33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"05" березня 2013 р. Справа № 918/43/13
за позовом Приватного підприємства "Д.К.Бразерс" м. Біла Церква Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" м. Рівне
про стягнення 263 184грн. 93 коп., з яких 251 273 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 000 грн. - збитків, 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних, 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача : Матвійчук В.О. - за довіреністю б/н від 21.01.2013 року
від відповідача: Шевчук В.С. - за довіреністю б/н від 01.10.2013 року
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення приймається 05.03.2013року, оскільки в судовому засіданні 04.03.2013р. оголошувалась перерва.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" м. Рівне 263 436,19 грн., з яких 251 273грн. 00 коп.- основного боргу, 2 000грн. 00коп. - збитків, 7 803 грн. 01коп. - 3% річних, 2 360грн. 18коп. - інфляційних втрат, нарахованих за січень, лютий, березень 2012р. та вересень 2012р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №203/1 від 24.10.2011 року в частині оплати за виконані роботи.
08.02.2013року на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 263 184 грн. 93 коп., з яких 251 273 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 000 грн. 00 коп. - збитків, 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних, 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат .
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2013р. зменшені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.
Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.
З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, предмет позову становлять вимоги про стягнення 263 184грн. 93 коп., з яких 251 273 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 000 грн. - збитків, 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних, нарахованих з 05.01.2012р. по 24.12.2012р., 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат, нарахованих за січень, лютий, березень 2012р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору №203/1 від 24.10.2011р. щодо оплати проведених робіт по збиранню врожаю сільгоспкультур.
Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №203/1 від 24.10.2011року, актом виконаних робіт №17/11-1 від 17.11.2011р., актом виконаних робіт №01/12-1 від 01.12.2011р., актом звірки взаєморозрахунків 10.04.2012 року, випискою по банківському рахунку, платіжним дорученням №202 від 26.12.2012 року оплати за юридичні послуги.
У письмових поясненнях від 01.03.2013 року позивач повідомив, що ним були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000грн. у зв'язку з представництвом його інтересів в суді та вважає, що зазначена сума є збитками в розумінні статті 225 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні 05.03.2013р. представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив задовольнити останні в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що позивачем допущені помилки при розрахунку інфляційного збільшення заборгованості через неврахування дійсних розмірів величини інфляції у 2011 та 2012 роках. Звертає увагу суду на те, що обов'язковою умовою для стягнення збитків є їх дійсність і реальність, що має підтверджуватись відповідними доказами, тобто документами, які підтверджують їх фактичне понесення.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
24 жовтня 2011 року між Приватним підприємством "Д.К.Бразерс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" (Замовник) було укладено договір №203/1 на проведення прибирання врожаю сільськогосподарських культур.
За умовами договору Замовник доручив, а, Виконавець прийняв на себе зобов'язання провести прибирання бурякозбиральним комбайном цукрові буряки врожаю 2011 року (п.1.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору вартість робіт по збиранню врожаю буряку складає 1 300 грн. 00 коп. з ПДВ за 1 га.
Згідно п. 3.2 договору протягом 2-ох робочих днів після виконання робіт по кожному полю уповноваженими представниками Виконавця та Замовника підписуються та завіряються печатками акти виконаних робіт.
За умовами п.3.3 договору, Замовник зобов'язаний провести розрахунок за виконані Виконавцем роботи по збиранню буряку в триденний робочий термін після підписання сторонами акту виконаних робіт по кожному полю.
Пунктом 6.1 договору визначено, що договір складений в двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу і вступає в дію з моменту його підписання та діє до закінчення виконаних робіт.
Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.
На виконання умов договору позивач виконав роботи, що підтверджується актом виконаних робіт №17/11-1 від 17.11.2011р. на суму 195 000 грн. 00 коп., актом виконаних робіт №01/12-1 від 01.12.2011р. на суму 366 600 грн. 00 коп.
Акти виконаних робіт підписані уповноваженим представником замовника без зауважень.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №203/1 від 24.10.2011року щодо збирання врожаю буряку свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов даного договору.
Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт виконав частково, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на час розгляду справи становить 251 273 грн. 00 коп.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу по збиранню врожаю буряку в розмірі 251 273 грн. 00 коп.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті виконаних робіт позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних за період з 05.01.2012р. по 24.12.2012р., 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат за січень, лютий, березень 2012р.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2000грн. збитків, понесених у зв'язку з необхідністю залучення фахівців для надання юридичних послуг під час підготовки та розгляду справи в суді. Зазначає, що витрати в розмірі 2000грн. підтверджуються наявним в матеріалах справи договором про надання юридичних послуг від 24.12.2012р., платіжним дорученням №202 від 26.12.2012р. про перерахування коштів.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором №203/1 від 24.10.2011р. виконав належним чином, проте відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався.
Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати заборгованості, що є предметом позову відповідачем не подано, а також не спростовано факту отримання послуг по збиранню врожаю буряку.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом виконаних робіт №17/11-1 від 17.11.2011р. на суму 195 000 грн. 00 коп., актом виконаних робіт №01/12-1 від 01.12.2011р. на суму 366 600 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 251 273 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних та 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом п.3.3 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний провести розрахунок за виконані Виконавцем роботи по збиранню буряку в триденний робочий термін після підписання сторонами акту виконаних робіт по кожному полю.
Перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних та 2 108грн. 92коп. - інфляційних втрат.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 2000грн. збитків, понесених на оплату правової допомоги судом враховується наступне.
Обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, він був змушений звернутись за юридичною допомогою та сплатити за надання останньої 2000грн., яку позивач вважає своїми збитками в розумінні ст.623 ЦК України та ст.224 ГК України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За правилами ст.611 ЦК України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Виходячи зі змісту ст.623 ЦК України, збитки кредиторові відшкодовуються боржником у разі порушення ним зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 ст.224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГК України).
Згідно п.2 ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Аналіз змісту зазначених правових норм свідчить про те, що останніми регулюються правовідносини сторін, які носять зобов'язальний характер, в т.ч. щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору або вимогами закону як наслідок порушення господарського зобов'язання, тобто, таких збитків, відшкодування яких, за наявності вини сторони у порушенні господарського зобов'язання, носить обов'язковий для цієї сторони характер, а наявність збитків і їх розмір перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
При цьому, витрати позивача на отриману юридичну допомогу, не носять зобов'язального характеру для відповідача, не пов'язані з його заборгованістю за договором №203/1 від 24.10.2011р., тобто, ці витрати не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором, пов'язаним із зверненням позивача до господарського суду для захисту своїх прав.
За приписами ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством або установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов'язком сторони, тобто, пов'язано лише з волевиявленням цієї сторони, а її витрати щодо такої особи не носять для іншої сторони у справі обов'язкового характеру.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
З аналізу правовідносин між сторонами по справі щодо відшкодування відповідачем збитків у вигляді витрат позивача на юридичну допомогу за договором, предметом якого є підготовка позовної заяви, суд приходить до висновку про відсутність необхідної сукупності умов для відшкодування збитків, оскільки ці витрати не мають обов'язкового характеру для відповідача, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зокрема про те, що зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи викладене, позовні вимоги приватного підприємства "Д.К.Бразерс" м. Біла Церква Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" с. Бабин Гощанського району Рівнеснької області підлягають задоволенню в частині стягнення 251 273 грн. 00 коп. - основного боргу, 7 803 грн. 01 коп. - 3% річних та 2 108 грн. 92 коп. - інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 2000грн. збитків у позові необхідно відмовити.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов приватного підприємства "Д.К.Бразерс" м. Біла Церква Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" с. Бабин Гощанського району Рівнеснької області про стягнення 263 184,93 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" (Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 34438102) на користь приватного підприємства "Д.К.Бразерс" (м. Біла Церква Київської області, вул. Сухоярська, 18, код ЄДРПОУ 35518361) 251 273грн. 00 коп. (двісті п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят три гривні) - основного боргу, 7 803 грн. 01 коп. (сім тисяч вісімсот три гривні 01 коп.) - 3% річних, 2 108грн. 92коп. (дві тисячі сто вісім гривень 92коп.) - інфляційних втрат, 5223грн. 70коп. (п'ять тисяч двісті двадцять три гривні 70коп.).
Видати наказ.
Ухвалою суду повернути приватному підприємству "Д.К.Бразерс" (м. Біла Церква Київської області, вул. Сухоярська, 18, код ЄДРПОУ 35518361) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення №197 від 21.12.2012р. судовий збір в розмірі 5грн. 02коп. (п'ять гривень 02коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 07.03.2012р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 18);
3 - відповідачу рекомендованим (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62А).