01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
27.02.13 № 910/3615/13.
Суддя Сівакова В.В., розглянувши
позовну заяву Шкірно-венерологічного диспансеру №3 Святошинського району м. Києва
до Фізичної особи-підприємця Чайки Світлани Володимирівни
про стягнення 22 622,46 грн.
Шкірно-венерологічний диспансер № 3 Святошинського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Чайки Світлани Володимирівни про стягнення 22 622,46 грн.
Подана Шкірно-венерологічним диспансером № 3 Святошинського району м. Києва позовна заява про стягнення 22 622,46 грн. не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача, що вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 194109, а саме: 03179, м. Київ, вул. Уборевича, б. 19-А, кв. 190. Позовну заяву та додані до неї документи не направлено і на адресу відповідача, що вбачається з доданих до позовної заяви № 34 від 19.02.13. документів, зокрема, акту приймання-передачі від 30.04.10., а саме: м. Київ, вул. Верховинна, 13.
При цьому, адреса, вказана позивачем в позовній заяві: 03164, м. Київ, вул. Осіння, 33, кв. 423, на яку позивачем було направлено позовну заяву і додані до неї документи, не вбачається з жодного доданого до позовної заяви документу.
Крім того, суд відзначає, що з матеріалів позовної заяви № 34 від 19.02.13. вбачається, що позивачем в якості доказу відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами подано копію опису від 20.02.13. вкладення в цінний лист і не подано документу, що підтверджує надання поштових послуг, зокрема, фіскального чеку, що є порушенням норм ГПК України.
Таким чином, в суду відсутня можливість встановити факт направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п. 5.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального Кодексу України», платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат державного мита.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем на підтвердження сплати судового збору подано ксерокопію квитанції № 1 від 05.02.13. на суму 1 720,50 грн., внаслідок чого позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву Шкірно-венерологічного диспансеру № 3 Святошинського району м. Києва про стягнення 22 622,46 грн. повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя В.В. Сівакова