"25" січня 2013 р.справа № 2а-4207/11/1107
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області на постанову: Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.11.2011 р. у справі № 2а-4207/11/1107 за позовом: ОСОБА_1 до: Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області про: зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
25.10.2011 р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, у якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу, як особі що має статус "дитина війни", недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 25.04.2011 р. та у подальшому.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.11.2011 р. у справі № 2а-4207/11/1107 позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25.04.2011 р. по 22.07.2011 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області, яке є правонаступником відповідача, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просило скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним вимог у повному обсязі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і цього не заперечують сторони у справі, що позивач має статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача, яким позивачу, як особі з статусом «дитини війни», протягом спірного періоду підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», статтею 6 якого передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, що свідчить про те, що застосування у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є правильним, оскільки у даному випадку застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому необхідно зазначити, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008), та у подальшому дія цієї правової норми не призупинялась.
Розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а застосування відповідачем у справі положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. для визначення розміру підвищення пенсії особам, які мають статус «дитина війни» є безпідставним, з огляду на те, що розмір такого підвищення пенсії визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р..
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, пунктом 7 частини якого Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, і цією постановою встановлено розмір виплат передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, прийшов до правильного висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначена з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з відрахуванням фактично отриманої позивачем суми підвищення до пенсії, як особі що має статус «дитина війни», у період, який правильно визначено судом та обгрунтовано відмовив у задоволенні решти вимог. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, який надана правильна юридична оцінка, і ухвалено законне рішення, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні, тому необхідно постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення. Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.11.2011 р. у справі № 2а-4207/11/1107 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення та відповідно
до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко