13 лютого 2013 року м. Київ В/800/724/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
Рибченка О.А.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.11.2012
у справі № 4/62 (№ К-46983/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боулінг Клуб «Махаон»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсними та відкликання податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості та відсотків,
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.11.2012 у названій справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно з приписами статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.11.2012 Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2012 у справі № А6/238-08 (22-а-25597/08) (№ К-51506/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України), у якій, на його думку, згадана норма матеріального права застосована інакше, ніж у даній справі.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби та приєднаних до неї додатків фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.
Зокрема, ухвалюючи рішення від 05.11.2012 Вищий адміністративний суд України зазначив про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, який, враховуючи приписи підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначив, що відповідачем при визначенні звичайної ціни за квадратний метр орендованої площі не було враховано співставних умов, що не дало можливості суду підтвердити висновки податкового органу про заниження відповідної ціни.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.10.2012 у справі № А6/238-08 (22-а-25597/08) (№ К-51506/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України), на яку посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який зазначив, що податковий орган для визначення звичайної ціни товару використовував інформацію про укладені на момент надання послуг оренди договори з ідентичними товарами у співставних умовах, чим підтверджено заниження цін за один кв.м. орендованої площі.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.
Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у допуску справи № 4/62 (№ К-46983/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.11.2012.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Ланченко Л.В.
(підпис)Пилипчук Н.Г.
(підпис)Рибченко О.А.
З оригіналом згідно
помічник судді А.Р. Окунський