на площі 7м.кв., об'єм відходів становить 4,2 м.куб. Заміри проведені вимірювальною рулеткою (свідоцтво про перевірку №58 від 24.01.2012р., чинне до 24.01.2013р., видане ДП «Львівстандартметрологія»).
Як зазначено в Акті перевірки, вищезазначені факти є порушенням ст.ст.96, 164 Земельного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель».
Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України від 27.10.97р. №171 (в редакції наказу від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за №285/2725 (надалі - Методика розрахунку) проведено розрахунок розміру шкоди від засмічення відповідачем земель промисловості, що становить 180 329,69грн. та забруднення землі, що складає 236 929, 50 грн. ( розрахунок наявний в матеріалах справи).
20.06.2012р. (вих.№ 09-2769) Позивач направив на адресу Відповідача претензію №570 про відшкодування шкоди у сумі 417 259,19грн., заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену претензію.
Нормативна грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки на вул.Стрийський,45 у м. Львові для земель промисловості у 2012 році згідно земельно-кадастрових даних становить 1 053,02 грн. (лист головного управління Держкомзему у Львівській області, управління Держкомзему у м. Львові від 10.05.12р. №40/01-15/1532).
У матеріалах справи є протокол №001083 від 12 квітня 2012 року про адміністративне правопорушення, складений стосовно прапорушника - генерального директора ЗАТ «Завод комунального транспорту» Челяпіна С.М. за порушення природоохоронного законодавства - засмічення та забруднення землі. Протокол підписаний ним без зауважень.
06 червня 2012 року постановою №829-02 справу про адміністративне порушення закрито у зв'язку з заподіянням шкоди у значних розмірах і матеріали справи направлено до прокуратури Львівської області для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи в порядку ст.97 КПК України.
На момент розгляду справи сторони не надали суду доказів відшкодування 417 259,19грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закону) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 35 Закону Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Державна екологічна інспекція України діє відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011р., є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011року №136, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державній екологічній інспекції України та їй підпорядковується.
Згідно ч.ч.1, 2ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч.ч.1,3ст.324 Цивільного кодексу України, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу виключно відповідно до закону.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч.3 ст.148 Господарського кодексу України), а згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель.
Відповідно до приписів статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (абз.10); забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям (абз.11); уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу (абз.12).
Статтею 56 цього Закону визначено, що юридичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Відтак, забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням та їх захист від засмічення, уживання заходів щодо ліквідації наслідків негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки, є обов'язками відповідача як користувача земельної ділянки, і не виконання цих обов'язків є порушенням законодавства України про охорону земель, за що передбачена відповідальність.
Методика розрахунку встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через, забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2 Методики розрахунку).
Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3. Методики розрахунку).
Згідно з п.п.3.1-3.3 Методики розрахунку землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
У матеріалах справи є акт перевірки №518/02/575 від 26.03.-12.04.2012р., підписаний відповідачем без застережень і зауважень, ним не оскаржений, не спростований, протокол №001083 від 12 квітня 2012 року про адміністративне правопорушення.
Відповідно ж до приписів статті 56 Закону України "Про охорону земель" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а згідно з положеннями статті 35 цього Закону, як вже зазначалось, забезпечення захисту земель від забруднення, засмічення є обов'язками відповідача як користувача земельної ділянки. Разом з тим приписами статті 35 наведеного Закону обов'язком відповідача визначено і ліквідацію наслідків негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно з абзацами 2 та 11 ст.1 Закону України "Про відходи" (в редакції чинній на момент проведення перевірки) відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Утилізація відходів - використання відходів, як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Відповідно до п."а" ч.1 ст.32 та ч.4 ст.33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Аналогічні приписи містяться у ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні порушенні вимог природоохоронного законодавства; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Враховуючи ту обставину, що Відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині охорони земель, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення-протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки Відповідачем не спростовано.
Здійснення засмічення та забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами, накопичення в ґрунтах важких металів та інших речовин, вміст яких перевищує (протокол №(39-39)/12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.04.2012р.) завдало державі шкоди, яка полягає у завданні шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів. Відповідач не спростував факту завдання шкоди.
Згідно п. г ч.1ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані: підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Заподіяння шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів завдало державі шкоди в сумі 417 259,19грн.(внаслідок забруднення землі 236 929,50грн., внаслідок засмічення землі 180 329,69грн.), та вчинення такого правопорушення Відповідачем, що встановлено наведеним вище, свідчить про наявність причинного зв'язку. Розмір шкоди визначено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України від 27.10.97р. №171 (в редакції наказу від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 року за №285/2725
Відповідно до частини 2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Факт порушення вимог природоохоронного законодавства Відповідач не заперечив, був присутнім при перевірці; акт підписав без застережень; в судовому порядку результати перевірки, оформлені зазначеним актом не оскаржував.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).
Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).
В статті 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Позивач також просить стягнути на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Сихівського району м. Львова 417 259, 19грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій» (додаткові пояснення вх.№4083/13 від 13.02.13р.).
Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до Державного бюджету України, обласного та міського бюджетів на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 (правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року у справі №8/5014/1008/2012).
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Оскільки прокуратура Сихівського району м.Львова звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 8 345,18 грн. (417 259,19*0,02=8 345,18) стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1, 33, 38, 49, 69, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» (79026, Львівська області, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 45, ідентифікаційний код 32483661) на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Сихівського району м.Львова 417 259, 19 грн. шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: внаслідок забруднення землі в сумі 236 929,50 грн. та засмічення землі в сумі 180 329,69 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» (79026, Львівська області, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 45, ідентифікаційний код 32483661) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 8 345,18 грн. судового збору.
4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.03.2012 року.
Суддя Коссак С.М.